4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах Методика визначення рівня і характеру міжнародних відносин передбачає чотирирівневу класифікацію

Добросусідські – у загальних рисах це такі відносини, за яких існує повна довіра між державами та відсутні суперечливі проблеми, а ті, що виникають, – вирішуються на основі компромісів шляхом взаємних поступок, не обмежуючи інтереси один одного.

Партнерські – за яких немає принципових протиріч, а суперечливі питання вирішуються на основі компромісів, проте більш слабкий партнер звичайно поступається сильнішому, піддаючись тиску та поступаючись частиною своїх інтересів.

Суперницькі – відносини, за яких звичайно існують передумови до виникнення суперечностей (на ринках збуту продукції або придбання сировини тощо) або суперечливі проблеми (територіальні тощо), які вирішуються шляхом тривалих дипломатичних переговорів у межах встановлених міжнародних правил та двосторонніх угод з метою пошуку компромісного рішення з більшою вигодою для себе.

Конфронтаційні – за яких спірні питання переростають у проблеми та суперечності, які важко або взагалі неможливо розв’язати. Крайня стадія таких стосунків – оголошення війни з усіма наслідками, що випливають з цього для обох сторін і сусідніх держав.

Принципи інформаціно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

(В. Плетт «Інформаційна робота стратегічної розвідки»)

1. Визначення понять. Слід чітко домовитися, що мається на увазі під такими термінами, як можливості, вразливі місця, наміри тощо.

2. Використання всіх джерел. Треба використовувати всі можливі джерела інформації, щоб їх зіставляти й перевіряти.

3. Розкриття значення фактів. Треба розкрити зміст «сирих» фактів. Це можна зробити, зіставивши їх з даними минулих років або інших країн. Вказавши значення факту, ми збільшуємо його користь.

4. Встановлення причин та наслідків. Встановлення причин тих чи інших явищ полегшутвикористання розвідувальної інформації органами, які визначають політиу.

5. Врахування національного характеру народу. Культура, релігія, фольклор дозволяють встановити особливості національного характеру, який допомогає збільшити або зменшити можливості цієї країни.

6. Визначення тенденцій розвитку. Слід визначити тип тенденції, чи вона стала, чи циклічна, чи незміна. Це допоможе передбачуванн як складовій аналітичній роботі.

7. Ступінь вірогідності. Читач документа повинен мати повне уявлення про вірогідність і правильність найважливіших фактів, які в ньому викладаються.

8. Висновки. Це дуже важлива частина будь-якого документа, бо читач часто-густо запам’ятовує лише висновки.

Методологічний інструментарій аналітики на початковому етапі:

• геополітичний та геоекономічний підходи – визначення подібності і відмінності різних географічних регіонів за економічними, соціальними, політичними, культурними, військовими та іншими ознаками;

• інституційний підхід – виявлення всієї безлічі елементів, що взаємодіють один з одним із зовнішнім середовищем;

• історичний (рестроспективний) підхід – встановлення конкретних рис і специфічних особливостей, властивих політичному процесу як у конкретних історичних умовах, так і за весь аналізований історичний період;

• концептуальний (узагальнюючий) підхід – виявлення інтегрованої й орієнтованої на визначений результат діяльності інститутів безпеки;

• синергетичний підхід – виявлення еволюційного прогресу самоорганізації системи й у формі самовдосконалення організації системи й у формі переходу на вищий рівень організації;

• системний підхід – виявлення тенденцій і закономірностей функціонування різних взаємопов’язаних частин;

• соціокультурний підхід – виявлення тенденцій і закономірностей реалізації політичних процесів як результат ментальності суспільства і його політичних лідерів;

• порівняльний підхід – встановлення ознак чи подібності розходження двох або більше порівнюваних процесів чи явищ, виходячи з принципу: «знати одне – не знати жодного»;

• структурно-функціональний підхід – визначення основних структур об’єкта і їх функцій за реально виконаними діями.

