Задача 6

Маємо таку інформацію стосовно холдингової компанії «Петрус»

Створена: 2000 року.

Сфера діяльності: виробництво алкогольних напоїв, кондитерських виробів, імпорт продуктів харчування, косметики i парфумерії.

Штат: 3228 осіб.

Обсяг продажу 2004 poкy: за оцінками газети БІ3НЕС, $ 70 млн.

Склад холдингу: Черкаська бісквітна фабрика (ТОВ «Світ ласощів»), Шполянська кондитерська фабрика, 3олотоноський ЛВ3 «3латогор», Лужанський ЛВ3, Млієвська птахофабрика, 3венигородський КХП, АТ «Атомпромкомплекс», Семеренківські сади, ліцензовані митні склади.

В управлінні компанії торгові марки: «3латогор», «Статус», «Спелая», «Чекушка», «Давній рецепт», «Світ ласощів», «Домашне свято» , « Имeнины сердца».

Структура ХК «Пeтpyc» за оборотом напрямів діяльності: горілчаний – 43 %; кондитерський – 41 %, косметика — 10 %, інші — 6 %.

Діяльність розпочато у 1992 році, це був імпорт німецької косметики, потім поставки продукції голландських виробників (від пива до продуктів кондитерської групи), імпортування тютюнової та алкогольної продукції. Підприємство у певний період володіло суттєвою часткою імпортованої «кондитерки». Поступово почали самі виробляти алкогольну й кондитерську продукцію. 3араз продовжує імпортувати італійську та французьку косметику.

Нині до складу холдингу входять 3олотоноський та Лужанський лікеро-горілчані заводи.

3а оцінками «Укрспирту», холдинг належить до п'ятірки лідерів. Компанія виробляє 4,5-5 млн. пляшок алкогольної продукції на місяць. 3а останні роки приріст обсягів виробництва холдингу сягнув 300 %. У 2005 році планується вдвічі збільшити обсяги виробництва горілки.

Керівництво намагається уникати особливо масштабного переливання коштів із одного напряму бізнесу в інший. Дотування допускається. Зокрема, після закупівлі птахофабрики виникла потреба в її переобладнанні сучасними системами та створення умов для роботи. 3араз це підприємство із суперсучасним обладнанням, налічує 200 тис. курей одночасно. Спершу планували використовувати птахофабрику для забезпечення потреб бісквітної фабрики, але тепер на її потреби йде менше половини яєць. Фабрика вже входить до Десятки лідерів на ринку, впродовж 2005 року планується вдвічі збільшити кількість поголів'я й увійти до першої п'ятірки. До того ж у 2003 році довелося дотувати бісквітне виробництво. Прибутки від реалізації горілки й косметики давали змогу це робити, завдяки чому кондитерське виробництво було збережене.

Найприбутковіший i водночас найскладніший сегмент у діяльності холдингу — горілчаний. Тут існує жорстка конкуренція, значні рекламні бюджети, наявність тіньового сегмента ринку. «Підводними рифами» цієї діяльності керівництво холдингу вважає: необхідність управління якістю щодня на кожному етапі виробництва, маркетингову діяльність щодо позиціювання торгової марки.

Поширення та збут продукції холдинг здійснює без посередників-дистриб'юторів. 3бутом керує центральний офіс, якому підпорядковані регіональні офіси, в кожному створено команди координаторів та супервізорів (140-150 осіб). Їхнє головне завдання — продукція для споживача має відповідати вітчизняним стандартам. Відпрацьовано систему обліку та звітності для чіткого моніторингу обсягу продажу по всій Україні.

3араз розвивається преміум-сегмент горілчаного ринку, де рентабельність 50-60 %, тоді як у середньому ціновому сегменті рентабельність 10--12 %. Холдинг виводить на ринок нову торгову марку «Статус» саме в цьому сегменті.

Компанія визнає пріоритетним внyтрішній ринок, але, водночас, обсяг експорту бісквітів збільшився на 340 %, горілки — на 100 %. У 2005 році планується розвивати цей напрям i залучати значну частину фінансів на просування продукції на зовнішній ринок.

Джерело інформації: http://www.business.ua/і630/а21702/.

Завдання: на підставі наведеної інформації про діяльність холдингової компанії «Петрус» здійснити якісний аналіз ризику й визначити способи управління ризиком, які використовує керівництво компанії стосовно кожної з груп ризиків.

Рекомендації до виконання завдання

Доцільно систематизувати подану інформацію відповідно до цілей аналізу. Отже, компанія реалізує свою діяльність за різними напрямами:

• виробництво й реалізація на внутрішньому та зовнішньому ринках горілчаної продукції;

• виробництво й реалізація кондитерських виробів на внутрішньому та зовнішньому ринках;

• виробництво й реалізація продукції птахофабрики на внутрішньому ринку;

• імпорт косметичної продукції.

