- •Розділ 6. Стратегії інтеграції
- •6.1. Сутність і мотиви інтеграції підприємств
- •6.3. Типи стратегій інтеграції
- •Типи стратегій інтеграції
- •6.4. Основні прийоми захисту компаній від поглинання
- •Ознака організаційні форми інтеграції
- •6.5.1. Картель
- •6.5.2. Синдикат
- •6.5.4. Асоціація
- •6.5.5. Корпорація
- •Управління корпорацією
- •6.5.6. Консорціум
- •6.5.7. Трест
- •6.5.8. Концерн
- •6.5.9. Конгломерат
- •6.5.10. Холдинг
- •6.5.11. Фінансово – промислова група
- •6.5.12. Стратегічний ал’янс
- •6.5.13 . Кейрецу
- •6.6. Переваги і недоліки стратегії інтеграції
- •Контрольні питання і завдання
- •Контрольні тести
об’єднання картельного
картель, синдикат, пул
Типу
договірні об’єднання
асоціація, корпорація.
статутні об’єднання
консорціум, трест, концерн, холдінг,
промислово-фінансова
(фінансова, торгівельна)
група
інституціональні
виробниче об’єднання, науково-виробниче
об’єднання об’єднання,
міжгалузеве об’єднання,
територіальне
об’єднання.
Ознака організаційні форми інтеграції
6.5.1. Картель
Картель (фр.cartel, італ. сartelio-документ)- форма об’єднання виробників чи споживачів, гласна чи негласна угода групи близьких по профілю підприємств, фірм, компаній про квотування, обсяги виробництва і продажу, ціни, ринки збуту, обмін ліцензіями, стандартизацію продукції, обмін досвідом управління.
Картель створюється на тривалий період (5-10 років) з метою збільшення прибутків через регламентацію конкуренції усередині об’єднання і стримування зовнішньої конкуренції з боку фірм, які не є учасниками об’єднання.
Картельна угода не завжди оформлюється в письмовому вигляді. Вона може бути укладено негласно, у вигляді секретних положень, що доповнюють офіційний текст, чи у формі «джентльментських домовленостей» Підприємства - члени картельної угоди зберігають юридичну, фінансову, виробничу, комерційну самостійність.
До характерних ознак картелю відносяться:
договірний характер об'єднання;
збереження права власності учасників і забезпечення цим господарської, фінансової та юридичної самостійності;
спільна діяльність по реалізації продукції, яка може розповсюджуватися в певній мірі і на її виробництво;
наявність системи примушення і санкцій до порушників умов угоди.
У світовій практиці бізнесу виділяються наступні види картелів.
Грошовий картель – картель, що затверджує уніфіковані ціни разом з рівними умовами постачання і розрахунків.
Квотний картель – картель, що виділяє кожному його учаснику квоту продажу продукції у відповідності з виробничими потужностями .
Територіальний картель, який визначає кожному підприємству територію збуту і виключає взаємну конкуренцію.
Закупівельний картель – угода кількох підприємств, фірм, корпорацій про закупівлю сировини і товарів певного виду, сорту з метою знизити закупівельні ціни.
Кондиційний картель – картель, що визначає умови реалізації товару.
Кризовий картель – картель який створюється при стабільному падінні попиту чи тимчасовому скороченню збуту для обмеження конкуренції.
Патентний картель – картель, що визначає напрямки спільного використання ( чи невикористання) будь-якої розробки, винаходу.
Виробничий картель – картель, що визначає обсяги (квоти) виробництва для кожного учасника.
Картельні інтеграційні об’єднання є формою монополізації галузевого ринку, тому у відповідності з антимонопольним законодавством у більшості країн і в України вони заборонені, у деяких країнах Західної Європи вони розподіляються на “бажані” і “небажані”. На практиці картелі існують в кожній країні, в кожній галузі, але вони діють без реєстрації.