- •Автори:
- •1. Загальні положення
- •Цільова настанова
- •2. Тематичний план залікового кредиту
- •Тема 1. Вступ до курсу
- •1. Поняття і структура аналітики
- •2. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві
- •3. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин
- •4. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб
- •Тема 2. Мета, зміст та методологія інформаційно-аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.
- •1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи
- •3. Особливості процедур аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах Методика визначення рівня і характеру міжнародних відносин передбачає чотирирівневу класифікацію
- •7. Назвіть етапи інформаційно-аналітичного дослідження міжнародних відносинах.
- •Тема 3. Припущення і передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •1. Сутність та зміст наукового передбачення
- •2. Класифікація методів прогнозування
- •3. Типологія прогнозів
- •Тема 4. Системний аналіз та теорія операцій в інформаційно-аналітичній роботі
- •1. Сутність та основні різновиди системного аналізу
- •2. Зміст і технологія системного аналізу в інформаційно-аналітичній роботі
- •Тема 5. Синергетичні та когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Ієрархічність
- •2. Гомеостатичність
- •4. Нестійкість
- •5. Емерджентність
- •6. Спостережуваність.
- •2. Інтелектуальні системи суспільства та штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності
- •Система моніторингу на базі програмного продукту
- •Програмний комплекс intellectum.Bis
- •Інформаційно-аналітична система астра
- •Корпоративна експертна система «Аналітик-2»
- •Інформаційно-аналітична система «тренд»
- •Тема 6. Методика формування інформаційної бази
- •1. Методика формування інформаційної бази для прийняття стратегічних, тактичних та оперативних рішень
- •3. Визначення тактичних баз спостереження.
- •1. Визначення оперативної цілі
- •2. Визначення оперативних потреб
- •3. Визначення оперативних баз
- •2. Робота по складанню картотеки спостереження
- •Тема 7. Методика розробки аналітичних прогнозів в галузі міжнародних відносин
- •1. Методика розробки геополітичного прогнозу
- •2. Актуальні проблеми прогнозування в умовах зміни парадигми міжнародних відносин
- •3. Методика розробки геоекономічного прогнозу
- •4. Особливості глобального політичного прогнозування
- •Тема 8. Методи аналітико-синтетичної обробки інформації
- •1. Конвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •2. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •3. Когнітивне картування в дослідженнях міжнародних відносин
- •Тема 9. Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •1. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин
- •2. Структура і обсяг прикладного проекту
- •3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій
- •Тема 10. Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах
- •1. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії: історія та сучасність
- •Список рекомендованої літератури до вивчення курсу
- •Основна література:
Тема 9. Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів
Основні питання для вивчення:
1. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин.
2. Структура і обсяг прикладного проекту.
3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій.
Література: а) основна: 1, 7, 28.
б) додаткова: 5, 14, 23, 34, 43, 60, 63, 70.
Міні-лексикон:висновок, документ, колективний проект, перспектива, проблема, прогноз, політичний ризик, рекомендація, стиль.
1. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин
Ідеї, висновки та рекомендації, які містяться в підсумкових документах, будуть затребувані у випадку коли будуть адекватно сформульовані. Відповідно перед виконавцем стоїть завдання наглядно відобразити виконану роботу, дотримуючись принципів повноти і достатності у викладені змісту.
Порівняльна характери-стика документів |
Підсумковий документ фундаментальних досліджень |
Підсумковий документ прикладних аналітичних розробок |
Обсяг і зміст підсумково-го тексту |
Монографія, збірник праць авторитетних фахівців, підручники та інші публікації, які містять загальні висновки та рекомендації в галузі продовження дослід-ження, постановкою питання, вирішення яких необхідне для підвищення точності знання. |
Порівняно невеликі обсяги інформації і особлива лаконіч-ність викладення результатів наукового спостереження. Ці документи завершуються більш конкретними і чіткими висновками. Неоднозначність висновків мінімальна. |
Способи пітвердженя новизни і значимості отриманих висновків |
Результати повинні мати принциповий та універсальний характер. |
Якість новизни досягається шляхом прагматичної оцінки нового знання, врахувавння користі в конкретних обставинах. |
Представле-ння інформацій-них джерел дослідження |
Безпосередньо включаються в основних текст. Пряме цитування як фактологічна та аналітична ілюстрація суджень. |
Фіксуються в матеріалах додатків. Відсутність опису проміжних етапів роботи з інформацією, резуль-татів її формальних перетворень і процедур кількісних операцій з емпірич-ними даними. |
Підходи до верифікації нового знання |
Перевірка нового знаня проводиться в ході додаткових наукових спостережень, експериментів і по-рівнянь, які організо-вані як суто наукові дослідження. |
Головним критерієм адекватності результатів є практика. |
Список відмінностей підсумкових документів фундаментальних і прикладних проектів по міжнародній проблематиці може бути значно розширеним.
Рекомендації по підготовці підсумкового документу прикладних аналітичних розробок
1. Чітко визначити заголовок роботи, адже заголовок передає основну ідею, викликає у читача ті чи інші очікування. Важливо визначити завдання, яке аналітик ставить перед собою (що він хоче висвітлити в роботі).
2. В одному аналітичному документі оптимальним є відображення 4-5 головних (ключових) ідей, які відносяться до теми дослідження.
3. Необхідно скласти план-проспект роботи, тобто визначити її структуру, основні розділи.
4. Особлива увага надається формулюванню першого речення, яке, по суті справи, повинно вводити споживача інформації в тему, воно в принципі повинно бути аналітичним, узагальнюючим, а не зводитися до констатації конкретного випадку, факту.