- •Автори:
- •1. Загальні положення
- •Цільова настанова
- •2. Тематичний план залікового кредиту
- •Тема 1. Вступ до курсу
- •1. Поняття і структура аналітики
- •2. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві
- •3. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин
- •4. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб
- •Тема 2. Мета, зміст та методологія інформаційно-аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.
- •1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи
- •3. Особливості процедур аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах Методика визначення рівня і характеру міжнародних відносин передбачає чотирирівневу класифікацію
- •7. Назвіть етапи інформаційно-аналітичного дослідження міжнародних відносинах.
- •Тема 3. Припущення і передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •1. Сутність та зміст наукового передбачення
- •2. Класифікація методів прогнозування
- •3. Типологія прогнозів
- •Тема 4. Системний аналіз та теорія операцій в інформаційно-аналітичній роботі
- •1. Сутність та основні різновиди системного аналізу
- •2. Зміст і технологія системного аналізу в інформаційно-аналітичній роботі
- •Тема 5. Синергетичні та когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Ієрархічність
- •2. Гомеостатичність
- •4. Нестійкість
- •5. Емерджентність
- •6. Спостережуваність.
- •2. Інтелектуальні системи суспільства та штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності
- •Система моніторингу на базі програмного продукту
- •Програмний комплекс intellectum.Bis
- •Інформаційно-аналітична система астра
- •Корпоративна експертна система «Аналітик-2»
- •Інформаційно-аналітична система «тренд»
- •Тема 6. Методика формування інформаційної бази
- •1. Методика формування інформаційної бази для прийняття стратегічних, тактичних та оперативних рішень
- •3. Визначення тактичних баз спостереження.
- •1. Визначення оперативної цілі
- •2. Визначення оперативних потреб
- •3. Визначення оперативних баз
- •2. Робота по складанню картотеки спостереження
- •Тема 7. Методика розробки аналітичних прогнозів в галузі міжнародних відносин
- •1. Методика розробки геополітичного прогнозу
- •2. Актуальні проблеми прогнозування в умовах зміни парадигми міжнародних відносин
- •3. Методика розробки геоекономічного прогнозу
- •4. Особливості глобального політичного прогнозування
- •Тема 8. Методи аналітико-синтетичної обробки інформації
- •1. Конвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •2. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •3. Когнітивне картування в дослідженнях міжнародних відносин
- •Тема 9. Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •1. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин
- •2. Структура і обсяг прикладного проекту
- •3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій
- •Тема 10. Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах
- •1. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії: історія та сучасність
- •Список рекомендованої літератури до вивчення курсу
- •Основна література:
2. Робота по складанню картотеки спостереження
Робота по складанню картотеки спостереження ведеться за наступними базами
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання:
Тема 7. Методика розробки аналітичних прогнозів в галузі міжнародних відносин
Основні питання для вивчення:
1. Методика розробки геополітичного прогнозу.
2. Актуальні проблеми прогнозування в умовах зміни парадигми міжнародних відносин.
3. Методика розробки геоекономічного прогнозу.
4. Особливості глобального політичного прогнозування.
5. Сценарії майбутнього міжнародних відносин.
6. Сценарії геополітичного майбутнього України.
Література: а) основна: 1-11, 15, 22.
б) додаткова: 1-3, 5-13, 15-22, 24-32, 35-47, 49-69, 71-77.
М іні-лексикон: парадигма міжнародних відносин, геополітика, геополітичний код держави, геостратегії, геогенезис, геоекономіка, геоекономічний код держави, глобалістика, глобалізація, геоекономічний атлас світу, «сторінки» геоекономічного атласу, геополітичний прогноз, геоекономічний прогноз, глобальний політичний прогноз.
1. Методика розробки геополітичного прогнозу
Геополітичне прогнозування – це процес розробки науково обґрунтованого судження про можливі варіанти розвитку політичних подій міжнародного життя в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їхнього здійснення, а також визначення конкретних рекомендацій для практичної діяльності в умовах взаємодії суб’єктів міжнародних відносин.
Основні принципи геополітичного прогнозування:
Основні методи геополітичного прогнозування
За ознаками інформаційного забезпечення:
фактографічний;
експертний;
комбінований.
