46. Складання кошторису закладів освіти

Планування витрат та фінансування школи з місцевих бюджетів здійснюється згідно кошторису школи за економічною класифікацією:

 оплата праці працівників бюджетних установ (1110)

 нарахування на заробітну плату (1120)

 придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (1130)

 видатки на відрядження (1140)

 оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160)

 придбання обладнання і предметів довгострокового користування (2110)

 капітальне будівництво (придбання) (2120)

 капітальний ремонт, реконструкція та реставрація (2130).

Нарахування на заробітну плату = Фонд оплати праці по кошторису Х Норматив відрахувань (%)

Придбання предметів і матеріалів = Норми витрат на одиницю (учня або клас) Х кількість розрахункових одиниць (кількість учнів або класів)

Харчування = Норма витрат на одного учня в день (в грошовому виразі) Х кількість учнів пільгового контингенту та учнів І-ІІ класів Х кількість днів харчування.

Оплата послуг з утримання бюджетних установ = По кожному виду витрат на основі діючих тарифів та обсягу послуг

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв = діючі ціни, тарифів Х обсяги послуг (з урахуванням норм витрат)

Придбання обладнання і предметів довгострокового користування = Вартість одиниці обладнання Х

кількість обладнання (в межах виділених бюджетних асигнувань , з урахуванням норм забезпеченості та терміну дії обладнання)

У розрахунках бюджетних асигнувань на опалення одним з найважливіших показників є показник об’єму (кубатури) приміщень. Кубатура будівель визначається за зовнішнім обміром.

Кубатура опалювальних приміщень визначається за формулою:

,

де В0 — середньорічна кубатура будівель, за якою визначаються видатки на опалення;

В1 — кубатура будівель на початок року;

В2 — кубатура будівель на кінець року;

М1 — тривалість опалювального сезону в місяцях;

М2 — число місяців опалювального сезону, протягом яких функціонує нова кубатура.

Потреба в паливі розраховується окремо на опалення будівель, приготування (розігрів) їжі, кип’ятіння води тощо. Ця потреба визначається в кілограмах умовного палива на 1 м3 будівель за зовнішнім обміром, а при пічному опаленні — на 1 м3 опалювальної площі. Норми витрат умовного палива встановлюються, як правило, обласними органами державної влади. Переведення умовного палива в натуральне (сорт вугілля, мазуту, дров та ін.) здійснюється за встановленими коефіцієнтами. Якщо установа одержує один вид палива, то потреба визначається за нормами на цей вид палива, без застосування таких показників, як умовне паливо і коефіцієнти переведення. При використанні двох і більше видів палива попередньо визначається питома вага кожного виду в загальній кількості палива.

Норми витрат палива для приготування (розігріву) їжі, санітарно-гігієнічних та інших потреб установлюються в кілограмах на одного учня, одне ліжко чи інші розрахункові одиниці в рік.

Загальна сума видатків на паливо визначається множенням потреби в паливі на вартість 1 т або 1 м3 палива і додаванням до одержаного добутку вартості його перевезення та вартості рубання дров.