- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економіки і торгівлі імені михайла туган-барановського
- •Ризикологія
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві
- •Поняття ризику
- •1.2 Функції та джерела ризику
- •1.3. Аксіоматика ризикології
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань
- •2.1. Сутність понять „невизначеність” та „ймовірність”
- •2.2. Причини невизначеності та їх ієрархія
- •2.3. Невизначеність у бухгалтерському обліку
- •2.4. Види втрат в умовах невизначеності й ризику
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Причинами, що призводять до втрат внаслідок ризику підприємства, що займається комерційним видом підприємництва є такі.
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Методологічні засади й інструментарій оцінювання економічних ризиків
- •3.1. Аналіз ризику та його елементи.
- •3.2 Ризикотворчі чинники
- •3.4 Класифікація ризиків
- •3.2.1. Ризики підприємства (організації).
- •3.2.2. Аудиторський ризик
- •3.4. Теорія корисності та її основні елементи
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв'язування:
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •4.1. Загальна характеристика кількісних методів аналізу ризику
- •4.2. Статистичні методи оцінки ризику
- •4.2.1.Статистичний метод
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •4.2.2 Інтегральна оцінка ризику
- •4.3 Метод експертної оцінки
- •4.4. Інваріантні методи
- •4.4.1. Метод аналогій
- •Розв'язування:
- •4.4.2. Аналіз чутливості
- •4.4.3. Побудова дерева рішень як метод оцінювання ризику
- •Вихідні умови
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •5.1. Оцінювання фінансового ризику
- •5.2. Оцінювання операційного ризику
- •5.3 Метод аналізу доцільності витрат
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Управління ризиками. Система мінімізації та запобігання появи ризиків
- •6.1 Основні заходи мінімізації ризику
- •6.2. Організаційні методи зниження ризику
- •6.2.1 Відхилення ризику
- •6.2.2 Недопущення збитків (упередження ризиків)
- •6.2.3 Мінімізація збитків
- •6.2.4 Передача контролю за ризиком (трансфер ризику)
- •6.3 Економічні методи зниження ризику
- •6.3.1 Створення спеціального резервного фонду (фонду ризику)
- •6.3.2. Створення страхового товарного запасу
- •6.3.3. Страховий запас коштів
- •6.3.4 Розробка й впровадження системи штрафних санкцій
- •6.3.5 Страхування від ризику
- •6.3.6 Самострахування від ризику
- •Хеджування як метод зниження ризику
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •7.1. Сутність і зміст управління ризиками
- •7.2. Система управління ризиками
- •7.3. Принципи управління ризиками
- •7.4. Формування стратегії управління ризиком
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •3Адача 2
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Задача 18
- •Задача 19
- •Задача 20
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
2.3. Невизначеність у бухгалтерському обліку
У сучасній економіці одним з основних джерел інформації для ухвалення економічно обгрунтованих рішень є бухгалтерська звітність, яка має високий рівень достовірності, але при цьому їй властивий і значний ступінь невизначеності. Ця невизначеність пов'язана з процесом створення і представлення бухгалтерської звітності, а також з ухваленням на її основі рішень інвесторами і кредиторами, тому її доцільно розглядати з позицій двох сторін: підприємства і зовнішніх користувачів.
Для підприємства невизначеність в бухгалтерському обліку полягає в тому, що фактичні дії його інвесторів-власників і інвесторів-кредиторів, прийняті на основі представленої бухгалтерської звітності для публічного ознайомлення, можуть носити як позитивний, так і негативний характер. А для зовнішніх користувачів — в тому, що отримана ними бухгалтерська звітність може з різним ступенем адекватності відображати фактичний стан і результати діяльності підприємства.
Причини, що приводять до виникнення невизначеності в бухгалтерському обліку, можна розділити на зовнішніх і внутрішніх.
