Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторные 2012 Практикум.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.2 Mб
Скачать

Обробка та аналіз результатів

Обробка результатів здійснюється для виявлення самооцінки вчителів.

Знаходиться різниця між бажаним і реальним рівнем кожної якості (d), яка зводить у квадрат (d²).

Потім складаються всі значення з d² і підраховується коефіцієнт рангової кореляції за формулою:

r =1- 0,00075 · d²

Спершу сума квадратів d² множиться на 0,00075. Потім від одиниці віднімається отриманий добуток.

Коефіцієнт рангової кореляції (r) може мати значення від +1 до -1. Він виражає характер і тісноту зв’язків між ставленням людини до якостей, представленому в бланку, і самооцінкою тих самих якостей у самої людини.

Чим ближче коефіцієнт до +1 (від 0,7 до 1), тим вище самооцінка, і навпаки. Про адекватність самооцінки свідчить коефіцієнт від 0,4 до 0,6.

Звіт студента за результатами виконання лабораторної роботи має містити:

  1. Тему завдання.

  2. Мету роботи.

  3. Заповнений протокол дослідження:

  • П.І.Б досліджуваного: _____________

  • Вік досліджуваного:_______________

  • Дата дослідження:__________________

  • Предмет дослідження:_______________

  • П.І.Б. експериментатора:_____________

  • Бланк відповідей досліджуваного:______

  1. Висновки.

Після дослідження студенти міняються ролями і проводять його знову.

ІІ. Виконання студентами завдань.

1. Завдання Я-концепція вчителя та його педагогічні установки[4].

Інформація до роздумів: “Проблема Я-концепції вчителя є реальним психологічним забезпеченням успіху його діяльності або призводять до небажаних утруднень та наявних чи прихованих невдач.

У дослідженні Р.Каммінгса у вчителів, що мають занижену самооцінку, бути виявлені установки, що включають очевидний негативний потенціал, що може негативно впливати на особистість школяра. Для характеристики власного стилю вони вибрали такі твердження:

1.Негативно реагувати на тих учнів, які тебе не люблять.

2.Використовуючи будь-яку можливість, створювати учням труднощі, оскільки це не дозволяє розслабитися.

3. Стимулювати учнів до навчання, викликаючи в них почуття провини за промахи.

4. За можливістю будувати навчальну діяльність на основі конкурентної боротьби.

5. Виходити з ймовірності нечесної поведінки учнів на екзаменах.

6. Зіштовхувати учнів з суворою реальністю життя.

7. Прагнення до встановлення жорсткої дисципліни.

8. Збільшувати ступінь покарання учня пропорційно його провині”.

Питання для обговорення:

  • Наскільки були притаманні вчителям школи, яку ви закінчували, наведені вищі педагогічні установки?

  • Які з них ви поділяєте?

Завдання для аналізу інформації:

  • Обговоріть у групі кожну з процитованих учительських установок з точки зору конфліктогенності спілкування школярів.

  • Беручи до уваги наведені Р.Каммінгсом педагогічні орієнтації, сформулюйте їх на принципово іншій основі, що відповідає вчителям з позитивним самосприйняттям.

2. Завдання Психологічно здорова людина[4].

Інформація до роздумів: “Психічно здорові люди позбавлені комплексів, їх поведінка природна й розкута. Життя їх завжди наповнене смислом, має мету - чи-то турбота про благо народу або благо конкретних людей… Вони вміють віддаватися своїй меті цілком. У будь-якій роботі ці люди помітні: їх мислення відрізняється великою самостійністю, незалежністю від забобон часу, авторитетів. Психологічно здорові люди великі життєлюби: вони вміють отримувати задоволення від життя в великому й малому – і від аромату квітки, і від краси математичної формули… Така особистість виключно оптимістична. Навіть у найкатастрофічнішій ситуації вона не втрачає надії, і це нерідко дає сили знайти вихід. Це особистість надзвичайно активна - ніколи не чекає, поки хтось почне роботу, прагне взятися за справу сама, викластися у будь-якій справі до кінця. Такі люди не бояться йти на ризик - не заради самого ризику, а заради справи. Не бояться невдач – вміють достойно пережити їх, не зламатися.

І найголовніше… такі люди відрізняються дуже високим ступенем самооцінки. Ні, вони не перебільшують власних переваг і прагнуть кожну хвилину стати краще, подолати власні недоліки, але й поважають себе. Поважають у собі особистість, людську гідність. Саме такі люди… глибше й повніше можуть любити… Саме вони викликають любов у відповідь – вила їх почуттів найтісніше пов’язана з високим розвиток їх особистості”.

Питання для обговорення:

  • Як часто вам приходилося зустрічати вчителів, що мають психологічне здоров’я?