Етапи інформаційно-аналітичних досліджень міжнародних відносин

Розрізняють кілька етапів інформаційно-аналітичного дослідження:

І.Аналізування (опис)

• підготовчо-організаційний;

• збирання інформації;

• обробка інформації;

ІІ. Діагностуваня (передбачення)

• побудова гіпотез;

• аналіз інформації, доведення гіпотез;

• підготовка висновків;

• впровадження одержаних результатів у практику.

Підготовчий етап інформаційно-аналітичного дослідження є теретичною основою всіх інших дослідницьких процедур. Помилки та прорахунки, допущені на цьому етапі, дуже важко або неможливо виправити. Витрачати часу на нього, як правило, значніші, ніж на всі інші етапи.

1. Підготовчий чи підгочовчо-організаційний етап:

• передпрограмне вивчення проблеми, яке включає в себе:

а) визначення всієї сукупності текстів, яку необхідно проаналізувати з метою одержання політичної (стратегічної) інформації;

б) ознайомлення з матеріалами досліджень з аналогічної тематики;

в) формування понятійно-категоріального апарату і класифікація знань із кожної процедури аналізу;

• складання та затвердження робочого плану дослідження у якому визначається послідовність проведення робіт та намічених процедур. Робочий план інформаційно-аналітичного дослідження має оперативний характер. Він містить перелік основних етапів дослідження, методів збирання, обробки та аналізу інформації, видів звітності, очікуваних результатів, матеріальні і трудові витрати, терміни виконання цих робіт;

• розробка та затвердження програми дослідження у якій складається методика, встановлюється система збирання первинних даних, вибирається об’єкт дослідження тощо;

• складання програми обробки даних, яке включає в себе:

а) систематизація текстових матеріалів за схемою: офіційні (міністерство і відомств), персональні (провідних учених), засобів масової інформації (провідних публіцистів і просвітителів);

б) вибір методологічного підходу до вивчення предмету;

в) об’єднання конвент-аналізу та інвент-аналізу в єдине ціле з метою захисту від дезінформації.

2. Збирання та обробка інформації:

• збирання інформації;

• підготовка зібраних даних до обробки;

• опрацювання одержаної інформації.

3. Побудова гіпотез. Робочі гіпотези, що висуваються на цьому етапі, звичайно пов’язані з якимсь конкретними питаннями, отримавши відповідь на які можна перевірити самі гіпотези.

4. Аналіз та інтерпретація інформації (доведення гіпотез):

• аналіз результатів обробки одержаної інформації;

• розробка висновків та пропозицій (рекомендацій) за результатми інформаційно-аналітичного дослідження;

• складаня підсумкового документа інформаційно-аналітичного дослідження (інформації, інформаційної або аналітичної записки, звіту).

5. Впровадження одержаних результатів у практику:

• складання доповідної записки;

• піготовка проекту документа стосовно заходів чи пропозицій за результатами дослідження.

Спільні та відмінні риси інформаційно-аналітичної і науково-дослідної діяльності

Спільні риси – це два різновиди пізнання об’єктивної реальності.

Відмінні риси:

Наукове дослідження – це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів і теорій.

Інформаційно-аналітична розробка – це цілеспрямоване дослідження, кінцевим результатом якого є підсумкові прикладні знання, висновки щодо:

1. реальності причинно-наслідкових зв’язків, їх характеру;

2. тенденції розвитку явищ, процесів, подій, дій;

3. характеру відповідних наслідків певних процесів, дій чи подій;

4) визначення ознак, що вказують на ступінь визрівання небезпеки, ризиків, викликів і загроз для існування та розвитку об’єктів охорони: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів;

5) у вигляді відповідних пропозицій щодо практики дій, спрямованих на вирішення проблеми, що існує або зароджується..

Контрольні запитання:

1. Розкрийте сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності.

2. Дайте визначення понять «інформаційно-аналітична діяльність», «об’єкт» та «предмет» інформаційно-аналітичної діяльності.

3. Які особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи?

4. Назвіть категоріальний апарат інформаційної роботи.

5. Назвіть категоріальний апарат аналітичної роботи.

6. Особливості процедур аналітичної роботи.