Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПОРНИЙ конспект ІАД для студентів.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

2. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин

Інвент-аналіз – методика спрямована на обробку інформації, яка показує, хто говорить або робить, що говорить або робить, по відношенню до того і коли говорить і робить.

Систематизація і обробка відповідних даних здійснюється за наступними ознаками:

  • суб’єкт-ініціатор (хто);

  • сюжет (що);

  • об’єкт (по відношенню до кого);

  • дата події (коли).

Систематизація подій зводиться в матриці таблиці, які ранжуються і підраховуються за допомогою ЕОМ. Ефективність даного методу передбачає наявність значної бази даних.

Техніка застосування методики інвент-аналізу

Методика інвент-аналізу ґрунтується на відслідкуванні розгортання та інтенсивності подій з метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки в окремих країнах і на міжнародній арені.

Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин

(інформаційний банк Е. Азара)

В 1970-х роках Е. Азар в інформаційний банк з проблем міжнародних відносин включив інформацію, яка стосувалася 135 країн, і було зафіксовано 500 000 подій за 30 років. Метою цього проекту було вивчення механізмів розвитку подій і закономірностей конфліктної поведінки.

Методика інвент-аналізу може бути з успіхом застосована і для аналізу процесу міжнародних переговорів: частоти внесення пропозицій учасників переговорного процесу, динаміка поступок і т.д.

Спектр прикладного застосування інвент-аналізу дозволяє розглядати його як засіб отримання додаткових відомостей про розвиток конкретних політичних ситуацій і процесів, а також як методичний інструмент емпіричної перевірки наукових гіпотез.

Основін етапи застосування методики інвент-аналізу

Перший крок – складання інформаційного масиву, або бази даних. Джерела інформації: офіційні звіти, повідомлення, огляди новин, статистика різних подій і т.д.

Другий крок – побудова системи класифікації тих чинників і явищ, які становлять досліджувану ситуацію і відповідає меті дослідження. Прикладом попередньої класифікації може слугувати сортування даних за принципом «хто це робить: свої/чужі».

В залежності від мети дослідження виділяють два види одиниць спостереження:

  • суб’єкти політичних відносин або актори (держави, політичні інститути, масові рухи, політичні лідери). Фіксування результатів спостереження може здійснюватися шляхом класифікації фізичних і вербальних дій та їхнє кодування: «хто, що, кому, коли»;

  • дії акторів (тип дій – мета діяльності, або зміст кожної дій: ворожнеча/нейтралітет/співробітництво).

Таблиця 1.

«Свої» (Актор А)

«Чужі» (Актор В)

Тип акцій

Тип акцій

вербальні

фізичні

вербальні

фізичні

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Третій крок – підрахування результатів заповнення матричного класифікатора або підборки з кодіровочного бланку.

Четвертий крок – здійснення аналітичного порівняння отриманих величин, що характеризують тип подій або їх аспекти на різних часових етапах. Для цього весь період, що підлягає аналізу, розбивається на інтервали, а спостереження в межах кожного з них подій порівнюються за різними критеріями.

П’ятий крок – верифікація отриманих результатів.

За сукупністю наведених у таблиці показників, до стратегічних економічних партнерів у 1990-х роках були віднесені лише Росія, США та Німеччина.

Така оцінка загалом співпадала з думкою експертів, які в ході опитування склали наступних ретинг – найбільш важливих економічних партнерів України: Росія (91%), Німеччина (73%), Польща (60%), США (57%).

Привертає увагу третє місце Польщі, яка, за результатами експертного опитування, випередила США. Водночас, як видно із показників Польща не вийшла на рівень стратегічного економічного партнера України. Скоріш за все, в своїх оцінках експерти виходили не з економічних результатів співпраці, а більшою мірою враховували високий рівень політичного діалогу між Україною та Польщею, який і переносили на економічну сферу двосторонніх відносин.

Потенційні можливості стати стратегічними економічними партнерами України в майбутньому мають стати держави – члени ЄС: Велика Британія, Італія, Нідерланди, Франція. На більш високий рівень може бути піднесене й економічне співробітництво з Китаєм.