- •Авіаційне обладнання військових літальних апаратів
- •1. Класифікація авіаційного обладнання та завдання, які вирішуються при його використанні
- •1.1. Завдання, які вирішує авіаційне обладнання
- •1.2. Класифікація авіаційного обладнання
- •1.2.1. До електрообладнання відносяться:
- •1.2.2. До електричних систем та пристроїв управління силовими установками відносяться:
- •1.2.3. До електронної автоматики авіаційного обладнання відносяться:
- •1.2.4. До приладного обладнання відноситься:
- •1.2.5. До кисневого обладнання відносяться:
- •1.2.6. До висотного спеціального спорядження відносяться:
- •1.2.7. До фотографічних і теплових засобів розвідки і пошуку відносяться:
- •1.2.8. До спеціальних (не радіотехнічних) засобів пошуку підводних човнів відносяться:
- •1.2.10. До пілотажних, навігаційних та комплексних тренажерів відносяться:
- •2. Умови роботи авіаційного обладнання та тактико-технічні вимоги до нього
- •2.1. Умови роботи авіаційного обладнання
- •2.2. Тактико-технічні вимоги до авіаційного обладнання
- •1.2. Основні параметри атмосфери
- •1.3. Види польотів літаків в залежності від висоти
- •2. Вплив атмосферних параметрів
- •3. Вплив факторів, пов'язаних з динамікою польоту
- •4. Вплив факторів, пов'язаних з перебуванням екіпажу в герметичній кабіні літального апарата
- •5. Способи забезпечення життєдіяльності екіпажу. Системи індивідуального захисту
- •6. Принципи побудови герметичної кабіни вентиляційного типу
- •6.1. Призначення
- •6.2. Принципи побудови системи кондиціонування повітря
- •7. Засоби регулювання температури і тиску повітря
- •7.1. Програми регулювання тиску повітря в герметичній кабіні літака
- •7.2. Способи регулювання температури повітря в герметичній кабіні літака
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів
- •1. Класифікація систем кисневого живлення
- •1.1. Систем кисневого живлення безупинної подачі
- •1.2. Систем кисневого живлення перериваної подачі
- •1.3. Систем кисневого живлення комбінованої подачі
- •2. Заходи безпеки при роботі з кисневим обладнанням
- •3. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого устаткування
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого живлення
- •3.3. Можливі несправності кисневого устаткування
- •4. Висотне спеціальне спорядження літака-штурмовика
- •4.1. Киснева маска км-34
- •4.2. Захисний шолом зш-5а
- •4.3. Протиперевантажувальний костюм ппк-1у
- •4.4. Вентиляційний костюм вк-зм
- •5. Кисневе обладнання
- •5.1. Основна киснева система
- •5.2. Крісельна киснева система
- •6. Катапультне крісло
- •6.1. Система управління катапультуванням
- •6.2. Електрообладнання катапультного крісла к-36л
- •6.3. Робота механізму управління катапультуванням
- •7. Особливості експлуатації системи кисневого живлення і висотного спеціального спорядження літака-штурмовика
- •7.1. Перевірка висотного спеціального спорядження
- •7.2. Заправка системи газоподібним киснем
- •7.3. Перевірка готовності кисневого обладнання до застосування
- •8. Висотне спеціальне спорядження літака-винищувача
- •8.1. Висотно-компенсаційний костюм вкк-6м
- •8.2. Герметичний шолом гш-6м
- •9. Комплект системи кисневого живлення літака-винищувача
- •9.1. Основна киснева система
- •9.2. Крісельна киснева система
- •10. Кисневий прилад кп-52м
- •11. Принцип роботи кко-5
- •11.1. Призначення та склад комплекту кисневого обладнання кко-5
- •11.2. Режими роботи кко-5
- •11.2.1. Робота комплекту кко-5 у герметичній кабіні
- •11.2.2. Робота комплекту кко-5 при розгерметизації кабіни на висоті понад 12 км
- •11.2.3. Робота комплекту кко-5 при аварійному покиданні льотчиком літального апарату
- •1.2. Коротка історія тактичних засобів повітряної розвідки
- •1.3. Характеристика об'єктів розвідки
- •1.4. Задачі повітряної розвідки
- •2. Класифікація та коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.1. Класифікація тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.2. Коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •3. Особливості повітряного фотографування та обробки його результатів
- •3.1. Особливості повітряного фотографування
- •3.2. Організація аерофотослужб у військах
- •4. Призначення аерофотообладнання
- •5. Види повітряного фотографування
- •6. Класифікація аерофотоапаратів
- •7. Типова схема й основні вузли аерофотоапаратів
- •8. Склад і будова світлочутливих матеріалів
- •9. Поняття про сенсибілізацію і десенсибілізацію
