2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи

Загальна схема процесу збору та аналізу інформації

Підсистема інформації про об’єкт дослідження

Оригінальні дані, зібрані дослідником

Опубліковані документи

Вибір джерел

Вибір методів збору інформації

Збирання даних

Вивчення джерел

Перевірка даних

Аналіз джерел

Аналіз даних

Написання огляду джерел

Аналіз інформації і підготовка висновків

Категоріальний апарат інформатики

Підсистема інформації про об’єкт (предмет) дослідження – це систематична діяльність з отримання інформації, необхідної для вирішення його мети і завдань. До неї входять відбір джерел з теми дослідження, їх аналіз, вибір методів, збір даних, їх обробка та аналіз для отримання інформації (первинної і вторинної) для вирішення конкретної проблеми.

Дані – це необроблені друковані матеріали, зображення або вербальні символи, сигнали тощо.

Інформація – це відомості про значущі факти (дії, організації, події), які служать основою для ухвалення рішень про проведення адміністративних, організаційних заходів, а також для підготовки пропозицій і рекомендацій. У філософському розумінні інформація забезпечує зменшення або зняття невизначеності наших уявлень про явища (процеси), що вивчаються, в результаті отримання відомостей (знака).

Аналітична інформація – це осмислені відомості, отримані з оцінених, витлумачених і співвіднесених фактів, викладених таким чином, що ясно видно їхнє значення для вирішення конкретної, поточної задачі.

Первинна інформація – це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних, експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду.

Вторинна інформація – це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

Інформаційна робота – діяльність по забезпеченню посадовців відомостями, необхідними для вирішення покладених на них задач.

Засоби інформаційної роботи – це сукупність документальних, технічних та інших пристроїв, призначених для накопичення, обробки, систематизації, зберігання і видачі інформації.

Форми інформаційної роботи – особливості документування, накопичення, заощадження, інтеграції інформаційних даних в різних ланках системи управління в цілях раціонального та ефективного здійснення управлінської діяльності.

Процес інформаційної роботи – це послідовна сукупність операцій (реєстрація, передача, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації), що дозволяє швидко знайти в повному об’ємі потрібні відомості, що необхідні конкретним споживачам.

Якість інформації – це ступінь розвинутих властивостей інформації, що визначає її практичну придатність для дослідження.

Критерії оцінки інформації в аналітиці:

• достовірність – визначення ступеня відповідності інформації факту, явищу, події;

• відповідність – добування відомостей повинно мати відносний характер у відповідності до поставлених завдань;

• своєчасність – оцінка надходження інформації у визначений термін;

• повнота – оцінка ступеню відображення в інформації ознак об’єкта, а також достатності фактичних даних для прийняття рішення;

• важливість – оцінка значущості цілей, які потрібно досягти і на вирішення яких направлений збір інформації.

Відбір інформації – це результат перегляду матеріалів і документів, уточнення, доповнення і формалізації інформації.

Критеріями відбору інформації є інформаційна цінність документів та їх доступність. Інформаційна цінність документу, з точки зору аналітики, визначається тим впливом, який інформація в ньому, може здійснити на прийняття того чи іншого рішення.

Другим аспектом інформаційної цінності є новизна змісту. До третього відносять доступність, яка визначається як сумарність витрат на добування з нього корисних відомостей, тобто, на його пошук, отримання, опрацювання, розуміння і переробку.

Збирання інформації − це такий вид діяльності експерта, який супроводжує весь процес аналізу, тому не може вирізнятися як окремий етап чи стадія цього процесу.

Цілі збирання інформації:

• оцінка природи та масштабу проблеми;

• визначення специфічних рис та особливостей конкретної проблемної інформації;

• визначення існуючого досвіду проведення аналізу у подібних умовах та ситуація.

Джерела інформації:

• законодавчі акти, офіційні документи, заяви політиків та офіційних осіб;

• наукова література;

• засоби масової інформації;

• статистичні дані та аналітичні матеріали;

• результати соціологічних досліджень;

• результати аналізу, який проводився іншими політичними експертами.

Ймовірні перешкоди на шляху отримання необхідної інформації:

• закритість або недоступність необхідної інформації для всебічного аналізу даних та джерел інформації;

• небажання політиків або чиновників надавати необхідну інформацію;

• брак часу та обмеженість фондів.

Експерту слід завжди бути готовим до невмотивованої відмови у наданні інформації, до її недостовірності та перекручування навіть в офіційних джерелах, до приховування інформації з різних міркувань.

Виділяють такі види режимів збирання інформації:

• режим моніторингу – це багатокомплексне збирання інформації зі всіх доступних джерел з усіх проблем. Він є найбільш затратним та застосовується при виключних ситуаціях (конфлікти, кризи тощо);

• режим фокусний – це збирання інформації за окремим завданням він має конкретну спрямованість;

• режим пакетний – це збирання інформації за всіма завданими певної тематизованої сукупності.

Відстеження інформації – моніторинг подій через джерела інформації та первинну обробку отриманих відомостей.

Накопичення інформації – це результат інтеграції, систематизації, уточнення і обліку інформації в певних системах.

Зберігання інформації – це результат централізації, корекції, оновлення і заощадження банків даних.

Видача інформації – це передача інформації споживачу в режимі сигнального інформування або відповідно до програми, вказаної в запиті.

Способи відбору і рамки інформаційного пошуку визначаються з обліком:

• структури і зміст проблеми, що вивчається, з виділенням конкретних задач, що підлягають аналізу;

• наявність суміжних областей і проблем, в яких може знаходитися потрібна інформація;

• глибини ретроспективного пошуку;

• видів документальних джерел, необхідних для дослідження.

Обробка інформації – впорядкування зібраних матеріалів шляхом їх систематизації з метою зробити компактними, придатними для аналізу, тобто приведення їх до вигляду, коли фактичні дані починають «говорити».

Відбір і обробка матеріалів по темі дослідження – це підготовчий етап процесу аналітичної роботи, на якому здійснюється пошук інформації, перевірка її якісних характеристик, а також її обробка з метою створення умов для правильної оцінки досліджуваних фактів, подій і явищ.

Документування – це форма інформаційної роботи, яка використовується для закріплення результатів, отриманих в процесі управлінської діяльністі (довідки, ухвали, плани і т. п.).

Справи – форма інформаційної роботи, призначена для систематизації документальних матеріалів.

В ході здійснення аналізу слід мати на увазі, що будь-яка доступна інформація – це, передусім, дезінформація чи спрямована інформація, яку нелегко виявити навіть при самому старанному аналізі.

Дезінформація – це заходи щодо закритого або відкритого просування у визначені кола або окремим особам спеціально розроблених даних, які презентуються як достовірні, з метою введення в оману зазначених суб’єктів та спонукання їх до бажаних дезінформуючій стороні дій або бездіяльності.

Основними ознаками процесу дезінформації виступають – цілеспрямованість, розрахованість на фіксованого суб’єкта впливу.