- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економіки і торгівлі імені михайла туган-барановського
- •Ризикологія
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві
- •Поняття ризику
- •1.2 Функції та джерела ризику
- •1.3. Аксіоматика ризикології
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань
- •2.1. Сутність понять „невизначеність” та „ймовірність”
- •2.2. Причини невизначеності та їх ієрархія
- •2.3. Невизначеність у бухгалтерському обліку
- •2.4. Види втрат в умовах невизначеності й ризику
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Причинами, що призводять до втрат внаслідок ризику підприємства, що займається комерційним видом підприємництва є такі.
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Методологічні засади й інструментарій оцінювання економічних ризиків
- •3.1. Аналіз ризику та його елементи.
- •3.2 Ризикотворчі чинники
- •3.4 Класифікація ризиків
- •3.2.1. Ризики підприємства (організації).
- •3.2.2. Аудиторський ризик
- •3.4. Теорія корисності та її основні елементи
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв'язування:
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •4.1. Загальна характеристика кількісних методів аналізу ризику
- •4.2. Статистичні методи оцінки ризику
- •4.2.1.Статистичний метод
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •4.2.2 Інтегральна оцінка ризику
- •4.3 Метод експертної оцінки
- •4.4. Інваріантні методи
- •4.4.1. Метод аналогій
- •Розв'язування:
- •4.4.2. Аналіз чутливості
- •4.4.3. Побудова дерева рішень як метод оцінювання ризику
- •Вихідні умови
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •5.1. Оцінювання фінансового ризику
- •5.2. Оцінювання операційного ризику
- •5.3 Метод аналізу доцільності витрат
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Управління ризиками. Система мінімізації та запобігання появи ризиків
- •6.1 Основні заходи мінімізації ризику
- •6.2. Організаційні методи зниження ризику
- •6.2.1 Відхилення ризику
- •6.2.2 Недопущення збитків (упередження ризиків)
- •6.2.3 Мінімізація збитків
- •6.2.4 Передача контролю за ризиком (трансфер ризику)
- •6.3 Економічні методи зниження ризику
- •6.3.1 Створення спеціального резервного фонду (фонду ризику)
- •6.3.2. Створення страхового товарного запасу
- •6.3.3. Страховий запас коштів
- •6.3.4 Розробка й впровадження системи штрафних санкцій
- •6.3.5 Страхування від ризику
- •6.3.6 Самострахування від ризику
- •Хеджування як метод зниження ризику
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •7.1. Сутність і зміст управління ризиками
- •7.2. Система управління ризиками
- •7.3. Принципи управління ризиками
- •7.4. Формування стратегії управління ризиком
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •3Адача 2
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Задача 18
- •Задача 19
- •Задача 20
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
Розв'язання
Визначити термін оплати рахунка в аналізованому місяці. Насамперед визначимо середньозважений термін оплати рахунка за формулою:
де R — середньозважений термін оплати;
— термін оплати по місяцях;
— імовірність настання і-го значення.
Де визначаються за формулою:
,
— кількість значень ознаки, що повторилися;
n — загальна кількість подій (Табл. 4.3).
Таблиця 4.3 - Ймовірність настання i-того значення
i |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
A |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
– |
0,1 |
0,1 |
– |
B |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
– |
Підставляючи вихідні дані і підраховані імовірності у формулу R = * , визначаємо середньозважений термін оплати рахунка. Ризикованість даної угоди визначається за допомогою стандартного відхилення, тобто можливе відхилення як у гірший, так і в кращий бік очікуваного значення показника, що розраховується, від його середнього значення. Чим більша величина стандартного відхилення, тим більший розкид можливого результату, тим вищий підприємницький ризик у даній угоді.
,
де D — дисперсія.
Потім знайдемо — середньоквадратичне відхилення як корінь квадратний з дисперсії. Підставивши в дані формули значення змінних, обчислимо, що:
= 499, = 22,3 дні; = 247,7, = 15.7 дня.
З розрахованих значень стандартних відхилень можна зробити висновок, що укладення угод з фірмою В менш ризиковане, оскільки і середній термін оплати, і розкид результату для цієї фірми менші. У випадку, якщо необхідно порівняти два варіанти угоди з різними очікуваними результатами і різним ризиком, особливий інтерес становить показник, який називається коефіцієнтом варіації:
де = 68,4 = 68 днів
= 52,7 = 53 днів
— коефіцієнт варіації;
— стандартне відхилення;
R — очікуваний результат.
Одержаний показник дає характеристику ризику на одиницю очікуваного результату. Завдяки порівнянню коефіцієнтів варіації двох проектів, вибирається проект із найменшим коефіцієнтом.
У нашому прикладі == 0,326, а = 0,298. У даному випадку видно, що укладення угоди з фірмою В менш ризиковане.
Перевага статистичного методу— простота математичних розрахунків, а явний недолік — необхідність великої кількості вихідних даних, оскільки чим більший масив вихідних даних, тим точніший розрахунок.
За допомогою статистичного методу оцінки ризику можна оцінити не тільки ризик конкретної угоди, а й підприємства в цілому за певний проміжок часу. Доведемо це на прикладі.
Приклад 4
Підприємство «Отар» — невеликий виробник різних продуктів із сиру. Один із продуктів — сирна паста — поставляється в країни ближнього зарубіжжя. Генеральний директор повинен вирішити, скільки ящиків сирної пасти слід виробляти протягом місяця. Імовірності того, що попит на сирну пасту протягом місяця буде 6,7, 8 чи 9 ящиків, рівні відповідно 0,1; 0,3; 0,5; 0,1. Витрати на виробництво одного ящика дорівнюють 45 дол. Компанія продає кожен ящик за ціною 95 дол. Якщо ящик із сирною пастою не продається протягом місяця, то вона псується і компанія не одержує доходу. Скільки ящиків треба робити протягом місяця?