- •Авіаційне обладнання військових літальних апаратів
- •1. Класифікація авіаційного обладнання та завдання, які вирішуються при його використанні
- •1.1. Завдання, які вирішує авіаційне обладнання
- •1.2. Класифікація авіаційного обладнання
- •1.2.1. До електрообладнання відносяться:
- •1.2.2. До електричних систем та пристроїв управління силовими установками відносяться:
- •1.2.3. До електронної автоматики авіаційного обладнання відносяться:
- •1.2.4. До приладного обладнання відноситься:
- •1.2.5. До кисневого обладнання відносяться:
- •1.2.6. До висотного спеціального спорядження відносяться:
- •1.2.7. До фотографічних і теплових засобів розвідки і пошуку відносяться:
- •1.2.8. До спеціальних (не радіотехнічних) засобів пошуку підводних човнів відносяться:
- •1.2.10. До пілотажних, навігаційних та комплексних тренажерів відносяться:
- •2. Умови роботи авіаційного обладнання та тактико-технічні вимоги до нього
- •2.1. Умови роботи авіаційного обладнання
- •2.2. Тактико-технічні вимоги до авіаційного обладнання
- •1.2. Основні параметри атмосфери
- •1.3. Види польотів літаків в залежності від висоти
- •2. Вплив атмосферних параметрів
- •3. Вплив факторів, пов'язаних з динамікою польоту
- •4. Вплив факторів, пов'язаних з перебуванням екіпажу в герметичній кабіні літального апарата
- •5. Способи забезпечення життєдіяльності екіпажу. Системи індивідуального захисту
- •6. Принципи побудови герметичної кабіни вентиляційного типу
- •6.1. Призначення
- •6.2. Принципи побудови системи кондиціонування повітря
- •7. Засоби регулювання температури і тиску повітря
- •7.1. Програми регулювання тиску повітря в герметичній кабіні літака
- •7.2. Способи регулювання температури повітря в герметичній кабіні літака
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів
- •1. Класифікація систем кисневого живлення
- •1.1. Систем кисневого живлення безупинної подачі
- •1.2. Систем кисневого живлення перериваної подачі
- •1.3. Систем кисневого живлення комбінованої подачі
- •2. Заходи безпеки при роботі з кисневим обладнанням
- •3. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого устаткування
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого живлення
- •3.3. Можливі несправності кисневого устаткування
- •4. Висотне спеціальне спорядження літака-штурмовика
- •4.1. Киснева маска км-34
- •4.2. Захисний шолом зш-5а
- •4.3. Протиперевантажувальний костюм ппк-1у
- •4.4. Вентиляційний костюм вк-зм
- •5. Кисневе обладнання
- •5.1. Основна киснева система
- •5.2. Крісельна киснева система
- •6. Катапультне крісло
- •6.1. Система управління катапультуванням
- •6.2. Електрообладнання катапультного крісла к-36л
- •6.3. Робота механізму управління катапультуванням
- •7. Особливості експлуатації системи кисневого живлення і висотного спеціального спорядження літака-штурмовика
- •7.1. Перевірка висотного спеціального спорядження
- •7.2. Заправка системи газоподібним киснем
- •7.3. Перевірка готовності кисневого обладнання до застосування
- •8. Висотне спеціальне спорядження літака-винищувача
- •8.1. Висотно-компенсаційний костюм вкк-6м
- •8.2. Герметичний шолом гш-6м
- •9. Комплект системи кисневого живлення літака-винищувача
- •9.1. Основна киснева система
- •9.2. Крісельна киснева система
- •10. Кисневий прилад кп-52м
- •11. Принцип роботи кко-5
- •11.1. Призначення та склад комплекту кисневого обладнання кко-5
- •11.2. Режими роботи кко-5
- •11.2.1. Робота комплекту кко-5 у герметичній кабіні
- •11.2.2. Робота комплекту кко-5 при розгерметизації кабіни на висоті понад 12 км
- •11.2.3. Робота комплекту кко-5 при аварійному покиданні льотчиком літального апарату
- •1.2. Коротка історія тактичних засобів повітряної розвідки
- •1.3. Характеристика об'єктів розвідки
- •1.4. Задачі повітряної розвідки
- •2. Класифікація та коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.1. Класифікація тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.2. Коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •3. Особливості повітряного фотографування та обробки його результатів
- •3.1. Особливості повітряного фотографування
- •3.2. Організація аерофотослужб у військах
- •4. Призначення аерофотообладнання
- •5. Види повітряного фотографування
- •6. Класифікація аерофотоапаратів
- •7. Типова схема й основні вузли аерофотоапаратів
- •8. Склад і будова світлочутливих матеріалів
- •9. Поняття про сенсибілізацію і десенсибілізацію
- •9.1. Світлочутливі характеристики фотоматеріалів
- •9.2. Спектральні характеристики фотоматеріалів
- •10. Одержання зображення й обробка розвідматеріалів. Сенситометрія
- •10.1. Одержання фотографічного зображення
- •10.2. Сенситометрія
- •10.2.1. Основні поняття, що використовуються в сенситометрії:
