4. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб

Ціль інформаційно-аналітичного забезпечення полягає в тому, щоб особа, яка приймає рішення, мала у своєму розпорядженні необхідний і достатній обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм тощо) та максимально можливих варіантів вирішення проблеми (пропозиції, порад чи рекомендацій) з оцінкою реально прогнозованих як позитивних, так і негативних наслідків.

Основні риси організації інформаційно-аналітичної роботи

на сучасному етапі

1) централізація інформаційно-аналітичної роботи, здійснюваної в загальнодержавному масштабі;

2) відокремлення інформаційно-аналітичної функції від оперативно-виконавчої;

3) широке використання електронно-обчислювальної техніки в інформаційно-аналітичних процесах;

4) спеціалізація інформаційно-аналітичної діяльності відповідно до основних завдань держави та суб’єкта господарювання у галузі правоохоронної і господарської діяльності, науково-технічного та економічного співробітництва, внутрішньої і зовнішньої політики, економічної та військової стратегії, оборони і безпеки;

5) перетворення інформаційно-аналітичних підрозділів у головну ланку творення інформаційного обслуговування державного апарату, керівництва транснаціональної чи національної неурядової структури.

1) в галузі визначення інформаційних потреб компанії / держави:

• вивчення наявної інформації в компанії / державі;

• виявлення необхідної інформації необхідної для прийняття рішення;

• виявлення інформації про сили, які впливають на компанію / державу;

• визначення інформації, якої не вистачає;

2. в галузі визначеня місця знаходження необхідної інформації:

   • визначення, де знаходиться потрібна інформація;

   • визначення, хто має до неї доступ;

   • виявлення робіт, які проводяться з цією інформацією;

   • визначення шляхів переміщення пошукової інформації;

3. в галузі розробки способів отримання необхідної інформації та їх реалізація:

• визначення підходів до людей, котрі володіють пошуковою інформацією;

• визначення способів отримання доступу до пошукової інформації;

• реалізація рішень по отриманню інформації;

2. в галузі оцінки, накопичення та аналізу інформації:

• визначення достовірності, своєчасності й актуальності інформації;

• створеня системи зберігання інформації;

• вивчення інформації, її структуризація;

• складання уявлення про предмет інтересу за непрямими ознаками;

2. в галузі прогнозування подій у відповідних сферах діяльності:

• визначення тенденцій в розвитку ситуації;

• визначення впливу зовнішніх чинників на розвиток подій;

• вироблення думки про подальший розвиток подій;

6) в галузі вироблення рекомендацій:

• виявлення схожих подій;

• виявлення закономірностей у розвитку цих подій;

• визначення ступеню впливу зовнішніх чинників на розвиток подій;

7) в галузі інформаційного забезпечення разових заходів:

• визначення необхідної інформації по конкретному питанню і місце її знаходження;

• визначення способів доступу до неї та їх реалізація;

• структуризація зібраної інформації і складання звіту.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення понять «аналітика», «аналітик», «первинна аналітика», «вторинна аналітика», «масова аналітика», «вища аналітика».

2. Яка структура аналітики?

3. Назвіть проблеми та функції аналітичної діяльності в сучасному суспільстві.

4. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин.

5. Назвіть цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб.

6. Назвіть основні напрми діяльності інформаційно-аналітичних служб.