- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економіки і торгівлі імені михайла туган-барановського
- •Ризикологія
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві
- •Поняття ризику
- •1.2 Функції та джерела ризику
- •1.3. Аксіоматика ризикології
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань
- •2.1. Сутність понять „невизначеність” та „ймовірність”
- •2.2. Причини невизначеності та їх ієрархія
- •2.3. Невизначеність у бухгалтерському обліку
- •2.4. Види втрат в умовах невизначеності й ризику
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Причинами, що призводять до втрат внаслідок ризику підприємства, що займається комерційним видом підприємництва є такі.
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Методологічні засади й інструментарій оцінювання економічних ризиків
- •3.1. Аналіз ризику та його елементи.
- •3.2 Ризикотворчі чинники
- •3.4 Класифікація ризиків
- •3.2.1. Ризики підприємства (організації).
- •3.2.2. Аудиторський ризик
- •3.4. Теорія корисності та її основні елементи
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв'язування:
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •4.1. Загальна характеристика кількісних методів аналізу ризику
- •4.2. Статистичні методи оцінки ризику
- •4.2.1.Статистичний метод
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •4.2.2 Інтегральна оцінка ризику
- •4.3 Метод експертної оцінки
- •4.4. Інваріантні методи
- •4.4.1. Метод аналогій
- •Розв'язування:
- •4.4.2. Аналіз чутливості
- •4.4.3. Побудова дерева рішень як метод оцінювання ризику
- •Вихідні умови
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •5.1. Оцінювання фінансового ризику
- •5.2. Оцінювання операційного ризику
- •5.3 Метод аналізу доцільності витрат
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Управління ризиками. Система мінімізації та запобігання появи ризиків
- •6.1 Основні заходи мінімізації ризику
- •6.2. Організаційні методи зниження ризику
- •6.2.1 Відхилення ризику
- •6.2.2 Недопущення збитків (упередження ризиків)
- •6.2.3 Мінімізація збитків
- •6.2.4 Передача контролю за ризиком (трансфер ризику)
- •6.3 Економічні методи зниження ризику
- •6.3.1 Створення спеціального резервного фонду (фонду ризику)
- •6.3.2. Створення страхового товарного запасу
- •6.3.3. Страховий запас коштів
- •6.3.4 Розробка й впровадження системи штрафних санкцій
- •6.3.5 Страхування від ризику
- •6.3.6 Самострахування від ризику
- •Хеджування як метод зниження ризику
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •7.1. Сутність і зміст управління ризиками
- •7.2. Система управління ризиками
- •7.3. Принципи управління ризиками
- •7.4. Формування стратегії управління ризиком
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •3Адача 2
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Задача 18
- •Задача 19
- •Задача 20
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
5.3 Метод аналізу доцільності витрат
Сутність цього методу ґрунтується на тому факті, що витрати за кожним напрямом діяльності, а також за окремими її елементами, мають різний ступінь ризику. Наприклад, ступінь ризику за витратами, пов'язаними з купівлею сировини, буде вищим, ніж за витратами на зарплату.
Метод аналізу доцільності витрат орієнтований на ідентифікацію потенційних зон ризику і покликаний звести до мінімуму розмір капіталу, що піддається ризику. Аналіз засобів, що піддаються ризику, може допомогти прийняти рішення про припинення інвестицій.
Пропонуються наступні показники визначення ступеня ризику фінансових коштів:
надлишок чи недостатність власного капіталу (+ Евк);
надлишок чи недостатність власних і позикових джерел формування запасів (+Е);
надлишок чи недостатність загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат (+Ео).
Балансова модель стійкості фінансового стану підприємства має наступний вид:
ОФ + ОС + ГК = ВК + КР + КТЗ
де ОФ - основні засоби і вкладення; ОС- поточні активи, запаси і витрати; ГК – грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість та інші активи; КР - кредити й оплатний позиковий капітал; КТЗ - кредиторська заборгованість й інший безоплатний позиковий капітал; ВК – власний капітал.
Обчислення трьох показників фінансової стійкості дозволяє визначити для кожної фінансової області ступінь їхньої стійкості.
Наявність власного оборотного капіталу дорівнює різниці величини джерел власного капіталу і величини основних засобів і вкладень:
Евк = ВК - ОФ,
Тоді надлишок чи нестача власного капіталу:
+ Евк = Евк – ОС
Надлишок чи нестача власних і позикових джерел формування запасів:
+ Е = (Евк + КР) – ОС
Надлишок чи нестача загальної величини джерел для формування запасів:
+ Ео = (Евк + КР + КТЗ) - ОС
Для оцінки ризиків фінансового стану підприємства використовується таблиця 5.1.
