Тестові завдання для самоконтролю

1. Які критерії використовуються при аналізі ризику:

1. Втрати від ризику,незалежні одне від одного;

2. Втрата по одному напрямку з "портфеля ризиків" не обов'язково збільшує імовірність утрати по іншому (за винятком форс-мажорних обставин);

3. Максимально можливий збиток не повинний перевищувати фінансових можливостей учасника.

4. Усі відповіді вірні.

2. До якісного аналізу ризику не входить:

1. ідентифікація всіх можливих ризиків;

2. числове визначення величини окремих видів ризиків, а також сукупного ризику всього вибраного напряму підприємницької діяльності;

3. визначення їх факторів, потенційних областей;

4. виявлення напрямів діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик.

3. Застосування системи спеціальних знань з дослідження економічних явищ і процесів за невизначеності та конфліктності з метою отримання якісної та кількісної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень з урахуванням ризику – це:

1. Аналіз ризику.

2. Якісний аналіз ризику

3. Кількісний аналіз ризику

4. Незалежний аналіз ризику

4. Ризикотворчі чинники поділяють на:

1. Економічні і політичні

2. Динамічні і статистичні

3. Контрольовані і неконтрольовані.

4. Зовнішні ті внутрішні

5. До об’єктивних чинників, що обумовлюють виникнення ризикової ситуації відносять:

1. Наявність альтернативних рішень.

2. Імовірності настання очікуваного результату можуть бути одержані на основі суб'єктивних оцінок

3. Суб'єкт, що робить вибір з декількох альтернатив, має в розпорядженні об'єктивні імовірності одержання передбачуваного результату, що ґрунтуються

4. Суб'єкт у процесі вибору і реалізації альтернативи володіє як об'єктивними, так і суб'єктивними ймовірностями

6. До суб'єктивних чинників, що обумовлюють виникнення ризикової ситуації відносять:

1. Наявність альтернативних рішень

2. Імовірність одержання додаткового прибутку

3. Імовірності настання очікуваного результату можуть бути одержані на основі суб'єктивних оцінок.

4. Імовірність виникнення збитків

7. За основними факторами виникнення ризик класифікують на:

1. Економічні і політичні.

2. Зовнішні та внутрішні

3. Раціональні та нераціональні

4. Динамічні та статичні

8. За характером дії ризик поділяють на:

1. Економічні і політичні

2. Зовнішні та внутрішні

3. Раціональні та нераціональні

4. Динамічні та статичні.

9.За ступенем обґрунтованості ризик виокремлюють:

1. Економічні і політичні

2. Зовнішні та внутрішні

3. Раціональні та нераціональні.

4. Динамічні та статичні

10. За сферою впливу ризик виокремлюють:

1. Економічні і політичні

2. Зовнішні та внутрішні.

3. Раціональні та нераціональні

4. Динамічні та статичні

11. U(Х) = а + bХ - це:

1. зростаюча (при b > 0) або спадаюча (при b<0) функція корисності для суб'єкта, нейтрального до ризику;

2. функція корисності для су­б'єкта, несхильного до ризику, із зменшуваною корисніс­тю (X > - b);

3. функція корисності для суб'єкта, по­стійно несхильного чи схильного до ри­зику.

12. Побудова функції корисності для будь-якого економіч­ного показника здійснюється у такі етапи:

1. виявлення найкращих та найгірших з можливих допустимих показників і присвоєння їм значення корисності відповідно 100 і 0; оцінювання кількома експертам корисності проміжних значень показників;

2. розрахунок середніх оцінок корисності проміжних значень, вказаних експертами; при значному розсіюванні значень певного показника необхідно повернутися до кроку 2 для узгодження думки експертів;

3. побудова функції методом найменших квадратів, яка і буде свідчити про ставлення особи, що приймає рішення, до ризику;

4. усі відповіді вірні.

13. Аксіома незалежності стверджує:

1. Нехай існують блага X та У, які, за оцінкою суб'єкта, однакові, та дві лотереї, які від­різняються лише тим, що одна містить X, а друга — У, то­ді ці дві лотереї для суб'єкта однакові.

2. За умов дотримання аксіоми транзитивності, якщо суб'єкт з імовірністю 1 може отрима­ти альтернативу X, імовірністю p і (1-р) — відповідно альтер­нативи У та Z, існує таке р, за якого набори X та У + Z рівно­цінні;

3. Перевага різних низок подій послідовна, тобто, якщо X > У, У > Z, то X > Z. Це дає змогу уникнути фактора мінливості смаків суб'єкта.

4. Немає правильної відповіді.

14. Кількісна оцінка ризиків – це:

а) визначення сукупного ризику і коефіцієнту економічного ризику;

б) визначення можливого виду ризику і факторів, що впливають на рівень ризику;

в) аналіз окремих операцій і факторів по вибраному рівню ризику;

г) оцінка ймовірності виникнення тієї або іншої події.