- •9.1. Світлочутливі характеристики фотоматеріалів
- •9.2. Спектральні характеристики фотоматеріалів
- •10. Одержання зображення й обробка розвідматеріалів. Сенситометрія
- •10.1. Одержання фотографічного зображення
- •10.2. Сенситометрія
- •10.2.1. Основні поняття, що використовуються в сенситометрії:
- •10.2.2. Сутність випробування негативних аерофотоматеріалів полягає в наступному:
- •11. Кольорові та спектрозональні матеріали
- •12. Аерофотознімальні світлофільтри
- •13. Дефокусування оптичного зображення
- •14. Засоби компенсування дефокусування
- •15. Поняття про зсув зображення
- •16. Механічна компенсація зсуву зображення
- •17. Оптична компенсація зсуву зображення
- •17.1. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом аерофотоапарата
- •17.2. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом дзеркала чи призми
- •17.3 Оптична компенсація зсуву зображення поворотом оптичних клинів
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів
- •1. Загальні відомості про кадрові аерофотоапарати
- •1.1. Аерознімок і його параметри
- •1.2. Склад кадрового аерофотоапарата
- •1.3. Елементи і механізми кадрових аерофотоапаратів
- •1.3.1. Аерофотооб'єктиви
- •Аерофотооб'єктиви
- •1.3.2. Аерофотозатвори
- •Параметри і характеристики аерофотозатворів
- •Вимоги до аерофотозатворів
- •Шторні аерофотозатвори
- •Жалюзійні аерофотозатвори
- •Центральні аерофотозатвори
- •1.3.3. Механізми транспортування аерофотоматеріалу Призначення та склад
- •Конструкція котушки для аерофотоплівки
- •Фрикційні муфти
- •1.3.4. Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •Вимоги до точності вирівнювання аерофотоплівки
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу механічного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пневматичного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пнемомеханічного типу
- •Електричні механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •1.3.5. Аерофотоілюмінатори
- •1.3.6. Аерофотоустановки
- •Вимоги до аерофотоустановок
- •Класифікація аерофотоустановок
- •Конструкції амортизаторів
- •2. Конструкції кадрових аерофотоапаратів
- •2.1. Денні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •2.1.1. Малоформатний кадровий аерофотоапарат а-39
- •2.1.2. Аерофотоапарат афа-ба з великим форматом кадру
- •2.1.3. Середньофокусний аерофотоапарат а-42 з великим форматом кадру
- •2.1.4. Середньофокусний аерофотоапарат а-54 з великим форматом кадру Комплект а-54 і основні конструктивні особливості
- •Камерна частина
- •Об’єктивна частина
- •Командний прилад
- •Електроблок
- •Світлоприймаючий пристрій
- •2.2. Денні багатокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Двохкамерний аерофотоапарат а-72
- •2.3. Нічні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Аерофотоапарат на-мк-75
- •3. Особливості експлуатації кадрових аерофотоапаратів
- •3.1. Експлуатаційні вимоги до розміщення фотоустаткування на летальних апаратах
- •3.2. Загальні вимоги до експлуатації аерофотоустаткування
- •3.3. Наземна експлуатація аерофотоапаратів
- •3.3.1. Попередня і передполітна підготовка
- •3.3.2. Підготовка до повторного вильоту і післяполітна підготовка
- •3.3.3. Регламентні роботи
- •3.3.4. Особливості технічної експлуатації при зміні зовнішніх умов
- •3.3.5. Ремонт фотоустаткування
- •4. Призначення, складові та принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.1. Призначення і принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.2. Структурна схема щілинного аерофотоапарата
- •4.3. Види аерофотографування, які виконуються за допомогою щілинних аерофотоапаратів
- •4.4. Особливості кінематичної й електричної схем щілинних аерофотоапаратів
- •5. Конструкції щілинних аерофотоапаратів
- •5.1. Основні технічні дані щілинних аерофотоапаратів
- •5.2. Автоматичний щілинний аерофотоапарат ащафа-5
- •5.2.1. Загальна характеристика аерофотоапарата ащафа-5
- •5.2.2. Основні технічні дані ащафа-5
- •5.2.3. Опис аерофотоапарата ащафа-5
- •Камерно-касетна частина
- •Об'єктивна частина
- •Командний прилад
- •Блок керування
- •Електромашинний підсилювач удм-150а
- •5.2.4. Взаємодія частин аерофотоапаратів й опис принципової електричної схеми
- •Вирішуючий пристрій
- •Електропривід
- •Механізм відпрацьовування ширини щілини
- •Механізм дистанційного переводу діафрагми
- •Випрямляч
- •6. Особливості експлуатації щілинних аерофотоапаратів
