Розв’язання

1. Природні втрати за нормою: 2400 • 1,0/100 % = 24 од.

2. Імовірні природні втрати внаслідок можливого погіршення кліматичних умов: 2400 • 1,5/1000 = 36 од.

3. Додаткові втрати внаслідок можливого погіршення кліматичних умов: (36 — 24) • 92 = 1104 грн.

4. Додаткові втрати у зв'язку з факторами безгосподарності:

а) за сприятливих кліматичних умов: (70 - 24)* 62 = 4232 грн.;

б) при погіршенні кліматичних умов: (70 - 36) • 92 = 3128 грн.

Висновок: додаткові втрати продукції можуть становити 4232 грн., 1104 грн.— втрати від можливого погіршення кліматичних умов, а 3128 грн. — втрати у зв'язку з безгосподарністю.

Оцінювання більшості інших видів втрат одразу проводиться у вартісному вимірі за окремими факторами і ризиковими ситуаціями.

Приклад 2

У результаті прогнозованих несприятливих змін кон'юнктури на ринку можливе зниження цін становитиме: на виріб А — 7%, виріб В — 5%, а ціна за одиницю продукції відповідно 450 і 320 грн. Запланований обсяг: продукція А —150 од., продукція В — 165 од.

Визначити величину втрат від імовірного зниження цін.

Розв’язання

1. Прогнозоване зниження ціни за несприятливих змін кон'юнктури ринку:

продукція А: 450 • 0,07 = 31,5 грн.;

продукція В: 320 • 0,05 = 16,0 грн.

2. Величина втрат від імовірного зниження цін:

продукція А: 31,5 • 150 = 4725,0 грн.;

продукція В: 16 • 165 = 2640,0 грн.

Висновок: імовірні втрати через падіння цін на продукцію підприємства внаслідок несприятливих змін кон'юнктури на ринку становитимуть 7365,0 грн. (4725 грн. по продукції А і 2640 грн. по продукції В).

При оцінці можливих втрат від падіння обсягу реалізації продукції до уваги беруть величину можливого недоодержаного прибутку (маржинального), а постійні витрати залишаються незмінними. Виокремлення і оцінювання втрат можливе лише за наявності кількісної інформації (фактичної після реалізації ризикової ситуації чи прогнозної при попередньому аналізі). Оцінка ризику значно залежить від схильності особи, що приймає рішення, до ризику, і «песиміст» бачить максимально можливі втрати, поміркований «оптиміст» виходить із середніх імовірних втрат, а «реаліст» не тільки орієнтується на втрати, а й оцінює діапазон найімовірніших значень випадкових втрат або прибутків.

Приклад 3

У зв'язку з можливими перебоями в постачанні сировини внаслідок повені (прогноз 3 дні) щоденне недовиробництво може становити: продукції А — 20 од., продукції В — 15 од. Продукцію С передбачається постачати в ком­плексі з продукцією В. Ціна за одиницю продукції (без ПДВ) відповідно становить 420, 300, 210 грн. Розподілені умовно постійні витрати — відповідно 150, 100, 70 грн. При формуванні ціни було визначено 20% прибутку до повної собівартості.

Визначити величину можливих втрат від зниження обсягу виробництва і реалізації продукції.

Розв’язання

1. Повна собівартість по виробах:

продукція А: 420 / 1,2 = 350 грн.;

продукція В: 300 / 1,2 = 250 грн.;

продукція С: 210 / 1,2 = 175 грн.

2. Змінні витрати по виробах:

продукція А: 350 - 150=200 грн.;

продукція В: 250 - 100=150 грн.;

продукція С: 175 - 70=105 грн.

3. Маржинальний прибуток по виробах:

продукція А: 420 - 200=220 грн.;

продукція В: 300 - 150=150 грн.;

продукція С: 210 - 105=105 грн.

4. Можливі щоденні втрати прибутку:

продукція А: 220 • 20 = 4400 грн.;

продукція В: 150 • 15 = 2250 грн.;

продукція С: 105 • 15 = 1575 грн.

Висновок: щоденні імовірні втрати прибутку внаслідок зниження обсягів виробництва і реалізації продукції становитимуть 8225 грн., якщо перебої з постачанням триватимуть 3 дні, втрати прибутку по підприємству сягнуть 24675 грн.

Перш ніж оцінювати ризик, що обумовлений дією сугубо випадкових факторів, украй бажано відокремити систематичні втрати від випадкових. Це необхідно і з позицій математичної коректності, тому що процедури дій з випадковими величинами істотно відрізняються від процедур дій з детермінованими величинами.

Розглядаючи випадкові втрати, укажемо на деякі специфічні їхні джерела і фактори що впливають на їх виникнення. До них варто віднести втрати від дії непередбачених політичних факторів. Такі втрати породжують політичний ризик. Він виявляється у формі несподіваних, обумовлених політичними розуміннями і подіями змін умов господарської діяльності, що створюють несприятливий для підприємця фон і тим самим здатні привести до підвищених витрат ресурсів і втрати прибутку. Типові джерела такого ризику - збільшення податкових ставок, введення примусових відрахувань, зміна договірних умов, трансформація форм і відносин власності, відчуження майна і коштів за політичними мотивами. Величину можливих втрат і ступінь ризику в цьому випадку дуже важко передбачати. Досить близькі по непередбаченості втрати, що обумовлені стихійними лихами, а також злодійством і рекетом.

Дуже специфічні можливі втрати, викликані недосконалістю методології і некомпетентністю осіб, що формують бізнес-план і здійснюють розрахунок прибутку і доходу. Якщо в результаті дії цих факторів величини очікуваних значень прибутку і доходу від підприємницького проекту будуть завищені, а реально одержані результати виявляться нижче, то різниця сприймається як утрати.

Особливе місце займають утрати підприємця, що обумовлені несумлінністю чи неспроможністю компаньйонів. Ризик виявитися обманутим у угоді чи зштовхнутися з неплатоспроможністю боржника, безповоротністю боргу, на жаль, досить реальний

Розглянемо більш детально структуру втрат у залежності від виду підприємницької діяльності, тобто виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Знання факторів ризику дозволяє вживати завчасних заходів, що послабляють їхню дію.

До основних втрат у виробничому підприємстві відносяться:

1. Зниження намічених обсягів виробництва і реалізації продукції внаслідок зменшення продуктивності праці, простою устаткування чи неповного використанням виробничих потужностей, утрат робочого часу, відсутності необхідної кількості вихідних матеріалів, підвищеного відсотка браку веде до недоодержання запланованої виручки.

2. Зниження цін, за якими намічається реалізувати продукцію, у зв'язку з недостатньою якістю, несприятливою зміною ринкової кон’юнктури, падінням попиту, ціновою інфляцією приводить до ймовірних утрат.

3. Підвищені матеріальні витрати, обумовлені перевитратою матеріалів, сировини, палива, енергії на одиницю продукції, ведуть до втрат.

4. Інші підвищені витрати, що можуть виникнути унаслідок високих транспортних витрат, торгових витрат, накладних і інших побічних витрат.

5. Перевитрата наміченої величини фонду оплати праці внаслідок перевищення розрахункової чисельності або виплати більш високого, ніж заплановано, рівня заробітної плати окремим працівникам.

6. Сплата підвищених відрахувань і податків, якщо в процесі здійснення бізнес-плану ставки відрахувань і податків зміняться в несприятливу для підприємця сторону.

7. Не слід упускати з виду і можливості втрат у виді штрафів, природних збитків, а також утрат, обумовлених стихійними лихами, хоча врахувати такі втрати розрахунковим образом не представляється можливим.