§ 5. Система цивільного права

Під системою права розуміють обумовлене економічним і соціальним устроєм суспільства внутрішнє об’єднання в узгоджене, підпорядковане і єдине ціле правових норм і одночасний їх поділ на відповідні галузі, котрі як такі є відносно самостійними, усталеними і автономно функціонуючими². Структуру системи права складають норми права, інститути права, підгалузі та галузі права.

Система цивільного права – це сукупність окремих частин – підгалузей, інститутів, субінститутів, цивільно-правових норм, що перебувають у внутрішньому логічному зв’язку та залежності між собою. Структура системи цивільного права визначається особливостями тих відносин, що нею регулюються, а її елементами є цивільно-правові норми, інститути, субінститути і підгалузі.

Цивільно-правові норми – правові приписи, які регулюють особисті немайнові і майнові відносини їх учасників. Наприклад, фізична особа-підприємець, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом; представництво, що ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Цивільно-правовий інститут – це певні групи цивільно-правових норм, що регулюють однорідні відносини. Наприклад, такий інститут, як юридична особа, регулює відносини, пов’язані зі створенням, організаційно-правовими формами, правовим статусом юридичних осіб приватного права.

Субінститут – складова цивільно-правового інституту, яка є групою цивільно-правових норм, що регулюють однорідні відносини в межах певного інституту. Наприклад, інститут купівлі-продажу має такі субінститути: роздрібна купівля-продаж, поставка, контрактація сільськогосподарської продукції, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, міну. Інститут відшкодування шкоди містить, наприклад, такі субінститути: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю; відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Інститути і субінститути мають свої загальні положення, що свідчить про юридичну однорідність цивільних норм, які ними охоплюються¹.

Сукупність юридичних інститутів, які регулюють однорідні відносини, складають підгалузь цивільного права. Вважаємо, у цивільному праві України існує п’ять таких підгалузей, а саме: Особисті немайнові права фізичної особи; Право власності та речові права на чуже майно; Право інтелектуальної власності; Зобов’язальне право; Спадкове право. Наприклад, право інтелектуальної власності поєднує декілька юридичних інститутів, а саме інститут авторського права та інститут патентного права. Така підгалузь, як спадкове право – інститут спадкування за заповітом та інститут спадкування за законом. Зобов’язальне право складається з двох інститутів – договірного права (договірних зобов’язань) та недоговірних зобов’язань, які у свою чергу поділяються на субінститути. Так, недоговірні зобов’язання містять у своїй структурі, зокрема, ті, що виникають з односторонніх правочинів, деліктні зобов’язання тощо.

Цивільне право України побудовано за пандектною системою (pandectae – всеохоплюючий)¹, тобто структуровано таким чином, що вся система поділяється на дві частини – Загальну та Особливу². Загальну частину складають норми про: цивільне право як приватне право, коло цивільних відносин; джерела цивільного права; учасників цивільних відносин, об’єкти цивільних відносин, підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов’язків; правочини, представництво і довіреність, строки тощо. Норми Загальної частини застосовуються до всіх цивільних відносин, поширюються на всі підгалузі, інститути та субінститути, що дозволяє не включати в останні правила, які вже містяться у Загальній частині. Утім кожна з підгалузей та навіть окремі інститути мають свої загальні положення. Наприклад, загальні положення мають такі інститути, як право власності, інститут речових прав на чуже майно, інститут послуг, інститут відшкодування шкоди тощо.

Спеціальну частину цивільного права утворюють норми про: особисті немайнові права фізичної особи; право власності та інші речові права; право інтелектуальної власності; зобов’язальне право; спадкове право.

Систему цивільного права як галузі права слід відрізняти від системи ЦК та інших кодифікованих актів (Кодексу торговельного мореплавства, Житлового кодексу тощо), які є лише зовнішньою формою цивільного права і являють собою зведені, внутрішньо узгоджені акти цивільного законодавства, які з максимальною повнотою охоплюють певну комплексну підгалузь суспільних відносин.

Питання для самоконтролю

1. Дайте означення приватного і публічного права.

2. На які галузі права поділяються публічне і приватне право?

3. Що слід розуміти під дуалізмом приватного права?

4. Що становить предмет цивільно-правового регулювання?

5. Які ознаки притаманні цивільно-правовому методу регулювання?

6. Які функції виконує цивільне право?

7. Що слід розуміти під загальними засадами цивільного права? Розкрийте зміст принципів цивільного права.

8. Що слід розуміти під системой цивільного права? Охарактеризуйте елементи цієї системи.