3. Когнітивне картування в дослідженнях міжнародних відносин

Методика когнітивного картування ґрунтується на засадах когнітивної психології, яка, в свою чергу, концентрує увагу на особливостях організації, динаміки і формуванні знань людини про оточуючий світ. Прибічники когнітивного підходу вважають, що в такий спосіб можна пояснити поведінку особистості в різних ситуаціях і що когнітивне картування дозволяє з високою вірогідністю прогнозувати вибір, який зробить політик. Мова ведеться про пошук в структурі людського мислення пізнавальних базових конструкцій, в рамках яких проходить осмислення реальної інформації.

В західних дослідженнях, які ґрунтуються на когнітивному підході, зазвичай виокремлюють п’ять типів зв’язків, за допомогою яких людська свідомість і персональні переконання політичних лідерів можуть впливати на зовнішню та світову політику. До них відносяться:

• конкретний зміст переконань та поглядів;

• їх організація та зміст;

• загальні моделі – «перцепції» сприйняття (в тому числі, місперценція – спотворене, невірне сприйняття);

• когнітивна ригідність – жорсткість (або гнучкість) у відношенні до зміни обстановки;

• безпосередній вплив людської психіки на процес прийняття політичних рішень.

Сфера застосування когнітивного картування у прикладній політології:

• аналіз процесу прийняття рішення в кризових або конфліктних ситуаціях, коли стандартні правила управління зазвичай не реалізовуються або є недостатніми;

• аналіз рішень видатних політичних лідерів, котрі відносно незалежні від свого оточення;

• стратегічне планування, коли можна очікувати суттєві варіації поглядів осіб, котрі приймають рішення.

Техніка застосування методики когнітивного картування

Когнітивна карта представляє собою графічне відображення наявного у свідомості людини плану (стратегії) збору, обробки і зберігання інформації, і відповідно, є основою її уявлень про минуле, теперішнє і ймовірне майбутнє.

Направлене когнітивне картування – це аналіз персоніфікованої текстової інформації, що дозволяє «вивести» на деякі стабільні характеристики мислення, характерні для автора тексти (наприклад схильність звертатися до минулого історичного досвіду або оперування прогностичними судженнями, проявляти жорсткість або конформізм в кризових ситуаціях і т.д.), які в подальшому інтерпретуються дослідником.

Ненаправлене когнітивне картування – це виявлення «набору цінностей» (список основних понять), які використовуються автором тексту, оцінюється його широта і ступінь глибини опрацювання понять, переважання збалансованих логічних конструкцій або емоційні твердження.

Етапи застосування методики

Перший етап – це формування інформаційної бази і відбір матеріалів, які стануть об’єктом аналітичної обробки.

Другий етап передбачає:

• виявлення основних понять, якими оперує політичний діяч;

• виявлення існуючих між ними причинно-наслідкових зв’язків;

• оцінка значимості і «щільності» цих зв’язків (схема 2).

Третій етап – це кількісні підрахунки, які характеризують особливості графічної схеми.

Четвертий етап – інтерпретація результатів характеристик когнітивної карти.

П’ятий етап – верифікація отриманих результатів.

Позначки: точка – основні теми змісту;

стрілки – причинно-наслідкові зв’язків між темами.

Схема 2. Структуризація тексту при застосуванні когнітивного картируванні

Контрольні запитання:

1. Які загальні характеристики методик прикладного аналізу текстової інформації з проблем міжнародної ситуації та процесів?

2. Визначте основні переваги і недоліки застосування базових методик прикладного аналізу текстової інформації з проблем міжнародної ситуації та процесів?

3. Опишіть відомі приклади застосування базових методик прикладного аналізу текстової інформації з міжнародних проблем і процесів?

4. Вкажіть основні етапи і особливості техніки застосування конвент-аналізу. Які головні вимоги до організації прикладного дослідження із застосуванням конвент-аналізу? Який варіант методики представляє для Вас найбільший інтерес?

5. Вкажіть основні етапи і особливості прикладного дослідження інвент-аналізу. Які головні вимоги до організації прикладного дослідження із застосуванням інвент-аналізу? Який варіант методики представляє для Вас найбільший інтерес?

6. Вкажіть основні етапи і особливості техніки застосування когнітивного картування. Які головні вимоги до організації прикладного дослідження із застосуванням когнітивного картування? Який варіант методики представляє для Вас найбільший інтерес?