3. Методика розробки геоекономічного прогнозу

Схема зовнішньоекономічного аналізу, прогнозування та оперування на основі геоекономічного підходу

1) визначення віношеня об’єкту дослідженя (країни, її національної економіки або господарчого суб’єкту) до сучасних цивілізаційних моделей розвитку, а саме чи включені вони до доіндустріальної, індустріальної, постіндустріальної (техногену), неекономічну фази розвитку;

2) з’ясування, в яких формаційних координатах розвитку перебуває об’єкт дослідження (мова ведеться про соціально-економічний лад, його форми, типи і т.д.);

3) фіксується геоекономічне положення досліджуваної країни – чи є вона країною-системою, яка очолює інтернаціоналізовані відтворювальні цикли (ядра), чи країною, яка делегує свої комплекси, господарчі суб’єкти і т.д. в якості ланок глобальних вітворювальних ланцюгів, або вона не приймає участь в цих відтворювальних процесах. Таким чином, визначається відношення суб’єкту дослідження до формування вітового доходу і отримання відповідної його частини;

4) згідно попереднього пункту надається характеристика стратегічних тенденцій суб’єкта дослідження у зовнішній сфері; встановлюється, яким головним чином (геоекономічним, геополітичним, геостратегічним) стратегічними тенденціями обумовлюється його національні інтереси;

5) надається відповідь на питання, чи оперує країна (її економіка чи окремі господарчі суб’єкти) на геоекономічному атласі світу або його національній частині;

6) після визначення системи національних інтересів, геоекономічних тенденцій, зон впливу (геоекономічних пацдармів), необхідно «нанести» їх на геоекономічний атлас світу з накладенням на національні геоекономічні атласи. При цьому «переглянути» максимально можливу кількість «сторінок» геоекономічного атласу і внести в них відповідні ситуативні поправки;

7) з’ясувати, наскільки готова національна зовнішньополітична (дипломатична) система відстоювати геоекономічні національні інтереси. Для цього розписується система учасників в міжнародних економічних, політичних, воєнно-політичних організацій, альянсах, союзах, представництвах в різних країнах, в тому числі і в регіональних угрупуваннях;

8) вирішується питання, наскільки національна військова компонента здатна захищати національні геоекономічні інтереси. З цією метою при необхідності на геоекономічному атласі, на його «військовій» сторінці наносяться опорні пункти для розгортання сил швидкого реагування по захисту транснаціональних комунікаційних мереж, об’єктів і т.д.;

9) вивчається система національних зовнішньо-економічних інститутів, здатних забезпечити реалізацію геоекономічних стратегічних інтересів. Визначається тип (модель) цієї системи – відтворювальна, торгівельно-посередницька, постачальна і т.д.;

10) аналізується нормативно-правове забезпечення системи зовнішньоекономічних зв’язків, його адекватність нормам міжнародного господарського права, стан національної моделі господарського управління, наявність набору оргструктур, здатних до адаптації до зовнішнього середовища;

11) на геоекономічному атласі світу і його національній частині програються різноманітні ситуаційні комбінації, мета який – виявлення тенденцій геоекономічної напруги в окремих точках світового економічного простору при зіткненні національних інтересів інших країн з пошуком оптимальних шляхів по їхній гармонізації; аналіз можливість випереджальних кроків, спрямованих на зайняття нових позицій в мінливому світі; можливість продовжити нові маршрути для інтернаціоналізованих відтворювальних ядер (циклів) з метою випереджальної активізації по отриманню світового доходу в умовах непреривних інноваційних революцій; відслідкування фінансових потоків, міграції інтелектуальної і робочої сили і т.д.;

12) створення на базі високих геоекономічних технологій таких ситуаційних комбінацій, які дозволяють своєчасно підключитися до процесу формування світового доходу на новому рівні стратегічного оперування;

13) на геоекономічному атласі програються ситуації, пов’язані із розвитком етноекономічної транснаціоналізації, формуються етноекономічні системи в рамках відходу від виснажливої техногенної фази постіндустріалізму і оперування в новій системі цивілізаційних координат – неоекономічній.

Наведена схема розкриває лише логіку і методологію категорії «зовнішньоекономічні зв’язки». Вона не претендує на повноту і завершеність, а лише окреслює загальні контури поняття «зовнішньоекономічні зв’язки».