- •7. Аерофотоприставки
- •7.1. Призначення та режими роботи аерофотоприставок
- •7.1.1. Призначення і будова аерофотоприставок
- •7.1.2. Режими роботи аерофотоприставок
- •7.2. Конструкція та принцип дії аерофотоприставки фарм-2
- •7.2.1. Основні дані фотоприставки фарм-2
- •7.2.2. Опис основних частин фотоприставки фарм-2
- •Фотокамера
- •Командний прилад
- •Лупа наведення
- •7.3. Принципова схема аерофотоприставки фарм-2
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки
- •1. Інфрачервоні засоби повітряної розвідки
- •1.1. Особливості інфрачервоних засобів повітряної розвідки і їх класифікація
- •1.2. Типові схеми інфрачервоних систем повітряної розвідки
- •1.2.1. Інфрачервоні фотографічні системи
- •1.2.2. Аерофотоапарати із застосуванням електронно-оптичних перетворювачів (афа-еоп)
- •1.2.3. Евапорограф
- •1.2.4. Шаровий перетворювач
- •1.2.5. Іч телевізійні системи
- •1.2.6. Тепловізори
- •1.3. Пристрої розгортки
- •1.3.1. Прямолінійна рядкова розгортка
- •1.3.2. Криволінійна рядкова розгортка
- •1.4. Основні характеристики інфрачервоних засобів повітряної розвідки
- •1.4.1. Порогова чутливість системи Dпор
- •2. Аеромагнітометри
- •2.1. Коротка характеристика магнітного поля Землі
- •2.2. Принцип дії магнітометричних систем
- •2.3. Ферозондові аеромагнітометри
- •2.4. Ядерні аеромагнітометри
- •3. Гідроакустичні станції повітряної розвідки
- •3.1. Стислі відомості про гідроакустичне поле
- •3.2. Гідроакустичні датчики
- •3.2.1. П'єзоелектричні перетворювачі
- •3.2.2. Магнітострикційні перетворювачі
- •3.3. Структурні схеми авіаційних гідроакустичних систем
- •3.4. Особливості використання гідроакустичних систем
- •Список літератури
- •Тема 1. Забезпечення життєдіяльності екіпажу військових літальних апаратів в умовах висотного польоту 11
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів 23
- •Тема 3. Повітряна розвідка та основи повітряного фотографування 61
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів 112
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки 201
9. Поняття про сенсибілізацію і десенсибілізацію
9.1. Світлочутливі характеристики фотоматеріалів
Галоїдне срібло, що входить до складу світлочутливого шару, здатне поглинати кванти променистої енергії лише визначеної довжини хвилі, тобто його спектральна чутливість дуже обмежена і відноситься лише до області синіх і фіолетових променів видимого спектра.
Як видно з кривих, границя чутливості бром-срібного шару, лежить близько 500 Нм, тоді як границя чутливості ока людини дорівнює 760 Нм (рис. 3.6).
Рис. 3.6. Границі чутливості бром–срібного шару та людського ока
Тому вже давно виникло запитання, як наблизити спектральну чутливість фотоматеріалу до спектральної чутливості ока. Слово сенсибілізація означає посилення світлочутливості. Сенсибілізація буває хімічна й оптична. У результаті хімічної сенсибілізації відбувається загальне збільшення світлочутливості шару без розширення її спектральних границь.
О птична сенсибілізація полягає в розширенні спектральної чутливості фотоматеріалу.
Оптична сенсибілізація здійснюється різними способами. Найчастіше, перед поливом на підложку фотоемульсії до неї додають спеціальні речовини, які називаються оптичними сенсибілізаторами. Це є різні органічні барвники, що поглинають світло з тією довжиною хвиль, для яких емульсію треба зробити чутливою.
При виготовленні емульсії частинки сенсибілізатора міцно абсорбуються на поверхні кристала бромистого срібла, тобто зв'язуються з ними в єдине ціле. Без такого зв'язку, сенсибілізатор виконати свої функції не може. Сам сенсибілізатор у фотохімічній реакції участі не бере і після передачі спожитої променистої енергії галоїдному сріблу переходить до початкового стану.
Десенсибілізація – зниження світлочутливості фотошарів під дією речовин, що називаються десенсибілізаторами.
Десенсибілізацію проводять після експонування фотоматеріалу, щоб можна було обробляти його при візуальному контролі, тобто при порівняно яскравому освітленні. Безумовно, при цьому не повинні руйнуватися центри прихованого зображення. Десенсибілізацію проводять зануренням фотоматеріалу в розчини деяких речовин. Найбільш розповсюдженими з них є феносафранін жовтий і зелений пінокриптол. Після занурення в розчин десенсибілізатора ізопанхроматичні фотоматеріали, що обробляють у темряві, можна обробляти при зеленому освітленні.
