Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга - АОВЛА-ч-1.doc
Скачиваний:
51
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
14.79 Mб
Скачать

Класифікація аерофотоустановок

За напрямком оптичної осі АФК у просторі аерофотоустановки підрозділяються на планові, перспективні і планово-перспективні.

Планові АФУ забезпечують таке кріплення АФК на ЛА, при якому її оптична вісь спрямована прямовисно. Розрізняють орієнтовні і неорієнтовні планові установки. Орієнтовна установка допускає поворот АФК навколо її оптичної осі на кут зносу ЛА. Такий поворот необхідний при картографічній зйомці і для забезпечення більш точної компенсації зрушення зображення. При повітряному фотографуванні зі швидкісних ЛА, коли кут зносу малий, звичайно застосовують неорієнтовні установки.

Перспективні АФУ дозволяють кріпити АФК на ЛА з відхиленням її оптичної осі від вертикалі на заданий кут.

Планово-перспективні АФУ допускають кріплення АФК на ЛА як зі стрімким напрямком оптичної осі, так і з відхиленням її від вертикалі на задані кути.

За способом кріплення АФК на ЛА аерофотоустановки підрозділяються на нерухомі, рухливі, хитні і стабілізуючі.

Нерухомі АФУ забезпечують кріплення АФК у незмінному щодо корпуса ЛА положенні.

Рухливі АФУ допускають зміну положення АФК щодо корпуса ЛА. Рухливі установки часто мають сельсінний зв'язок з оптичним візиром для наведення АФА на об'єкт.

Хитні АФУ (АКАФУ) забезпечують періодичне відхилення АФК на заданий кут у праву і ліву сторону від лінії польоту після кожного циклу спрацьовування АФА. Таке відхилення («хитання») дозволяє за один політ одним АФА сфотографувати два, три чи більшу кількість маршрутів.

Стабілізуючі АФУ служать для стабілізації оптичної осі АФА у вертикальному напрямку незалежно від нахилу ЛА.

Зі зменшенням впливів на АФА вібрацій ЛА і перевантажень поліпшується якість фотозображень і підвищується надійність роботи АФА. Таке зменшення досягається відповідною конструкцією АФУ й амортизаторів.

Конструкції амортизаторів

Найбільше застосування в АФА одержали сталеві пружинні амортизатори. У деяких випадках використовуються гумові і фетрові амортизатори.

Сталеві амортизатори мають переважно вид спіральних і рідше – гвинтових пружин, що працюють на розтягання чи вигин і на стиск. Вони надійні в експлуатації, мало піддані температурним впливам, допускають великі навантаження, досить довговічні, але мають повільне загасання власних коливань системи. Логарифмічний декремент загасання власних коливань, обумовлений внутрішнім тертям у матеріалі амортизатора, складає для гуми 0,360...0,500, а для сталі – усього 0,003. Тому в пружинні амортизатори між витками спіральних пружин іноді вводять додаткові гумові прокладки. Для виключення великих прогинів амортизаторів від дії на систему значних перевантажень застосовують додаткові пружини, що вступають у дію при збільшенні прогину основного амортизатора більше заданої величини. Цим зменшуються необхідні зазори між АФА і деталями ЛА.

Гумові амортизатори прості за конструкцією, дешеві у виготовленні, забезпечують швидке загасання власних коливань, але їхня твердість залежить від температури і при багаторазовій і різкій зміні температури вони виходять з ладу.

Повстяні чи фетрові амортизатори мають дуже високий коефіцієнт власного тертя. Вони застосовуються там, де істотним є гасіння власних коливань. Як і гумові, вони піддані впливу низьких температур.