6.2. Організаційні методи зниження ризику

Після виявлення ризиків, з якими може зіштовхнутися підприємство в процесі виробничої діяльності, визначення факторів, що роблять вплив на рівень ризику, і проведення оцінки ризиків, а також виявлення пов'язаних з ними потенційних втрат, перед підприємством постає задача розробки заходів із мінімізації виявлених ризиків.

До організаційних методів зниження ризику відносяться:

• Відхилення ризику.

• Недопущення збитків.

• Мінімізація збитків.

• ·Передача контролю за ризиком.

6.2.1 Відхилення ризику

У даному випадку передбачається відмова від певних управлінських рішень, якщо рівень ризику за ними перевищує його прийнятний рівень для підприємства. Метод радикальний, але мало застосовуваний.

Прикладом можуть служити:

• відмова від здійснення господарських операцій, ризик за якими надмірно великий і обтяжливий для підприємства;

• відмова від користування банківськими кредитами, якщо кон'юнктура фінансового ринку несприятлива для підприємства;

• відмова від будь-якої інвестиційної політики з метою підтримки високого рівня платоспроможності підприємства;

• відмова від постачань імпортної сировини, якщо відзначається високий ступінь мінливості митного законодавства;

• відмова від авансових виплат постачальникам й реалізація на умовах відстрочки платежів і т.ін.

6.2.2 Недопущення збитків (упередження ризиків)

Метод припускає здійснення підприємством певних заходів і дій, що спрямовані на недопущення ризикових ситуацій. Недопущення ризикових ситуацій може бути досягнуте за рахунок:

• підвищення обґрунтованості підготовки й реалізації управлінських рішень;

• одержання додаткової інформації;

• розробки схем ділової активності, що уникають найбільших зон збитків.

6.2.3 Мінімізація збитків

Метод спрямований на розробку заходів щодо мінімізації збитків у випадку ризикової ситуації. Метод включає такі напрямки:

• диверсифікованість діяльності підприємства, що полягає в розподілі зусиль і капіталовкладень між різноманітними видами діяльності, безпосередньо не пов'язаними один з одним. У такому випадку, якщо в результаті непередбачених подій один вид діяльності буде збитковий, то інший вид діяльності може приносити прибуток;

• використання професійних стратегій припускає встановлення певної структури капіталу і майна підприємства за окремими напрямками його використання для досягнення певних цілей. Наприклад, портфельні стратегії можуть включати товарний портфель, інвестиційний портфель, портфель цінних паперів, валютний портфель;

• лімітування обсягів найбільш ризикованих операцій і проектів як спосіб мінімізації ризику, передбачає встановлення лімітів на проведення найбільш ризикованих дій, до яких відносять обсяг реалізації товарів, попит на який є нестабільним чи знаходиться в процесі формування; обсяг закупівлі товарів в умовах передоплати; обсяг реалізації товарів в умовах відстрочки платежу; обсяг запозичення позикового капіталу; обсяг інвестування за одним проектом;

• розробка і реалізація системи заходів для локалізації наслідків ризикової ситуації.