Тема 10. Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах

Основні питання для вивчення:

1. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії: історія та сучасність.

2. Завдання закордонних установ у моніторингу стратегічного ризику.

3. Проблеми взаємодії аналітики, розвідки і політики в практиці прогнозування стратегічного ризику.

Література: а) основна: 1, 6, 7, 10-22, 25, 26, 28.

б) додаткова: 4, 5, 14, 34, 36, 70, 73, 76.

Міні-лексикон: розвідка, стратегічна розвідка

1. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії: історія та сучасність

А. Камінський в книзі «Вступ до міжнародних відносин», провівши історичний аналіз ролі аналітичної роботи в дипломатичній діяльності робить висновок про те, що:

1. «Дипломат має два основні завдання: репрезентувати свою державу в чужій державі чи на форумі міжнародної організації і звітувати про державну чи міжнародну організацію своєму урядові. В такому сенсі вплив дипломатів на формування міжнародних відносин повинен бути дуже вагомим, але він визначається не тільки їхньою офіційною функцією, а й особистими здібностями й талантом, укладом міжнародних відносин, характером режиму і навіть технікою зв’язку. Сьогодні, коли зв’язок уможливлює постійний і справний контакт між сторонами, роль дипломата зводиться не раз до функції інформатора і кур’єра».

2. «Дипломати зобов’язані не тільки звітувати «нормальним порядком» про країну, до якої вони вислані, а й, як звичайно, часто займатися розвідкою. Навіть більше: певні розвідувальні функції певних категорій дипломатів вважаються самозрозумілими. Збір, наприкад, військової інформації військовими аташе чи економічно-торговельної – економічними чи господарськими аташе – є загальноприйнятним. Це стосується наукових та інших аташе».

В основі сучасних професійних дій при виконанні експертом-міжнародником свого функціонального призначення лежать глибокі теоретичні знання і методологічні навички. Як правило, методологічна робота експерта-міжнародника здійснюється у формі політичного аналізу, що є мистецтвом реконструкції не тільки раціональних мотивів та інтересів людей, але і їхніх ірраціональних дій, що не піддається класифікації. З цієї причини політичний аналіз є одним із найбільш складних видів діяльності, тим більше, що його кінцевим результатом має бути прогноз. Методологічна робота як основна ознака професійного мистецтва виявляється у високому рівні теоретичних знань і методологічних навичок, що забезпечують успіх у даній функціональній сфері.

Основними ознаками експерта як методолога є:

1) уміння коректно ставити проблему в питальній формі;

2) критичний підхід, схематизація, програмування, конструювання, нормування, онтологічний аналіз при пошуку відповіді на поставлене питання, тобто не стільки у пізнанні традиційних знань, скільки одержання нового (конкурентноздатного) знання;

3) класифікація знань про предмет аналізу при максимально можливому їхньому нормуванні (вимірі);

4) типізація знань шляхом створення складних композицій і формування відповідних типів мислення;

5) облік розходжень і множинності позицій дослідників стосовно предмету аналізу з об’єднанням їх у єдиний фокус;

6) об’єднання знань не за схемами предмета аналізу, а за схемами діяльності людей;

7) поєднання знань про мислення зі знаннями про діяльність;

8) методологічна рефлексія (метаметодологія, самоменеджмент) – самоаналіз власний розумових і практичних дій з одержаними при цьому результатами.

Метаметодологія (самоменеджмент) – це вища ознака професійного мистецтва експерта. У цьому зв’язку міктоструктура професійної діяльності експерта наступна: що робити? (мотив) – для чого робити? (мета) – як робити? (спосіб) – що отримати? (результат). У разі невдачі відшукується її причина у теоретичних і практичних діях і цикл повторюється. Тобто метаметодологія передбачає наявність у експерта-міжнародника високої кваліфікації двох методологій – методології вирішення професійних завдань та методології пізнання розумової діяльності людини.