Таблиця 5.1 – Оцінка ризиків фінансового стану підприємства
№ п/п |
Фінансовий стан |
Значення показників |
||
1 |
Абсолютної стійкості |
Есс 0 |
Е 0 |
Ео 0 |
2 |
Нормальної стійкості |
Есс 0 |
Е 0 |
Ео 0 |
3 |
Нестійкого стану |
Есс 0 |
Е 0 |
Ео 0 |
4 |
Критичного стану |
Есс 0 |
Е 0 |
Ео 0 |
5 |
Кризового стану |
Есс 0 |
Е 0 |
Ео 0 |
Для визначення ступеня ризику шляхом аналізу доцільності витрат цього стан за кожним з елементів витрат поділяється на області ризику, що являють собою зону загальних втрат, у межах яких конкретні втрати не перевищують граничного значення встановленого рівня ризику:
область абсолютної стійкості;
область нормальної стійкості;
область нестійкого стану;
область критичного стану;,
область кризового стану.
У першій області рівень ризику за елементом витрат відповідає нульовому ризику. Ця область характеризується відсутністю будь-яких втрат з гарантованим одержанням планового прибутку, розмір якого теоретично не обмежений.
Елемент витрат у другій області характеризується мінімальним рівнем ризику. Для цієї області максимальні втрати не мають перевищувати межу планового чистого прибутку (тобто прибутку, що залишається після оподаткування всіх інших виплат, що здійснюються з прибутку). Таким чином, мінімальний рівень ризику забезпечує підприємству покриття всіх його витрат і одержання тієї частини прибутку, що дає змогу сплатити податки. В умовах ринкової економіки цей напрям пов'язаний із роллю держави як основного контрагента. Основні форми діяльності тут: здійснення операцій з цінними паперами уряду чи муніципальних органів, участь у виконанні робіт, фінансованих за рахунок державних чи муніципальних коштів і т. п.
Третя область характеризується підвищеним ризиком, при цьому рівень втрат не перевищує розміру розрахункового прибутку (тобто тієї його частини, що залишається після усіх виплат у бюджет, сплати відсотків за кредит, штрафів та ін.). За такого рівня ризику суб'єкт підприємницької діяльності ризикує тим, що він у гіршому випадку отримає прибуток, менший за розрахунковий розмір, але при цьому залишиться можливість покрити усі витрати.
Четвертій області відповідає критичний рівень ризику, за якого можливі втрати в межах валового прибутку (тобто загальної суми прибутку, що отримана до здійснення всіх відрахувань). Такий ризик небажаний, тому що пов'язаний з можливістю для фірми не просто втратити прибуток, а й не покрити повністю своїх витрат.
П'ята область відповідає області кризового стану, що допускає можливість непокриття усіх витрат, пов'язаних з даним напрямом діяльності.
Ступінь ризику в цьому випадку зручно характеризувати таблицею 5.2.
Таблиця 5.2 - Ризикові області діяльності підприємства
Області діяльності фірми |
Абсолютної стійкості |
Нормальної стійкості |
Нестійкий стан |
Критичний стан |
Кризовий стан |
Області ризику |
Безризикова область |
Область мінімаль-ного ризику |
Область підвище-ного ризику |
Область критичного ризику |
Область неприпусти-мого ризику |
Макси-мальні втрати |
Повна відсутність втрат |
Чистий прибуток |
Розрахун-ковий прибуток |
Валовий прибуток |
Виручка від реалізації і майно фірми |
Ступінь ризику |
0 |
0-25 |
25-50 |
50-75 |
75 -100 |
Після того, як на підставі даних минулих періодів розраховано коефіцієнт варіації , кожна стаття витрат аналізується на предмет її ідентифікації областям ризику і максимальних втрат. При цьому ступінь ризику всього напряму підприємницької діяльності відповідатиме максимальному значенню ризику за елементами витрат.
Перевага даного методу полягає в тому, що, знаючи статті витрат з максимальним ризиком, можна знайти шляхи його зниження. Наприклад, знаючи, що ризик пов'язаний з орендою транспортного засобу, можна переглянути питання про перевезення товару.
Основний недолік методу полягає в тому, що (як і при статистичному методі) підприємство не аналізує джерела ризику, а приймає ризик як цілісну величину, ігноруючи його складові.