- •10.2.2. Сутність випробування негативних аерофотоматеріалів полягає в наступному:
- •11. Кольорові та спектрозональні матеріали
- •12. Аерофотознімальні світлофільтри
- •13. Дефокусування оптичного зображення
- •14. Засоби компенсування дефокусування
- •15. Поняття про зсув зображення
- •16. Механічна компенсація зсуву зображення
- •17. Оптична компенсація зсуву зображення
- •17.1. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом аерофотоапарата
- •17.2. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом дзеркала чи призми
- •17.3 Оптична компенсація зсуву зображення поворотом оптичних клинів
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів
- •1. Загальні відомості про кадрові аерофотоапарати
- •1.1. Аерознімок і його параметри
- •1.2. Склад кадрового аерофотоапарата
- •1.3. Елементи і механізми кадрових аерофотоапаратів
- •1.3.1. Аерофотооб'єктиви
- •Аерофотооб'єктиви
- •1.3.2. Аерофотозатвори
- •Параметри і характеристики аерофотозатворів
- •Вимоги до аерофотозатворів
- •Шторні аерофотозатвори
- •Жалюзійні аерофотозатвори
- •Центральні аерофотозатвори
- •1.3.3. Механізми транспортування аерофотоматеріалу Призначення та склад
- •Конструкція котушки для аерофотоплівки
- •Фрикційні муфти
- •1.3.4. Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •Вимоги до точності вирівнювання аерофотоплівки
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу механічного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пневматичного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пнемомеханічного типу
- •Електричні механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •1.3.5. Аерофотоілюмінатори
- •1.3.6. Аерофотоустановки
- •Вимоги до аерофотоустановок
- •Класифікація аерофотоустановок
- •Конструкції амортизаторів
- •2. Конструкції кадрових аерофотоапаратів
- •2.1. Денні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •2.1.1. Малоформатний кадровий аерофотоапарат а-39
- •2.1.2. Аерофотоапарат афа-ба з великим форматом кадру
- •2.1.3. Середньофокусний аерофотоапарат а-42 з великим форматом кадру
- •2.1.4. Середньофокусний аерофотоапарат а-54 з великим форматом кадру Комплект а-54 і основні конструктивні особливості
- •Камерна частина
- •Об’єктивна частина
- •Командний прилад
- •Електроблок
- •Світлоприймаючий пристрій
- •2.2. Денні багатокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Двохкамерний аерофотоапарат а-72
- •2.3. Нічні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Аерофотоапарат на-мк-75
- •3. Особливості експлуатації кадрових аерофотоапаратів
- •3.1. Експлуатаційні вимоги до розміщення фотоустаткування на летальних апаратах
- •3.2. Загальні вимоги до експлуатації аерофотоустаткування
- •3.3. Наземна експлуатація аерофотоапаратів
- •3.3.1. Попередня і передполітна підготовка
- •3.3.2. Підготовка до повторного вильоту і післяполітна підготовка
- •3.3.3. Регламентні роботи
- •3.3.4. Особливості технічної експлуатації при зміні зовнішніх умов
- •3.3.5. Ремонт фотоустаткування
- •4. Призначення, складові та принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.1. Призначення і принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.2. Структурна схема щілинного аерофотоапарата
- •4.3. Види аерофотографування, які виконуються за допомогою щілинних аерофотоапаратів
- •4.4. Особливості кінематичної й електричної схем щілинних аерофотоапаратів
- •5. Конструкції щілинних аерофотоапаратів
- •5.1. Основні технічні дані щілинних аерофотоапаратів
- •5.2. Автоматичний щілинний аерофотоапарат ащафа-5
- •5.2.1. Загальна характеристика аерофотоапарата ащафа-5
- •5.2.2. Основні технічні дані ащафа-5
- •5.2.3. Опис аерофотоапарата ащафа-5
- •Камерно-касетна частина
- •Об'єктивна частина
- •Командний прилад
- •Блок керування
- •Електромашинний підсилювач удм-150а
- •5.2.4. Взаємодія частин аерофотоапаратів й опис принципової електричної схеми
- •Вирішуючий пристрій
- •Електропривід
- •Механізм відпрацьовування ширини щілини
- •Механізм дистанційного переводу діафрагми
- •Випрямляч
- •6. Особливості експлуатації щілинних аерофотоапаратів
- •7. Аерофотоприставки
- •7.1. Призначення та режими роботи аерофотоприставок
- •7.1.1. Призначення і будова аерофотоприставок
- •7.1.2. Режими роботи аерофотоприставок
- •7.2. Конструкція та принцип дії аерофотоприставки фарм-2
- •7.2.1. Основні дані фотоприставки фарм-2
- •7.2.2. Опис основних частин фотоприставки фарм-2
- •Фотокамера
- •Командний прилад
- •Лупа наведення
- •7.3. Принципова схема аерофотоприставки фарм-2
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки
- •1. Інфрачервоні засоби повітряної розвідки
- •1.1. Особливості інфрачервоних засобів повітряної розвідки і їх класифікація
- •1.2. Типові схеми інфрачервоних систем повітряної розвідки
