2. Структура і обсяг прикладного проекту

Структурно прикладний проект містить два основні фундаментальні розділи:

• інформаційний – в ньому лаконічно викладаються факти, на яких ґрунтуються висновки;

• аналітичний – в ньому відображається процес осмислення цих фактів.

В залежності від характеру дослідження інформаційний та аналітичний розділи можуть бути рівнозначні або асиметричні, але жоден з них не повинен складати основний зміст проекту.

Специфіка інформаційного та аналітичного розділів

Інформаційний розділ переважно зорієнтований на відображення релевантних для дослідження відомостей. Ці дані можуть мати різноманітну природу і представлятися в різний спосіб, наприклад як описання основних характеристик ситуації, хроніка подій, статистика, результати застосування аналітичних методик і т.д. Їх можна представити у вигляді текстової інформації або перевести у таблиці, графіки, схеми. Проте головною умовою оформлення розділу є акцент на фактологію і мінімізацію інтерпретації фактів.

Аналітичний розділ проекту переважно містить логічні судження при порівнянні різних фактів, пояснення явищ та їхніх взаємозв’язків, а також в ньому формулюються узагальнюючі заключення і прогнозні пропозиції.

Загальною вимогою у підготовців підсумкових документів є звуження рамок інформаційного розділу в порівнянні х аналітичним.

Аксіома: чим більш значимою є проблематика, яка розглядається, тим коротшим повинен бути документ, присвячений її аналітичному узагальненню.

Підсумковий документ прикладного проекту в середньому не повинен перевищувати одного друкованого аркушу (40 чисяч знаків). Краще коли його формат буде мати половину друкованого аркушу і навіть менше.

Аналітичний документ, як правило, повинен вкластися на 2-3 сторінках. Якщо у експерта є корисні відомості, які не вкладаються в такий обсяг, проте він вважає їх корисними для споживача інформації, то можна підготувати аналітичний документ з двох частин: найбільш важливі оцінки, висновки і пропозиції викласти в основній записці (на 2-3 сторінках), а до неї додати додатковий матеріал.

Важливо пам’ятати, що весь інформаційний розділ не повинен перевищувати третини всього документу або взагалі може бут представлений у вигляді додатку.

3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій

Висновки і рекомендації, які завершують прикладні дослідження досить важливі. Вони є свідченням про кількість і якість проведеної наукової роботи і водночас є підгрунттям для впливу на реальну політичну ситуацію. В підсумкових документах прикладних досліджень висновки та рекомендації тісно взаємопов’язані.

Вимоги до змісту висновків та рекомендацій

• актуальність;

• адекватність;

• доступність для розуміння.

Рекомендаційна частина документу є заключенням про шляхи адаптації конкретних акторів до існуючих загроз з боку політичного середовища до інтересів конкретного актора. Ці судження можуть бути представлені як відносно ізольовані, так і на фоні гіпотетичних сценаріїв розвитку ситуації, що дозволяє запропонувати декілька можливих варіантів тактичних кроків. Тим самим рекомендації, які містяться у підсумкових документах, спонукають акторів не стільки до продовженя осмислення дійсності, скільки до активних дій. Тому ключовим питанням, яке постає у зв’язку з цим, є питання про принципову можливість виконання рекомендацій.

Формулюючи зміст рекомендацій, аналітик повинен співвіднести пропоновані дії з часовими та матеріальними ресурсами потенційних ініціаторів внутрішньополітичної та зовнішньополітичної акції:

• бюджет;

• кадрове забезпечення;

• технічна оснащеність;

• «людський вимір», тобто дистанцію між ідеально запланованим рішенням і його адміністративним втіленням.

Документи, які пропонують широкий спектр нормативних зразків політичного майбутнього, не можуть розглядатися як реально завершену аналітично-прогностичну діяльність. Оптимально запропонувати зосередити увагу на двох найбільш вірогідних точках зору проведеного аналізу альтернатив і вказати фактори, які здатні суттєво змінити провідні тенденції розвитку обстановки.

Найважливішою умовою ефективності всіх видів підсумкових документів прикладних проектів є врахування фактору часу, який визначає етапи розвитку конкретної ситуації. Відповідно аналітик повинен визначити:

• часові параметри можливих подій (короткотермінова, середньотермінова, довготермінова перспектива);

• тип можливих подій;

• майбутніх ініціаторів можливих подій;

• наслідки для різних ланок політичної системи.

При цьому неможливо визначити момент майбутнього, в якому можуть відбутися конкретні події.

Акцент на довгострокових перспективах і прогнозах є характерним для прикладних досліджень, що проводяться переважно для наукових цілей, а аналіз короткотермінових (оперативних) і середньо термінових перспектив відображає також безпосередні інтереси політичної практики.

Важливим уточнюючим положенням комплексних аналітичних заключень є оцінка ступеню політичного ризику.

Таким чином, реалістичність, чіткість і визначеність є найважливішими специфічними характеристиками змісту підсумкових висновків і рекомендацій прикладних досліджень.

Контольні запитання:

1. Які методологічні особливості підготовки підсумкових документів прикладних проектів з міжнародної проблематики уявляються вам найбільш важливими? Чи правомірна, на вашу думку, така постановка питання?

2. В чому різниця підсумкових документів прикладних аналітичних проектів від інших наукових матеріалів?

3. Які труднощі можуть очікувати учасників колективного проекту, особливо на його заключному етапі? Як ви уявляєте собі шляхи їх мінімізації?

4. Якими основними правилами необхідно керуватися при підготовці рекомендаційної частини заключних розділів прикладних проектів?