За принципом обробки інформації:
статистичний (екстраполяція, інтерполяція, факторний аналіз, кореляційний аналіз);
випереджальні;
аналогій (математичні аналогії, історичні аналогії);
прямі експертні оцінки (експертне опитування, експертний аналіз);
експертні оцінки із зворотнім зв’язком.
Геополітична обстановка ‑ це реальний, на даний час стан міжнародних політичних відносин між суб’єктами зовнішньої політики в глобальному або регіональному масштабі, в двосторонніх або багатосторонніх відносинах.
Визначення сутності і науковий аналіз геополітичної обстановки ґрунтуються на визнанні наступних вихідних положень:
|
|
|
Геополітична обстановка преставляє собою сукупність відповідних конкретно-історичних міжнародних політичних відносин, основні тенденції розвитку яких визначаються співвідношенням сил суб’єктів зовнішньої політики.
Методологія аналізу та механізм оцінки геополітичної обстановки
Дослідження і оцінки геополітичної обстановки передбачає розв’язання чотирьох основних проблем:
визначення сутності самої оцінки геополітичної обстановки, її критеріїв, а також конкретної методики оцінки;
аналіз і оцінку співвідношення матеріальних і духовних, реальних і потенційних сил суб’єктів геополітичної обстановки;
визначення характеру і змісту геополітичних доктрин суб’єктів політичних міжнародних відносин;
аналіз і оцінку реальних геополітичних подій, явищ, процесів, а також виявлення тенденцій їх розвитку, а також підготовку вихідних даних для прогнозування розвитку геополітичної обстановки.
В геополітичних дослідженнях, для аналізу геополітичної обстановки, вибору критеріїв і т.п. застосовується весь спектр методів, прийомів, характерних для системи географічних наук, так і для інших наук, геополітичні аспекти яких включаються до аналізу та оцінки геополітичної діяльності суб’єктів міжнародних відносин.
Оцінка ймовірності
до-сягнення
цілі, виходячи із можливостей держави
і протидія їй в системі міжнародних
відносин, що
дозволяє
дати часові параметри виникненню тих
чи інших подій.
Дані
по кожній
державі зводяться методом факторного
аналізу до єдиного узагальненого
показника
При оцінці геополітичної обстановки, на підставі встановлення тенденцій, важливо знайти співвіднесеність трьох рівнів аналізу:
|
|
|
Основні методи геополітичного прогнозування
Метод послідовних наближень застосовується, як правило, для довгострокових прогнозів і полягає в:
аналізі впливу тенденцій розвитку обстановки в окремих державах через певні проміжки часу на розстановку і співвідношення сил у світі або регіоні;
аналізі практичної діяльності, спрямованої на недопущення або послаблення змін в обстановці;
аналізі ймовірного впливу цієї діяльності на першопочатково визначені цілі й інтереси держави, тобто корекція віднайденої тенденції зміни геополітичної обстановки.
Метод ситуаційного аналізу застосовується для короткотермінових прогнозів і полягає в експертній оцінці об’єктивної воєнно-політичної ситуації як цілісної динамічної системи з властивими їй внутрішньою структурою і зовнішніми взаємозв’язками.
Для всіх методів прогнозування геополітичної обстановки характерною є багатоваріантність. В ході дослідження необхідно більш точно визначати ступінь ймовірності, тобто здійсненності того чи іншого варіанту розвитку геополітичної обстановки.
Зазвичай ступенями ймовірності можуть бути оцінки:
неймовірно;
малоймовірно;
ймовірно;
досить ймовірно.
Для усереднення можна використовувати методи узгодження експертних оцінок.
Можливі напрями розвитку геополітичної ситуації можуть бути виявлені і аналітичним шляхом в результаті порівняльної оцінки ступеня реалізації цілей різних держав, важливості їхніх інтересів, співвідношення сил у регіоні, а також особливостей воєнно-політичного курсу керівництва держав.
Висновок: Прогнозування зміни геополітичної обстановки ґрунтується на аналізі тенденцій її розвитку. Екстраполюючи їх вплив на формування обстановки на певний відрізок часу, співставляючи і взаємнопов’язуючи можливі наслідки, здійснюється корегування найбільш ймовірних варіантів розвитку подій. При оцінці значення тенденцій необхідно мати на увазі, що в об’єктивній формі вона носить характер екстраполяції – кількісної чи якісної, в суб’єктивній – характер зовнішньополітичної потреби, тобто політичної цілі, яку може переслідувати певна держава.