Завдання для аналізу інформації:

  • Проаналізуйте стан свого психологічного здоров’я і складіть програму самовдосконалення.

3. Завдання Позитивність Я-концепції педагога[4].

Інформація до роздумів: “Чим менше вчитель впевнений у собі, тим більше він схильний до стереотипного, формального мислення і, відповідно, до догматичного стилю викладання, що ґрунтується на постановці питань, які вимагають однозначної відповіді, на викладення фактів з метою одного тільки запам’ятовування. В результаті викладання тяжіє до примітивних форм, чому сприяє прагнення вчителя не допустити виникнення дискусій, варіативних виборів та альтернатив в процесі навчання… Як басимо, знову виростає проблема “Я- концепції” вчителя, яка є реальним психологічним забезпеченням успіху його діяльності чи призводить до неминучих утруднень і наявних чи прихованих невдач.

Результати великої кількості досліджень говорять про те, що “ефективні” вчителі порівняно з “неефективними” відрізняються високою самооцінкою, позитивним ставленням до себе, свободою від надмірної тривожності й самокритики. Вони мають здібності позитивно впливати на Я-концепцію й успішність учнів. Вчителі, що мають позитивне самосприйняття, з великою легкістю приймають і інших. В той же час як вчителі, схильні до заперечення, частіше відштовхують інших… Вчителі, що мають позитивне самосприйняття, впевненість у собі, в своїх педагогічних здібностях, вступають у спілкування з іншими з великою легкістю і тому більш ефективно розв’язують задачі, що поставлені ними на уроці”.

Питання для обговорення:

  • Як складається образ “Я” педагога? Які фактори впливають на його формування?

  • Яким чином позитивність Я-концепції пов’язана з само актуалізацією особистості, мотивацією на професійну діяльність?

  • Чи впливає позитивність самосприйняття вчителя на рівень його емоційної стійкості? В чому це може виявлятися?

  • Запропонуйте способи гармонізації особистості вчителя, підвищення рівня його професійної самосвідомості.

4. Вправа “Хто Я?” [1]. Відомо, що наші уявлення про себе складаються поступово і рідко переглядаються. Те, як ми сприймаємо й оцінюємо себе, впливає на вибір нами як життєвих цілей і стратегій, так і на емоційний стан, що забарвлює наше життя або в яскраві, або в сірі тони. Для людини по професії вчитель характер самоставлення важливий вдвічі. Адже це визначає всю атмосферу взаємодії з учнями, залишає свій слід і в їх душі. Тому абсолютно необхідною для вчителя є традиція “інвентаризації” рефлексії самого себе, тобто проведення об’єктивного і вдумливого аналізу своїх якостей, цілей, відносин. Що ви думаєте про себе, як до себе ставитеся, як глибоко розумієте себе - про це ви зможете дізнатися, роздумуючи над нижченаведеними питаннями.

• Хто Я? До чого я прагну в житті? Чи розумію я те, чого хоче від мене моє життя?

• Чи зміг я домогтися того, про що мріяв? Якщо так, то завдяки чому? Якщо ні, то що мені перешкодило?

• Я умію перемагати? Яких перемог я домігся? Чого мені це коштувало?

• Я здібна людина? Які здібності я маю? Які здібності я б хотів мати?

• Чи цінують мене близькі мені люди? За що вони цінують мене?

• Які мої якості приносять їм розчарування?

• Як я можу бути кориснішим і потрібнішим для них?

• Який вплив я чиню на їхнє життя?

• Що мені завжди хотілося робити в житті? Що мені завжди особливо вдавалося? Чи займаюся я цим тепер? Чому не займаюся?

• Що мене понад усе засмучує в житті? З якої причини?

• Що викликає у мене найбільший неспокій? Як часто я переживаю цей стан? Чому?

• Що я понад усе ціную в житті? Чи часто я це отримую? Що я роблю для цього?

• Що приносить мені найбільше задоволення в житті? У якому ступені це залежить від мене самого?

• Який настрій звичайний у мене переважає протягом дня? Чим він визначається? Як це впливає на успішність моєї діяльності? Як це впливає на людей, що оточують мене?

• Що я за людина? Який у мене характер? Чи вмію я жити в світі з самим собою? Чи добре зі мною іншим людям?

• Яке уявлення у мене склалося про самого собі? Як це уявлення впливає на моє життя: на цілі, які я ставлю перед собою, на те, яким чином їх домагаюся?

Варто записувати власні роздуми у щоденник з тим, що повторне повернення до цих записів, можливо, принесе вам відкриття нових сторін в самому собі.

ІІІ. Виконання студентами вправ, спрямованих на усвідомлення особливостей самосприйняття й сприйняття себе іншими, на розвиток позитивного самосприйняття.