- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економіки і торгівлі імені михайла туган-барановського
- •Ризикологія
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві
- •Поняття ризику
- •1.2 Функції та джерела ризику
- •1.3. Аксіоматика ризикології
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань
- •2.1. Сутність понять „невизначеність” та „ймовірність”
- •2.2. Причини невизначеності та їх ієрархія
- •2.3. Невизначеність у бухгалтерському обліку
- •2.4. Види втрат в умовах невизначеності й ризику
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Причинами, що призводять до втрат внаслідок ризику підприємства, що займається комерційним видом підприємництва є такі.
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Методологічні засади й інструментарій оцінювання економічних ризиків
- •3.1. Аналіз ризику та його елементи.
- •3.2 Ризикотворчі чинники
- •3.4 Класифікація ризиків
- •3.2.1. Ризики підприємства (організації).
- •3.2.2. Аудиторський ризик
- •3.4. Теорія корисності та її основні елементи
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв'язування:
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •4.1. Загальна характеристика кількісних методів аналізу ризику
- •4.2. Статистичні методи оцінки ризику
- •4.2.1.Статистичний метод
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •4.2.2 Інтегральна оцінка ризику
- •4.3 Метод експертної оцінки
- •4.4. Інваріантні методи
- •4.4.1. Метод аналогій
- •Розв'язування:
- •4.4.2. Аналіз чутливості
- •4.4.3. Побудова дерева рішень як метод оцінювання ризику
- •Вихідні умови
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •5.1. Оцінювання фінансового ризику
- •5.2. Оцінювання операційного ризику
- •5.3 Метод аналізу доцільності витрат
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •Управління ризиками. Система мінімізації та запобігання появи ризиків
- •6.1 Основні заходи мінімізації ризику
- •6.2. Організаційні методи зниження ризику
- •6.2.1 Відхилення ризику
- •6.2.2 Недопущення збитків (упередження ризиків)
- •6.2.3 Мінімізація збитків
- •6.2.4 Передача контролю за ризиком (трансфер ризику)
- •6.3 Економічні методи зниження ризику
- •6.3.1 Створення спеціального резервного фонду (фонду ризику)
- •6.3.2. Створення страхового товарного запасу
- •6.3.3. Страховий запас коштів
- •6.3.4 Розробка й впровадження системи штрафних санкцій
- •6.3.5 Страхування від ризику
- •6.3.6 Самострахування від ризику
- •Хеджування як метод зниження ризику
- •Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань студентів
- •7.1. Сутність і зміст управління ризиками
- •7.2. Система управління ризиками
- •7.3. Принципи управління ризиками
- •7.4. Формування стратегії управління ризиком
- •Питання для поточного контролю засвоєння знань
- •Концептуальні основи ризикології в підприємництві Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •3Адача 2
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Задача 18
- •Задача 19
- •Задача 20
- •Питання для підсумкового контролю засвоєння знань
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Ключ до тестів
- •Задачі для самостійної роботи Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
2.2. Причини невизначеності та їх ієрархія
Виокремлюють такі основні причини невизначеності, що є джерелами ризику:
спонтанність природних процесів і явищ, стихійні лиха;
випадковість;
неможливість однозначного пізнання об'єкта за існуючих умов і методів наукового пізнання;
наявність протилежних тенденцій, інтересів;
неповнота, недостатність інформації;
обмеженість, недостатність ресурсів при прийнятті і реалізації рішень.
Рисунок 2.3. – Класифікація причин невизначеності
Причини виникнення невизначеності й зумовленого нею ризику можна класифікувати за різними ознаками.
За ступенем впливу на діяльність підприємства виділяють прямі причини (відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищі підприємства і безпосередньо впливають на його поведінку без будь-якого опосередкування іншими ринковими суб'єктами (зміна якості продукції; кваліфікаційного рівня працівників підприємства тощо)) і непрямі (відображаються на поведінці підприємства через вплив на його діяльність інших суб'єктів ринку (зміни цін на сировину, паливо і, як наслідок, зміни матеріальних витрат у собівартості продукції)).
