6.5.5. Корпорація

Корпорація (лат. сorporation – об’єднання) – це договірне об’єднання, яке створюється на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного із учасників;

- це організація чи союз організацій, що створюється як юридична особа для захисту інтересів і привілеїв власних учасників.

Корпорація сприяє рішенню двох фундаментальних проблем керування бізнесом: залучення капіталу під великі інвестиції; диверсифікації, розподілу комерційного ризику.

До особливостей корпорації відносяться:

• збереження юридичної та фінансової незалежності учасників від об’єднання або будь-якого з його членів;

• делегування учасниками корпорацій її центру (правлінню і його апарату) частини повноважень, пов’язаних із централізованим виконанням деяких функцій в інтересах кожного із них;

• кооперування у випуску продукції, координація основної господарської діяльності підприємств – членів корпорації;

• можливість повернення раніше делегованих функцій та повноважень учасникам (у порядку, обумовленому засновницькими документами).

Корпорація є відкритою організацією для вступу на добровільній основі за рішенням власників і органів управління.

Управління корпорацією

Структуру управління корпорацією формують: вище керівництво корпорації, центральний апарат управління (адміністрація) і учасники корпорації (рис. 6.1 ).

Збори

акціонерів

Ревізійна

комісія вище

керів-

ництво

Рада директорів

Голова ради

корпо-

рації

Президент

В іце-президент Віце-президент Віце-президент Віце-президент Центральний

апарат

керівництва

(адміністра-

ція)

Фінанси Виробництво Маркетинг Персонал

Промислові Транспортні Навчальні Асоціації

підприємства організації заклади

Учасники

корпорації

Будівельні Науково-дослідні

Організації Концерни інститути

Рис.6.1. Структура управління корпорацією

Вищим органом управління корпорації є рада директорів, що обирається на загальних зборах акціонерів.

Рада директорів виконує роль координуючого органу, що погоджує і координує діяльність різних служб управління, забезпечує проведення єдиної політики в управлінні корпорацією.

Рішення ради директорів містять цільові настанови, у рамках яких централізовано здійснюється вся управлінська діяльність. До компетенції ради директорів корпорації відносяться:

• розробка стратегії розвитку і політики управління;

• здійснення фінансової, кадрової, виробничої, науково-технічної політики;

• консультування адміністрації з питань управління;

• призначення працівників апарату управління;

• контроль діяльності виконавчих органів управління.

Таким чином, рада директорів є ланкою, яка організує і координує операції всієї корпорації, а прийняті нею рішення є основою для оперативної діяльності виконавчих органів управління.

Рада директорів призначає президента корпорації (головного виконавчого менеджера). Президент може одночасно бути головою ради директорів, чи в періоди відсутності голови ради директорів виконувати його обов'язки.

Для рішення поточних питань управління рада директорів створює адміністрацію (віце-президенти і функціональні служби, відділи апарату управління корпорації). До функцій адміністрації корпорації відносяться:

• розробка стратегічних планів і тактики виробничо-господарської діяльності;

• розробка і реалізація програм науково-технічного розвитку;

• вивчення кон'юнктури ринку;

• організація впровадження науково-технічних розробок;

• матеріально-технічне забезпечення підприємств корпорації через мережу власних підрозділів;

• організація централізованого продажу продукції через власну збутову мережу.

Адміністрація корпорації розробляє поточну господарську політику всієї організації і контролює її реалізацію.