Таким чином, основними ризиками, притаманними діяльності холдингу, є виробничий та комерційний.

Виробничий виявляється у сфері виробництва горілчаної продукції, бісквітів, продукції птахівництва.

Основні чинники тут доцільно розподілити за товарними групами, оскільки виробничий процес має спільні риси в різних сферах, але специфікою зневажати не можна. Запропоновані групи можна доповнити, але не вказані чинники, на наш погляд, мають менше значення в господарській діяльності, що розглядається.

Основні чинники ризику у виробництві горілки для ХК «Петрус»:

• ризики, пов'язані із дотриманням стандартів якості продукції;

• якість тари та ступені захисту продукції;

• ризики, пов'язані зі створенням (розробленням) нових видів продукції.

Основні чинники ризику в кондитерському виробництві:

• якість сировини й стабільність цін на неї;

• дотримання технологічного процесу;

• якість пакувального матеріалу га обладнання.

Основні чинники ризику в роботі птахофабрики:

• дoтpимaння технологічного процесу утримання поголів'я птиці;

• якість та ціна кормів;

• зміни в структурі собівартості продукції через нестабільнісгъ державної політики щодо сільськогосподарських виробників.

Доцільно розглянути групи керованих i некерованих чинників. У цьому випадку до некерованих у діяльності компанії можна віднести:

• тіньовий сегмент ринку горілки;

• діяльність державних органів по боротьбі із нелегальним виробництвом і збутом цієї групи товарів;

• падіння платоспроможності населення, що суттєво зменшити попит на групу товарів преміум-сегмента;

• законодавче регулювання алкогольної галузі;

• рівень конкуренції в усіх сегментах ринку.

Керованими для компанії будуть такі чинники:

• використання ступенів захисту продукції з метою її ідентифікації споживачем;

• розроблення нових видів товарів і розширення асортименту продукції;

• удосконалення технологічного процесу;

• вибір постачальників сировини i тари.

Комерційні ризики виявляються в процесі збуту всіх товарних груп.

В аспекті реалізації продукції доцільно виокремити внутрішні та зовнішні чинники комерційного ризику, адже компанія працює на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Дo зовнішніх чинників можна віднести:

• платоспроможність населення (за оцінками експертів, це вплине на обсяги реалізації усіх товарів, крім сегмента дешевої горілки);

• конкуренція в усіх сегментах ринків;

• податкова політика держави (що впливає на рівень цін).

Внутрішні чинники:маркетингова стратегія та позиціювання товарів на ринку;

• формування рекламного бюджету й рекламної кампанії;

• вибір ринків збуту;

• якість моніторингу обсягів продажу за всіма регіонами, де реалізується продукція;

• врахування обмеження термінів реалізації продукції, яка швидко псується (м'ясо птиці, бісквіти).

На діяльність підприємства суттєвий вплив справляє група чинників ризику, пов'язаних із реалізацією експортно-імпортних операцій:

• валютний ризик;

• ризики, притаманні економіці країни-експортера;

• ризики, пов'язані із митним регулюванням з боку держави тощо.

Керівництво підприємства використовує такі способи управління основними групами ризиків, як диверсифікація та запобігання ризику.

3окрема, диверсифікацію президент ХК вважає наразі найкращим варіантом для компанії.

Структура діяльності за видами має такий вигляд: горілчаний - 43 %; кондитерський - 41 %; косметика -10 %; інші - 6 %.

Слід зауважити, що свідомо обрано види діяльності, які тісно не пов'язані між собою. Якщо в одному сегменті ринку продукція, не дуже успішна, є можливість бути доволі успішними в інших сегментах ринку з іншою продукцією. Компанія, що отримує прибутки, завжди може якісно змінювати стратегію в усіх напрямах (якщо вбачає у цьому потребу).

Стосовно комерційного ризику обрано стратегію запобігання йому. Саме через формування власної мережі, що доводить продукцію до полиць магазинів, удається уникнути впливу цілої низки чинників ризику, пов'язаних із роботото з посередниками. Крім того, створена мережа також здійснює моніторинг рівня продажу в регіоні та попиту на продукцію. Такі заходи мають на меті запобігання впливу широкої групи чинників ризику (наприклад, компанія може вчасно відреагувати на падіння попиту на одну товарну групу й збільшити обсяги реалізації того виду продукції, який має найбільший попит саме тепер), а також прогнозувати динаміку попиту на товари за регіонами залежно від різних чинників.

217