15. Статистичний метод оцінки ризику не включає:

а) метод статистичних іспитів;

б) середньоквадратичне відхилення і коефіцієнту варіації;

в) аналіз доцільності затрат;

г) аналіз чутливості моделі;

д) розрахунок коефіцієнту конкордації.

16. Метод експертної оцінки може бути реалізований:

а) шляхом ознайомлення менеджерів з оцінкою ризикових подій по іншим проектам;

б) шляхом оцінки експертом зовнішніх і внутрішніх факторів ризику, та надання їм рангового номеру;

в) шляхом обробки думок досвідчених фахівців, які мають досвід в області управління ризиками;

г) немає вірної відповіді.

17. Моделювання задач вибору рішень здійснюється з допомогою:

а) статистичного методу;

б) методу аналогів;

в) дерева рішень;

г) аналіз доцільності затрат.

18. Наявність власних оборотних коштів (Ес) визначається за формулою:

а) Ес = ВК - ОФ;

б) Ес = ВК - ОК;

в) Ес = (ОФ + Кр) - ОК;

г) Ес = (ВК + Кр + ОФ) - ОК,

де ВК – власні кошти, ОФ – основні фонди, ОК – оборотні кошти, Кр – кредиторські зобов’язання.

19. Область кризового фінансового стану підприємства характеризується параметрами:

а) надмірні товарні запаси, нестаток власних оборотних коштів, і в цілому нестаток загальної величини джерел для формування запасів;

б) лишок товарних запасів, низький попит, низька купівельна спроможність;

в) надлишкова величина товарних запасів, нестаток власних коштів;

г) немає правильної відповіді.

20. Для розрахунку дисперсії використовується наступна формула:

а)

б)

в)

г)

21. Що характерно для фінансового левериджа?

а) фінансовий леверидж характеризує використання підприємством власних засобів;

б) фінансовий леверидж - це об'єктивний чинник дозволяє підприємству отримати додатковий прибуток на власний капітал;

в) це показник, що відбиває рівень додатково отримуваного прибутку на власний капітал;

г) немає правильної відповіді.

22. Який показник відбиває рівень додатково отримуваного прибутку на власний капітал при різній долі використання позикових коштів?

а) фінансовий леверидж;

б) коефіцієнт фінансового левериджа;

в) фінансова рентабельність;

г) ефект фінансового левериджа.

23. З яких основних складових складається ефект фінансового левериджа?

а) пільгового коректора;

б) диференціала фінансового левериджа;

в) плече фінансового левериджа;

г) усе вище перелічене.

24. Податковим коректором є:

а) 1-Ск; в) ВК+ПК; д) 1-Снп;

б) Ра-Снп; г) 1+Снп; є) ПК : ВК.

25.Что вірно?

а) податковий коректор показує в якому ступені проявляється ефект фінансового левериджа у зв'язку з однаковим рівнем оподаткування;

б) середня ставка відсотка за кредит не співпадає з процентною ставкою узятою з кредитного договору;

в) чим вище значення диференціала фінансового левериджа тим нижче за інших рівних умов його ефект;

г) оптимальним варіантом для підприємства є підтримка помірних рівнів ефектів фінансового і операційного левериджа;

26. Якою із складових фінансового левериджа є головною умовою що формує позитивний ефект фінансового левериджа :

а) податковий коректор;

б) диференціал фінансового левериджа;

в) коефіцієнт фінансового левериджа;

г) немає правильного

27. Що служить критерієм вибору при зниженні сумарного сукупного ризику:

а) компроміс між ризиком і доходністю; б) максимальна сума прибутку на акцію; в) максимізація курсової вартості акцій; г) достатня безпека інвестора.

28. Який з чинників визначає різну тривалість виробничого циклу?

а) стадія життєвого циклу;

б) коефіцієнт операційного левериджа;

в) відношення кредиторів до підприємства;

г) галузеві особливості виробничої діяльності.

29. При високому значенні якого показника кредитний рейтинг підприємства зростає і воно розширює можливості використання позикового капіталу:

а) рівень концентрації власного показника;

б) рівень оподаткування прибутку;

в) рівень рентабельності виробничої діяльності;

г) коефіцієнт операційного левериджа.

30. При високій ставці податку на прибуток:

а) підвищується рівень рентабельності виробничої діяльності;

б) підвищується ефективність використання власного капіталу;

в) знижується ефективність використання позикового капіталу;

г) підвищується ефективність використання позикового капіталу.

Ключ до тестів

№		№		№
1	г	11	a	21	б
2	б	12	г	22	б
3	а	13	a	23	г
4	в	14	г	24	б,в
5	a	15	г	25	д
6	в	16	в	26	б
7	a	17	в	27	в,г
8	г	18	а	28	г
9	в	19	г	29	в
10	б	20	а	30	г