Зовнішні причини |
Внутрішні причини |
— нестабільність економічної або політичної ситуації в країнах ведення бізнесу; — рівень державного регулювання основних галузей економіки; — стабільність законодавства в країні, зокрема бухгалтерського і податкового; — якість інформації про фінансовий стан партнерів по бізнесу, про об'єкти інвестиційної діяльності; — відсутність повної прогнозованості дій партнерів по бізнесу; — збільшення добросовісної конкуренції на ринку унаслідок збільшення свободи торгівлі, притоки інвестицій в галузь, зокрема іноземних; — негативні дії конкурентів; — нестабільність попиту на продукцію (роботи, послуги); — зміни в податковому, екологічному законодавстві і так далі |
— слабкі загальноекономічні і бухгалтерські знання керівництво, що не дозволяє йому організувати ефективну бухгалтерську інформаційну систему підприємства; — низький професійний рівень працівників бухгалтерії; — просочування конфіденційної бухгалтерської інформації з вини службовців (инсайдерские проблеми); — порушення принципів і правил бухгалтерських стандартів; — фінансові прорахунки при виборі способів обліку, регламентованих бухгалтерськими стандартами і так далі
|
Також на невизначеність в бухгалтерському обліку діють інші зовнішні чинники, що носять випадковий характер, врахувати вплив яких на етапі планування господарської діяльності з прийнятною мірою достовірності не представляється можливим (наприклад, характер впливу погодних умов, фінансові втрати, викликані комп'ютерними вірусами і інші форс-мажорні події).
Основними чинниками, що визначають виникнення невизначеності в бухгалтерському обліку, є:
1) спотворення реального фінансового стану підприємстві і результатів його діяльності, що відбуваються в процесі формування звітності;
2) відсутність якісної облікової політики, що забезпечує формування внутрішньої і зовнішньої бухгалтерської звітності, що відповідає інформаційним потребам всіх зацікавлений і їх користувачів.
Спотворення в бухгалтерській інформації можуть виникати і процесі ведення облікової роботи в результаті помилок або порушенні. Під помилками в бухгалтерському обліку розумітимемо ненавмисне спотворення облікової інформації, під порушеннями — навмисне спотворення облікової інформації [27]. Під впливом спотворень виникає бухгалтерський ризик, що полягає у відхиленні фактичних даних бухгалтерської звітності від достовірних даних, відповідних об'єктивному стану підприємства. Чим більше спотворень, тим більше величина бухгалтерської риски.
У роботі «Основи теорії бухгалтерського обліку» [148] Я.В.Соколов пропонує наступну систему класифікації помилок в бухгалтерській звітності:
1) по наміру:
— умисні, такі, що виникають по злій волі працівника
— мимовільні, такі, що виникають без злого наміру;
2) по причинах:
— стомлення бухгалтера
— недбалість
— несправність техніки;
3) по наслідках:
— локальні, тобто допущена помилка не спричиняє за собою подальших помилок ;
— транзитні, коли одна помилка спричиняє за собою подальші помилки;
4) по значущості:
— значущі, впливаючі на ухвалення рішення
— незначущі, такі, що не впливають на ухвалювані рішення;
5) по місцю виникнення:
— у тексті, що виправляються коректурним способом;
— у числах, знаходження яких здійснюється по спеціальних правилах;
— у розносці, що виникають при перенесенні бухгалтерських записів;
6) за змістом:
— за залишком, коли частина фактів пропущена, і в цілому господарська ситуація відбита в обліку неадекватно;
— за достовірністю, коли фіксується те, що відсутнє в реальному житті;
— за періодизацією, унаслідок порушення принципу ідентифікації, коли факти господарського життя відбиваються не в тому звітному періоді, до якого їх потрібно віднести;
— у бухгалтерській кореспонденції, коли факти господарського життя фіксуються бухгалтером не на тих рахівницях, які визначені прийнятим планом рахунків.
Бухгалтерські помилки можна розділити на дві групи: методичні і технічні.
До методичних помилок відносяться наступні:
— ухвалення до обліку господарських операцій без достатніх підстав, наприклад, за відсутності належним чином оформлених первинних документів;
— невчасне ухвалення до обліку господарської операції;
— невчасне віддзеркалення операції в обліковому регістрі;
— невіддзеркалення в обліку господарської операції, яка фактично мала місце;
— неправильне формування кореспонденції бухгалтерських рахунків;
— неправильне формування оцінки об'єкту під час вступу майна на підприємство;
— неправильне застосування способів оцінки, встановлених обліковою політикою підприємства (методів нарахування амортизації, списання матеріально-виробничих запасів, застосування облікових цін і тд.);
— неправильне застосування способів оцінки при вибутті об'єктів обліку з підприємства;
— неправильне застосування способів оцінки при здійсненні операцій з валютою;
— неправильне застосування способів обліку відсотків по позиках і кредитах;
— порушення порядку проведення інвентаризації або правил віддзеркалення в обліку результатів інвентаризації і тд.