9.2. Спектральні характеристики фотоматеріалів
Застосовуючи різні види сенсибілізаторів можна значно розширювати діапазон спектральної чутливості фотоматеріалів. Усі негативні матеріали, як правило, сенсибілізуються. Для позитивних (наприклад, фотопапір) сенсибілізація не виконується.
У залежності від характеру оптичної сенсибілізації, усі фотоматеріали можна розділити на такі сорти (рис. 3.7):
Несенсибілізовані фотоматеріали мають чутливість, що відповідає природній чутливості галоїдного срібла з межею до 500 Нм.
Ортохроматичні фотоматеріали мають боковий поріг сенсибілізації до 580 Нм зі зниженням її в області 500-525 Нм, спектральна чутливість їх поширюється на жовту зону спектра.
Панхроматичні матеріали чутливі до променів усього видимого спектру до 680-700 Нм. У зеленій області (500-550 Нм) їхня світлочутливість трохи знижується.
Ізопанхроматичні матеріали мають порівняно рівномірну чутливість до всіх променів видимого спектру.
Інфрахроматичні матеріали мають чутливість до інфрачервоної зони спектру.
Між зоною природної і додаткової чутливості існує дуже широкий діапазон, у якому вони не чутливі до світла.
В залежності від кольору одержаного зображення, фотоматеріали підрозділяються на:
чорно-білі, на яких зображення виходить у чорних, білих і сірих (ахроматичних) тонах;
кольорові, на яких зображення виходить у кольорах, близьких до натуральних кольорів об'єкту;
спектрозональні, на яких об'єкти зображуються в умовних хроматичних кольорах, що різко відрізняються один від одного (наприклад, червоний і зелений).
Серед чорно-білих фотоматеріалів, найбільш широке застосування при повітряному фотографуванні мають панхроматичні аероплівки, що мають високу світлочутливість і гарне збереження.
Панхроматичні аероплівки чутливі до всіх променів видимої частини спектру і тому, в основному, правильно передають на аерознімці різницю в яскравостях об'єктів, які фотографуються.
Вони мають високу загальну світлочутливість і відносно велику розрізняльну здатність. Фотолабораторна обробка панхроматичних аероплівок вимагає найменшої витрати часу.
Час, витрачений на обробку знятої аероплівки 32 3000 см і виготовлення позитивних відбитків з отриманого аерофільму, орієнтовно такий:
у випадку застосування панхроматичної аероплівки 2-3 год.;
у випадку застосування кольорової аероплівки 10-12 год.;
у випадку застосування спектрозональної аероплівки 6-8 год.
При повітряному фотографуванні в умовах сильної атмосферної імли, або при перспективному фотографуванні з великих відстаней, застосовується інфрахроматична плівка.
Інфрахроматичні аероплівки чутливі не тільки до видимих, але і значною мірою до інфрачервоних променів. Застосування інфрахроматичних аероплівок полегшує розкриття маскування супротивника. Фотолабораторна обробка їх не відрізняється від обробки панхроматичних плівок.
Для одержання найбільшого ефекту фотографування в інфрачервоних променях при застосуванні інфрахроматичної аероплівки об'єктив аерофотоапарата закривають темно-червоним світлофільтром зі скла КС-14. При цьому, для забезпечення високої різкості зображення, світлофільтр повинен бути фокусуючим, тобто мати невелику спеціально розраховану кривизну поверхні скла.
Для розкриття маскування під природну зелень чи для детального вивчення характеру грунтово-рослинного покриву місцевості (особливо для виявлення заболочених ділянок), застосовується фотографування на кольорових спектральних фотоматеріалах.
Фотографування на них відбувається аерофотоапаратом, у першому випадку без світлофільтрів, у другому з обов'язковим застосуванням жовтого, жовтогарячого чи червоного світлофільтра, тому що від старіння чутливість аероплівки до інфрачервоних променів зменшується швидше.
Правильність обраного світлофільтра перевіряється не рідше 1 разу на місяць. Для здійснення фотографування на кольорові і спектрозональні аерофотоматеріали застосовують тришарові і двошарові негативні і позитивні аероплівки ЦН, ЛН, ЦП, СН, СП, ЦО і кольорові фотопапери типу Ф-1, Ф-2, ЦБ-1. На збереження фотоматеріалів значною мірою впливає вологість, шкідливі гази (окис вуглецю, сірководню, сірчистий газ) і в меншому ступені підвищена температура.