- •1.2.1. Інфрачервоні фотографічні системи
- •1.2.2. Аерофотоапарати із застосуванням електронно-оптичних перетворювачів (афа-еоп)
- •1.2.3. Евапорограф
- •1.2.4. Шаровий перетворювач
- •1.2.5. Іч телевізійні системи
- •1.2.6. Тепловізори
- •1.3. Пристрої розгортки
- •1.3.1. Прямолінійна рядкова розгортка
- •1.3.2. Криволінійна рядкова розгортка
- •1.4. Основні характеристики інфрачервоних засобів повітряної розвідки
- •1.4.1. Порогова чутливість системи Dпор
- •2. Аеромагнітометри
- •2.1. Коротка характеристика магнітного поля Землі
- •2.2. Принцип дії магнітометричних систем
- •2.3. Ферозондові аеромагнітометри
- •2.4. Ядерні аеромагнітометри
- •3. Гідроакустичні станції повітряної розвідки
- •3.1. Стислі відомості про гідроакустичне поле
- •3.2. Гідроакустичні датчики
- •3.2.1. П'єзоелектричні перетворювачі
- •3.2.2. Магнітострикційні перетворювачі
- •3.3. Структурні схеми авіаційних гідроакустичних систем
- •3.4. Особливості використання гідроакустичних систем
- •Список літератури
- •Тема 1. Забезпечення життєдіяльності екіпажу військових літальних апаратів в умовах висотного польоту 11
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів 23
- •Тема 3. Повітряна розвідка та основи повітряного фотографування 61
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів 112
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки 201
3.1. Стислі відомості про гідроакустичне поле
На розповсюдження акустичних хвиль морське середовище робить подвійний вплив. З одного боку, із збільшенням відстані від джерела звуку відбувається убування інтенсивності акустичних хвиль, з другого боку, відбувається викривлення траєкторії акустичних хвиль, обумовлене зміною швидкості розповсюдження звуку по глибині. Ці чинники визначають дальність дії гідроакустичних станцій. Швидкість звуку залежно від температури і концентрації солей морської води може змінюватися в достатньо широких межах від 1400 до 1560 м/с. Вплив температури полягає в тому, що при збільшенні температури на 1оС швидкість звуку у воді збільшується приблизно на 3,3 м/с.
При збільшенні концентрації солей у воді на 0,01% швидкість звуку збільшується на 1,2 м/с.
При кількісній оцінці зміни швидкості звуку користуються поняттям градієнта (зміна швидкості розповсюдження акустичних хвиль із зміною глибини). Градієнти можуть бути позитивними і негативними. Найхарактернішими є градієнти, зображені на рис. 5.18.
Рис. 5.18. Характерні випадки розподілу швидкості звуку по глибині
У наслідок зміни швидкості звуку по глибині моря акустичне проміння зазнає викривлення, тобто відхиляється до дна (негативна рефракція) або до поверхні моря (позитивна рефракція). Негативна рефракція спостерігається, коли швидкість звуку з глибиною моря зменшується (рис. 5.19).
Рис. 5.19. Розповсюдження акустичних хвиль при негативній рефракції
В цьому випадку звукове проміння, розповсюджуючись від джерела звуку, що знаходиться в точці 0, відхиляється у бік дна. Те проміння, яке розповсюджується до поверхні моря, відображається від неї і також прямує у бік дна.
Промінь, що відображається від поверхні моря під кутом повного внутрішнього віддзеркалення (промінь OMN), називається верхнім граничним акустичним променем. Він визначає максимальну дальність дії гідроакустичних засобів.
За його межами спостерігатимуться зони акустичної тіні, якою б великою не була потужність випромінювача. Зона, в якій акустична енергія розповсюджується, називається зоною акустичної освітленості. Випадок негативної рефракції характерний для весіннє-літнього періоду, коли температура верхніх шарів вища за температуру нижніх шарів води.
Позитивна рефракція спостерігається в осіннє-зимовий період. В цьому випадку все звукове проміння відхиляється до поверхні моря (рис. 5.20).
Рис. 5.20. Розповсюдження акустичних хвиль при позитивній рефракції
При знакозмінній рефракції, обумовленій наявністю ізотермічного поверхневого шару води, має місце найбільша дальність дії, якщо випромінювач і приймач знаходяться в ізотермічному шарі. Якщо ж приймач знаходиться нижче за ізотермічний шар, то дальність виявлення різко зменшується.
Бувають випадки, коли разом з прогрітими поверхневими шарами води на глибині від 10 до 40 м утворюється шар із зниженою температурою, в якому швидкість звуку різко зменшується.
Цей шар є своєрідним звуковим каналом, що забезпечує наддалеке розповсюдження звуку (рис. 5.21).
Рис. 5.21. Розповсюдження акустичних хвиль за наявності звукового каналу
Звукове проміння зазнає багатократного внутрішнього віддзеркалення від меж шару, не досягаючи поверхні моря і дна. Якщо джерело звуку або приймач розташовано зовні підводного звукового каналу, ефекту наддалекого виявлення не спостерігається.