За сферою виникнення причини невизначеності поділяють на три групи:
— причини, зумовлені принциповою недетермінованістю пов'язаних з економікою процесів. З позицій теорії систем економіку загалом відносять до класу динамічних, слабоструктурованих систем великої складності, які формуються з величезної кількості взаємопов'язаних та взаємодіючих господарських одиниць. Однак економічна система має яскраво виражену ієрархічну, багаторівневу структуру. Вищий рівень ієрархії інтегрує за певними правилами (алгоритмами) інформаційні сигнали (потоки) нижчих рівнів ієрархії та оперує інформаційними потоками. Водночас економіка діє як підсистема суспільства загалом, тобто воно є зовнішнім середовищем, з елементами якого (соціальною структурою, політичною системою, потенціалом культури, морально-етичними принципами та установками) економіка взаємодіє в обох напрямах. Більшість учених-економістів стверджують, що соціально-економічну систему можна характеризувати як таку, що саморозвивається. Її розвиток забезпечує інформація. Генерування нової інформації пов'язане з технічним прогресом, інноваційною діяльністю, смаками споживачів тощо. Це породжує невизначеність і зумовлений нею ризик, оскільки економічні процеси неможливо передбачити, спрогнозувати;
— причини, зумовлені відсутністю вичерпної інформації при організації і плануванні поведінки суб'єкта ринкової діяльності або неякісним суб'єктивним її аналізом. Економічно вигідною є оптимальна неповнота інформації, бо доцільніше оперувати неповною інформацією, ніж намагатись зібрати надто дорогу практично повну. її накопичення ускладнюється обмеженістю потужностей для оброблення інформації, неточністю наближених методів оцінки даних тощо;
— причини, зумовлені впливом суб'єктивних чинників (рівень кваліфікації, приховування частини інформації, дезінформація тощо).
Причин невизначеності може бути дуже багато, і вони можуть діяти в найрізноманітніших комбінаціях.
Економічні ризики на конкретному підприємстві додатково детермінують такі причини невизначеності:
1) зміни, що відбуваються внаслідок науково-технічного прогресу, його імовірнісний характер;
2) непередбачені зміни у зовнішньому середовищі, які стосуються підприємства чи його партнерів (зміни цін, зміни у податковому законодавстві, коливання валютного курсу, зміни в соціально-політичній ситуації, зміни законодавства чи його недосконалість, зміни умов переміщення (руху) товарних, фінансових і трудових ресурсів між підприємствами, виникнення нових митних умов, кордонів тощо);
3) зміни стосунків підприємства з його контрагентами, які можуть бути спричинені обома сторонами (можливість укласти вигідніший договір, змінити його термін чи умови діяльності, зміни ділової орієнтації партнерів), що призвели до перегляду досягнутих раніше домовленостей або відмови від них;
4) зміни, що відбуваються всередині самого підприємства, або інші причини внутрішнього походження (коливання фінансового стану підприємства, неадекватність реагування управлінського персоналу на зміни його внутрішнього і зовнішнього середовища, зміни в статусі підприємства або його продукції на ринку, невідповідність в розвитку матеріально-технічної бази підприємства).
Причини невизначеності поділяють на об'єктивні, тобто такі, які не залежать від підприємства (зовнішні), і суб'єктивні, що безпосередньо зумовлені діяльністю підприємства (внутрішні).
Крім загальних видів невизначеності, на рівні підприємства у процесі здійснення конкретних видів управлінської діяльності ризики можуть виникати внаслідок:
— невизначеності щодо формування пріоритетів у поставлених цілях (генеральна стратегічна мета, цілі тактичного розвитку і поточного виживання), зумовленої великою кількістю цілей;
— невизначеності щодо встановлення планового періоду, на який розробляється стратегія розвитку підприємства;
— можливих збоїв у процесі розроблення і реалізації стратегії розвитку підприємства;
— невизначеності при контролюванні й оцінюванні результатів діяльності підприємства;
— похибок в оцінках поточної ситуації на підприємстві та його становища на ринку, які, в свою чергу, можуть бути наслідками низки об'єктивних та суб'єктивних причин (неповноти й недостовірності інформації щодо функціонування підприємства та перспектив його розвитку на ринку, рішень, прийнятих на підставі цієї інформації, дій інших непрогнозованих суб'єктів господарювання (партнерів, конкурентів, державних органів) тощо).
Невизначеність зовнішнього середовища щодо об'єкта дослідження є функцією достовірності інформації та, як наслідок, функцією достовірності прогнозованих змінних і параметрів. Зовнішнє середовище з позицій його невизначеності можна охарактеризувати за такими ознаками:
1) ступінь повторюваності подій (дій): трапляються досить часто; несподівані, але траплялися у минулому; ніколи не траплялися (принципово несподівані);
2) темпи зміни дії (впливу), тобто залежність між швидкістю перебігу події і реакцією підприємства на цю подію: події, що відбуваються повільніше, ніж підприємство реагує на них; події, швидкість перебігу яких збігається зі швидкістю реагування підприємства; події, швидкість перебігу яких більша за швидкість реакції на них з боку підприємства.
Отже, причини невизначеності є різноманітними: випадковий характер НТП, помилки при прогнозуванні, динамічні зміни внутрішніх і зовнішніх умов розвитку економіки, неминучі похибки при аналізі складної системи «природа — суспільство — людина», імовірнісний характер важливих економічних параметрів, розвиток творчості працездатного населення, необхідність проектування потужних інформаційних потоків тощо.