3. Особливості процедур аналітичної роботи

Аналітична робота – складова частина творчої діяльності. Вона призначена для оцінки інформації і підготовки прийняння управлінського рішення. Складає основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і працівника.

Аналітична робота, як процес пізнання об’єктивної реальності, здійснюється по законах діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження.

Зміст аналітичної роботи – приведення розрізнених відомостей в логічно обгрунтовану систему залежності (просторово-часових, причинно-наслідкових та інших), що дозволяє дати правильну оцінку як всій сукупності фактів, так і кожному з них окремо.

Універсальна технологія аналізу

Категоріальний апарат аналітики

Мета дослідження – загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат. Мета дослідження вказує на характер задач дослідження і досягається за допомогою їх вирішення.

Задачі дослідження – сукупність цільових настанов, в яких формулюються основні вимоги до аналізу і вирішенню досліджуваної проблеми.

Об’єкт дослідження – галузь практичної діяльності, на яку направлений процес дослідження. Вибір об’єкту дослідження визначає межі застосування отриманих результатів.

Предмет дослідження – істотні властивості об’єкту дослідження, пізнання яких необхідне для вирішення проблеми, в межах яких об’єкт вивчається в даному конкретному дослідженні.

Тематичне дослідження – організаційна форма аналітичного стеження за станом і розвитком обстановки, в рамках якої вивчаються її елементи з метою вироблення тактичних задач для практичної діяльності.

Засоби аналітичної роботи – це закони і методи розумової діяльності, а також інші технічні засоби, на основі і за допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю, що дозволяє витягнути з неї все, що вона може дати.

Форми аналітичної роботи – організаційні особливості здійснення аналітичної роботи, обумовлені метою, засобами і результатами її проведення, які створють систему аналітичного стеження за станом і розвитком обстановки.

Процес аналітичної роботи – сукупність розумових операцій, які здійснюються в певній послідовності з використанням аналітичних засобів, що приводять до досягнення мети і задач дослідження.

Технологія аналітичної роботи – отримання нового знання (вивідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження і має певну логічну послідовність.

Завдання – правовий документ, що визначає склад, права і обов’язки авторського колективу в питаннях отримання інформації на тему дослідження, консультацій з фахівцями, реалізації результатів, а також мету і задачі, об’єкт і предмет, інформаційну базу, терміни і форми підготовки вихідних документів.

План – організаційний документ, що встановлює послідовність здійснення етапів дослідження, конкретизованих по виконавцях, термінах, формам підготовки вихідних документів.

Методика дослідження – організаційний документ, в якому описується система логічних і методичних правил проведення як в цілому дослідження, так і в рамках окремих його напрямів.

Постановка проблеми і її попереднє опрацьовування – початковий етап процесу аналітичної роботи, на якому остаточно визначаються мета, задачі, предмет, об’єкти й інформаційна база дослідження, прогнозуються головні результати, способи і форми реалізації.

Проблема дослідження – різновид питання, відповідь на який не міститься в накопиченому знанні, і його пошук вимагає аналітичних дій, відмінних від інформаційного пошуку.

Умови постановки проблем:

• коли результати оперативної діяльності не відповідають бажаній меті;

• коли раніше перевірені способи вирішення задач не можуть бути використаний або не дають належного ефекту в нових умовах;

• коли виявляються факти, що не укладаються в рамки існуючих теоретичних уявлень;

• коли одна з сеціальних теорій аналітичної діяльності вступає в суперечність з більш загальною теорією даної діяльності.

З'ясування проблеми дослідження – складова частина попереднього опрацьовування проблеми, в рамках якої виявляються умови і передумови успішного проведення дослідження: обґрунтованість постановки проблеми; актуальність і здійсненність її розробки; можливість упровадження результатів в практику, а також визначеність в меті, задачах, предметі, об’єкті і межах дослідження.

Інформаційна база дослідження – складова частина попереднього опрацьовування проблеми, в рамках якої виявляється достатність інформаційних матеріалів, шляхи і способи її отримання, складається бібліографія за джерелами.

Аналіз зібраних матеріалів відповідно до мети і задач дослідження – це основний етап аналітичної роботи, на якому здійснюється осмислення матеріалу, вироблення нової вивідної інформації, формування пропозицій по практичному їх застосуванню і документуванню результатів дослідження.

Аналіз інформації – сукупність методів формування фактичних даних, що забезпечують їх порівнянність, об’єктивну оцінку і вироблення нової вивідної інформації.

Вироблення нової інформації – це витягання змісту зі всієї маси початкових даних, відшукання причинно-наслідкових і просторово-часових зв’язків і взаємозв’язків між відомостями, що зіставляються.

Документування результатів дослідження – фіксація в установленому порядку результатів дослідження за допомогою системи позначень, яка надає опису чітку форму, наочність, логічність, стислість, ясність, що відповідає меті і задачам дослідження.

Апробація результатів дослідження – перевірочна процедура, направлена для з’ясування якісних характеристик результатів дослідження, можливостей реалізації і упровадження їх в практику.

