Тема 2. Мета, зміст та методологія інформаційно-аналітичної роботи

Основні питання для вивчення:

1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності.

2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи.

3. Особливості процедур аналітичної роботи.

4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

Література: а) основна: 1, 2, 7, 11, 13, 16-20, 23, 26, 28.

б) додаткова: 5, 7, 73.

Міні-лексикон: інформаційно-аналітична робота, об’єкт та предмет вивчення інформаційно-аналітичної діяльності, оперативна обстановка, аналітична інформація, первинна інформація, вторинна інформація, інформаційна робота, засоби та форми інформаційної роботи, процес інформаційної роботи, якість інформації, критерії оцінки інформації, критерії відбору інформації, збирання інформації, цілі та види режимів збирання інформації, джерела інформації, відстеження, накопичення, зберігання, видача та обробка інформації, документування, справи, дезінформація, аналітична робота, мета та задачі дослідження, об’єкт та предмет дослідження, тематичне дослідження, засоби та форми аналітичної роботи, процес та технологія аналітичної роботи, завдання, план, методика дослідження, проблема дослідження, з'ясування проблеми дослідження, інформаційна база дослідження, аналіз інформації, документування результатів дослідження, апробація результатів дослідження, форми градації стану оперативної обстановки.

1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності

Інформаційно-аналітична робота щодо інформаційного забезпечення заходів безпеки, процесу оборонної, правоохоронної, зовнішньополітичної діяльності – це збір (придбання, добування), накопичення, обробка, аналіз і передача необхідної інформації її споживачам для обслуговування всіх видів діяльності держави чи суб’єктів господарювання.

1) забезпечення процесу управління (створення сприятливих умов виконання власних функцій і реалізації поставлених завдань) публічною (владою), оперативною (адміністративно-розпорядчою) і оперативно-розшуковою діяльністю структур виконавчого механізму держави і суб’єктів господарювання шляхом постачання необхідної відкритої та закритої інформації всім зацікавленим ланкам державної влади і управління (держави, організації, суб’єктам господарювання);

2) надання консультативно-прогностичної допомоги посадовим особам структур управління державою (органом) чи господарській структурі при прийнятті ними рішень в межах їх функціональних повноважень і обов’язків, моделювання тактики їх поведінки.

Оперативна обстановка – це стан, характер умов та сукупність чинників процесу вирішення протиріч у певний момент часу і на конкретній території при проникненні супротивника до таємних потенціалів держави (чи окремого суб’єкта господарювання).

У результаті взаємодії держави та супротивника, які стають джерелом антагонізму, виникає і розвивається оперативна обстановка

Форми градації стану оперативної обстановки

Виникнення (зародження) – це момент зародження, з одного боку, протиріч (чинників), тобто геоекономічної, геополітичної, ідеологічної, інших видів обстановок.

Розвиток – це продовження процесу поглиблення протиріч в геоекономічній, геополітичній, в інших актуальних обстановках.

Криза – це момент максимальног загострення протиріч, тобто певний апогей процесу розвитку, під час якого відбувається заміна влади, зміна економічної основи держави, нелегальні сили та засоби супротивника переходять на легальне положення, виникає так звана «революційна» або «контрреволюційна» ситуація.

Спад – це момент природного чи штучного вирішення протиріч в оперативній обстановці.