До технічних помилок відносяться наступні:
— наявність описок, арифметичних помилок в первинних документах;-
— пропуск або повторне включення господарської операції;
— відсутність тотожності даних в регістрах синтетичного і аналітичного обліку;
. — відсутність тотожності даних в Головній книзі і регістрах і т д.
До порушень відноситься навмисне віддзеркалення в обліку операцій, в порядку, не відповідному:
— умовам господарських договорів;
— вимогам законодавства України;
— вимогам положень по бухгалтерському обліку;
— вимогам плану рахунків і так далі
Основними причинами появи помилок і порушень в бухгалтерському обліку є:
1) відставання змін технології облікового процесу за часом від змін, подій у фінансово-господарській діяльності підприємства;
2) невідповідність організації бухгалтерського обліку на підприємстві галузевій специфіці його діяльності;
3) невчасність коректування облікової політики і технології облікового процесу у зв'язку із змінами в законодавчо-нормативних документах по бухгалтерському обліку і оподаткуванню;
4) невчасність сповіщення працівників бухгалтерії про зміни обліковій технології, зокрема при впровадженні нових бухгалтерських інформаційних систем;
б) необгрунтовано велике навантаження на окремих ділянках бухгалтерської роботи (наднормова робота, робота у вихідні дні, відсутність відпустки покладеної тривалості і так далі);
6) невисока кваліфікація працівників бухгалтерії;
7) недостатня ефективність служби внутрішнього контролю;
8) використання адміністративного ресурсу керівництвом підприємства відносно бухгалтерів, що приводить до порушень законодавства по бухгалтерському обліку і оподаткуванню;
9) низький рівень економічної культури топ-менеджерів, що не дозволяє організувати на підприємстві якісну бухгалтерську інформаційну систему;
10) текучість кадрів в бухгалтерській службі підприємства, зокрема головних бухгалтерів і інших провідних фахівців;
11) відсутність системи підвищення кваліфікації співробітників бухгалтерської служби;
12) відсутність обгрунтованих правил і термінів проведення інвентаризації, що не дозволяє використовувати її як інструменту забезпечення збереження активів підприємства.
Зниження невизначеності в бухгалтерському обліку в розглянутих випадках проводиться шляхом усунення причин її виникнення. Особливу увагу слід приділити питанням підвищення виконавської дисципліни і якості роботи співробітників бухгалтерії. При цьому ефективними способами є організація системи внутрішнього контролю на підприємстві і автоматизація облікової роботи за допомогою комп'ютерної техніки.
Невизначеність, викликана неточностями (недоробками) облікової політики підприємства, може привести до наступних наслідків:
1) інформація, сформована у внутрішніх бухгалтерських звітах, не володітиме якостями, необхідними менеджменту для ефективного управління діяльністю підприємства;
2) сформована бухгалтерська звітність, відповідна вимогам П(С) БУ, може привести до ухвалення зовнішніми користувачами відносно підприємства рішень (зокрема негативних), відмінних від очікуваних менеджментом підприємства.
На рівень невизначеності в бухгалтерському обліку роблять вплив наступні основні чинники:
1) якісний рівень державного і суспільно-професійного регулювання бухгалтерського обліку;
2) рівень організації облікової роботи на підприємстві, що дозволяє сформувати фінансову звітність, максимально знижуючу невизначеність для зовнішніх користувачів;
3) рівень кваліфікації інвесторів і кредиторів, що дозволяє їм справедливо оцінити стан підприємства і ухвалити економічні рішення, адекватні інформації, що міститься в бухгалтерській звітності.
Регламентація принципів і правил бухгалтерського обліку державою і професійним співтовариством сприяє зниженню невизначеності в бухгалтерському обліку як для підприємства, так і для зовнішніх користувачів звітності.