2.2. Коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
Візуально-оптичні засоби. Візуальне спостереження дозволяє обстежувати великі райони, відразу в польоті узагальнити розвідувальні дані і швидко передати їх командуванню, але воно має недолік – суб'єктивізм і не дає детальних даних про складний об'єкт. Неозброєне око визначає предмети, величина яких не менше 1/500-1/1000 висоти. Тому застосовуються оптичні бомбардувальні візири і видошукачі, інфрачервоні візири.
Фотографічні засоби розвідки хоча і є основними, але всіх завдань не вирішують, тому що мають ряд недоліків:
- неможливість ведення розвідки через хмари і туман;
- тривалі терміни обробки, передачі й оформлення матеріалів;
- неможливість виявлення підводних і підземних об'єктів;
- не дозволяють одержати дані про ступінь радіоактивного чи хімічного зараження, а також про метеорологічні умови.
Головна перевага цих засобів – документальність і наочність одержаних розвідувальних даних.
Телевізійні системи призначені для телевізійної передачі зображення місцевості. За необхідності документальність забезпечується фотографуванням екрану приймача. Недоліки таких систем: мала перешкодозахищеність; труднощі дешифрування зображення через малий термін часу, відведеного на розгляд; складність апаратури.
Інфрачервоні системи забезпечують одержання теплової карти місцевості і виявлення об'єктів, що мають температуру, відмінну від температури фону.
Радіотеплолокаційні системи засновані на тому, що нагріті тіла випромінюють електромагнітну енергію не тільки в оптичній зоні спектру, але й у радіодіапазоні. Це дозволяє знімати теплову карту місцевості, виявляти ядерні вибухи і місця запуску ракет, незалежно від атмосферних умов.
6) Радіолокаційна система забезпечує одержання зображення карти місцевості на велику глибину без перспективних зображень, при малій залежності від метеорологічних умов. Недоліки: складність апаратури і труднощі дешифрування.
7) Радіотехнічні системи на підставі аналізу випромінюваних хвиль дозволяють визначити координати радіостанції, довжину хвилі та інше. Недолік цих систем – у момент розвідки станції повинні працювати.
8) Гідроакустичні засоби використовуються для виявлення підводних човнів. Недолік цих засобів – низька ефективність, демаскування фронту розвідки.
9) Магнітометричні засоби призначені для виявлення підземних чи підводних об'єктів супротивника шляхом реєстрації аномалій магнітного поля Землі, викликаних цими об'єктами.
10) Радіаційні засоби повітряної розвідки призначені для виявлення районів заражених радіоактивними опадами, визначення рівня радіації і напрямку руху заражених повітряних мас.
З вище зазначених засобів до авіаційної техніки (АТ) відносяться фотографічні і теплові засоби розвідки і пошуку, а також спеціальні (не радіотехнічні) засоби пошуку підводних човнів.
3. Особливості повітряного фотографування та обробки його результатів
3.1. Особливості повітряного фотографування
Принцип дії АФА аналогічний принципу дії наземного фотоапарата, однак особливості повітряного фотографування впливають на його конструктивне оформлення і висувають до нього певні вимоги. Ці особливості полягають у наступному.
Літальний апарат, з якого здійснюється повітряне фотографування, поступально рухається і піддається безупинним аеродинамічним коливанням і вібраціям, тому зображення місцевості за час експонування зміщується відносно світлочутливого шару фотоплівки. Це явище називається зміщенням зображення.
Для АФА при сучасних швидкостях і висотах застосування зміщення зображення може досягати декількох міліметрів. Вплив зміщення істотно зменшений в АФА із системами компенсації.
Аерофотоапарати в процесі роботи, як правило, піддаються впливу зовнішніх і внутрішніх джерел збуджування, що приводить до випадкових переміщень оптичної осі АФА і, отже, до додаткових зміщень оптичного зображення.
До зовнішніх джерел збуджування відносяться вібрації корпуса носія, прискорення при маневрах носія і т.п. Внутрішніми джерелами вібрацій є різні електромеханізми АФА (механізми перемотування плівки, системи компенсації і т.п.). Вплив вібрацій на якість фотозображення послабляється при розміщенні АФА на спеціальній фотоустановці з амортизаторами чи на гіростабілізованій платформі.
При повітряному фотографуванні між об'єктом і аерофотоапаратом знаходиться шар атмосфери, що поглинає і розсіює оптичне випромінювання. Істотне значення для роботи АФА має явище розсіювання. Розсіяне випромінювання створює свічення атмосфери (ефект повітряного серпанку), що зменшує контраст між об'єктом і фоном на вході АФА. Яскравість серпанку залежить від висоти повітряного фотографування, положення Сонця на небосхилі, стану атмосфери (концентрації часток пилу, води, диму). Завдяки тому, що випромінювання димки найбільш істотне в короткохвильовій частині видимого діапазону електромагнітного спектру, з метою зменшення впливу повітряного серпанку використовуються оптичні фільтри, що відтіняють це випромінювання.
Звичайно, при проведенні повітряної розвідки об'єкти фотографуються з малим масштабом фотографування, оскільки літальний апарат-розвідник виконує бойове завдання на достатньо великій висоті.
Масштабом фотографування М називається відношення лінійного розміру зображення об'єкта на знімку до його дійсного розміру:
,
де l – лінійний розмір зображення об'єкта;
L – дійсний розмір об'єкта;
f – фокусна відстань об'єктива АФА;
H – висота фотографування.
Крім того, при фотографуванні з великих висот аерофотоапарат працює в умовах низьких температур і тиску, причому при зміні висоти польоту температура і тиск можуть мінятися дуже швидко.
Зміна таких фізичних величин, як температура і густина навколишнього повітря, дуже впливає на якість сформованих АФА зображень. Так, наприклад, зменшення густини повітря при збільшенні висоти польоту веде до збільшення коефіцієнту заломлення матеріалу лінз і, отже, до зменшення фокусної відстані АФА. Зміна температури викликає лінійні переміщення елементів АФА, зміна коефіцієнтів заломлення повітря і лінз — зміни ходу променів через лінзи об'єктива.
Усе назване вище веде до розфокусування аерофотоапарата і погіршення якості фотозображень. Для компенсації впливу змін температури АФА розміщають у термостабілізованих контейнерах чи відсіках, обладнують спеціальними конструктивними елементами, які усувають лінійні переміщення компонентів об'єктива. Сучасний аерофотоапарат може мати також ручну чи автоматичну систему фокусування.
Повітряне фотографування може відбуватися в різний час доби, року, при різних метеорологічних умовах. Це призводить до того, що яскравість місцевості, яка фотографується, істотно змінюється навіть протягом одного польоту. Для одержання високоякісних зображень при яскравості, що змінюється при фотографуванні поверхні землі, сучасні аерофотоапарати обладнані системами регулювання експозиції.