- •Автори:
- •1. Загальні положення
- •Цільова настанова
- •2. Тематичний план залікового кредиту
- •Тема 1. Вступ до курсу
- •1. Поняття і структура аналітики
- •2. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві
- •3. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин
- •4. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб
- •Тема 2. Мета, зміст та методологія інформаційно-аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.
- •1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи
- •3. Особливості процедур аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах Методика визначення рівня і характеру міжнародних відносин передбачає чотирирівневу класифікацію
- •7. Назвіть етапи інформаційно-аналітичного дослідження міжнародних відносинах.
- •Тема 3. Припущення і передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •1. Сутність та зміст наукового передбачення
- •2. Класифікація методів прогнозування
- •3. Типологія прогнозів
- •Тема 4. Системний аналіз та теорія операцій в інформаційно-аналітичній роботі
- •1. Сутність та основні різновиди системного аналізу
- •2. Зміст і технологія системного аналізу в інформаційно-аналітичній роботі
- •Тема 5. Синергетичні та когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Ієрархічність
- •2. Гомеостатичність
- •4. Нестійкість
- •5. Емерджентність
- •6. Спостережуваність.
- •2. Інтелектуальні системи суспільства та штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності
- •Система моніторингу на базі програмного продукту
- •Програмний комплекс intellectum.Bis
- •Інформаційно-аналітична система астра
- •Корпоративна експертна система «Аналітик-2»
- •Інформаційно-аналітична система «тренд»
- •Тема 6. Методика формування інформаційної бази
- •1. Методика формування інформаційної бази для прийняття стратегічних, тактичних та оперативних рішень
- •3. Визначення тактичних баз спостереження.
- •1. Визначення оперативної цілі
- •2. Визначення оперативних потреб
- •3. Визначення оперативних баз
- •2. Робота по складанню картотеки спостереження
- •Тема 7. Методика розробки аналітичних прогнозів в галузі міжнародних відносин
- •1. Методика розробки геополітичного прогнозу
- •2. Актуальні проблеми прогнозування в умовах зміни парадигми міжнародних відносин
- •3. Методика розробки геоекономічного прогнозу
- •4. Особливості глобального політичного прогнозування
- •Тема 8. Методи аналітико-синтетичної обробки інформації
- •1. Конвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •2. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •3. Когнітивне картування в дослідженнях міжнародних відносин
- •Тема 9. Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •1. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин
- •2. Структура і обсяг прикладного проекту
- •3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій
- •Тема 10. Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах
- •1. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії: історія та сучасність
- •Список рекомендованої літератури до вивчення курсу
- •Основна література:
2. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
Інвент-аналіз – методика спрямована на обробку інформації, яка показує, хто говорить або робить, що говорить або робить, по відношенню до того і коли говорить і робить.
Систематизація і обробка відповідних даних здійснюється за наступними ознаками:
суб’єкт-ініціатор (хто);
сюжет (що);
об’єкт (по відношенню до кого);
дата події (коли).
Систематизація подій зводиться в матриці таблиці, які ранжуються і підраховуються за допомогою ЕОМ. Ефективність даного методу передбачає наявність значної бази даних.
Техніка застосування методики інвент-аналізу
Методика інвент-аналізу ґрунтується на відслідкуванні розгортання та інтенсивності подій з метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки в окремих країнах і на міжнародній арені.
Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
(інформаційний банк Е. Азара)
В 1970-х роках Е. Азар в інформаційний банк з проблем міжнародних відносин включив інформацію, яка стосувалася 135 країн, і було зафіксовано 500 000 подій за 30 років. Метою цього проекту було вивчення механізмів розвитку подій і закономірностей конфліктної поведінки.
Методика інвент-аналізу може бути з успіхом застосована і для аналізу процесу міжнародних переговорів: частоти внесення пропозицій учасників переговорного процесу, динаміка поступок і т.д.
Спектр прикладного застосування інвент-аналізу дозволяє розглядати його як засіб отримання додаткових відомостей про розвиток конкретних політичних ситуацій і процесів, а також як методичний інструмент емпіричної перевірки наукових гіпотез.
Основін етапи застосування методики інвент-аналізу
Перший крок – складання інформаційного масиву, або бази даних. Джерела інформації: офіційні звіти, повідомлення, огляди новин, статистика різних подій і т.д. |
Другий крок – побудова системи класифікації тих чинників і явищ, які становлять досліджувану ситуацію і відповідає меті дослідження. Прикладом попередньої класифікації може слугувати сортування даних за принципом «хто це робить: свої/чужі». В залежності від мети дослідження виділяють два види одиниць спостереження:
|
Таблиця 1.
«Свої» (Актор А) |
«Чужі» (Актор В) |
||||||||||
Тип акцій |
Тип акцій |
||||||||||
вербальні |
фізичні |
вербальні |
фізичні |
||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
+ |
+ |
|
+ |
|
|
+ |
+ |
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
Третій крок – підрахування результатів заповнення матричного класифікатора або підборки з кодіровочного бланку. |
Четвертий крок – здійснення аналітичного порівняння отриманих величин, що характеризують тип подій або їх аспекти на різних часових етапах. Для цього весь період, що підлягає аналізу, розбивається на інтервали, а спостереження в межах кожного з них подій порівнюються за різними критеріями. |
П’ятий крок – верифікація отриманих результатів. |
За сукупністю наведених у таблиці показників, до стратегічних економічних партнерів у 1990-х роках були віднесені лише Росія, США та Німеччина.
Така оцінка загалом співпадала з думкою експертів, які в ході опитування склали наступних ретинг – найбільш важливих економічних партнерів України: Росія (91%), Німеччина (73%), Польща (60%), США (57%).
Привертає увагу третє місце Польщі, яка, за результатами експертного опитування, випередила США. Водночас, як видно із показників Польща не вийшла на рівень стратегічного економічного партнера України. Скоріш за все, в своїх оцінках експерти виходили не з економічних результатів співпраці, а більшою мірою враховували високий рівень політичного діалогу між Україною та Польщею, який і переносили на економічну сферу двосторонніх відносин.
Потенційні можливості стати стратегічними економічними партнерами України в майбутньому мають стати держави – члени ЄС: Велика Британія, Італія, Нідерланди, Франція. На більш високий рівень може бути піднесене й економічне співробітництво з Китаєм.