Затвердження результатів дослідження – погоджувальна процедура, за допомогою якої аналітичний документ набуває якості придатності і обов’язковості для використовування у відповідних сферах.

Реалізація результатів дослідження – це передача результатів дослідження в зручній для упровадження формі в практику роботи зацікавлених осіб, що забезпечують підвищення ефективності їх діяльності.

Перевірка, твердження і упровадження результатів аналітичної роботи – це завершальний етап процесу дослідження, на якому виявляються недоліки в аналітичній роботі, здійснюється їх усунення і дається оцінка якості отриманих результатів.

Класифікація аналітичної діяльності

Підстава класифікації	Аналітична діяльність
	Види аналізу	Характеристика
1	2	3
За типуом об’єкту аналізу	Економічний Екологічний Управлінський Соціальний Політичний Педагогічний Ментальний	Зорієнтований на дослідження економічних явищ, об’єктів і процесів; залежно від величини об’єктів розпадається на макро- і мікроекономічний. Осмислює екологічні системи, взаємодії людини і природу. Припускає дослідження управлінських систем, особливо процесів ухвалення рішень. Припускає аналіз об’єктів, явищ і процесів соціальної сфери суспільства. Відображає політичні явища, інститути і процеси (включає власне політичний аналіз і аналіз політики як об’єкту). Направлений на вивчення процесів виховання. Мета – дослідження духовних процесів.
За типом науки	Філософський Аксіологічний Прогностич-ний Історичний Економічний Політологіч-ний Соціологічний Праксеологіч-ний Психологічний Культуро-логічний Етичний Естетичний	Осмислення всього сущого з позиції філософії. Розуміння цінності явищ з позиції науки про цінності. Зорієнтований на використання досягнень прогностики, осмислення явищ теперішнього часу з позиції запитів майбутнього. Вивчення явищ минулого, а також теперішнього часу в аспекті спадкоємності, з позицій історичної науки. Дослідження на інструментальній базі економічних наук. Осмислення політичних об’єктів, інститутів, процесів з позиції політології. Грунтується на вивченні суспільства і його підсистем з позицій соціологічної науки. Орієнтований на дослідження ефективності і раціональності діяльності з погляду праксеології (програмно-цільовий, рекомендаційний і т.д.). Використовує арсенал психології. Застосовує методологію культурології. Грунтується на принципах етики. Вивчає явища з позицій естетики.
За типом методу	Системний Логічний Причинно-наслідковий Проблемний Статистичний Програмно-цільовий Балансовий Ситуаційний	Використовує системний підхід (структурний, функціональний, структурно-функціональний). Грунтується на інструменті логіки. Використовує причинно-наслідковий підхід до явищ дійсності. Припускає використання проблемного підходу до реальності. Грунтується на принципах і методах статистики (кореляційний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний, коваріаційний). Використовує програмно-цільовий метод. Грунтується на методі балансу. Застосовує осмислення ситуацій, що складаються.
За рівнем пізнання	Методологіч-ний Теоретичний Емпіричний або фактологічний	Застосовує осмислення об’єктів і процесів з погляду принципів, методів, прийомів. Аналіз з позицій вже наявної теорії, або її побудови. Орієнтований на виявлення фактів та їх закономірностей.
За місцем в дослідженні	Первинний Вторинний	Складова частина дослідницького процесу отримання і осмислення результатів. Осмислення результатів проведених раніше досліджень

Характеристика методів аналітичної діяльності

Метод	Характеристика
1	2
Декомпозиції	Розчленовування будь-якого складного явища на прості складові. Об’єктом розчленовування можуть бути як реальні соціальні, так й інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто відтворення декомпозованої моделі і порівняння нової моделі з системою до декомпозиції.
Порівняння	Застосовує порівняння даної системи, явища, процесу з іншими, що дозволяє віднайти їх специфіку.
Нормативний	Обгрунтовується сукупність нормативів, які відображають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною, що дає можливість виявити характер відхилення від норми.
Агрегації	Перетворення початкової моделі в модель з меншим числом змінних або обмежень, надаючу наближене в порівнянні з початковим описом об’єкту або процесу, що вивчається.
Аналогій	Використовує доказ аналогії між двома об’єктами і перенесення системи пояснень з одного об’єкту на іншій.
Виключень	Грунтується на поступовому виключенні значної групи складових на підставі закону виключення третього, значення якого полягає в тому, що справа йде так, як описується у висловленні, або так, як говорить заперечення, і третього не дано.
Гіпотетичний	Зводиться до висунення, обгрунтовування і доказу – гіпотез, часто – до «обстрілу» проблеми якомога великим числом питань, на які повинні бути даний відповіді.
Закономірно-сті	Є пошуком стійкої і невипадкової характеристики або зв’язків між явищам.
«Мінімакса»	Це окремий випадок методу закономірності, який використовує пошук мінімальних або максимальних характеристик.
Балансовий	Виділення двох сторін чого-небудь, які визначають ціле і врівноважують одну одну.
Класифікацій	Впорядкування об’єктів за істотними ознаками певних класів.
Ранжування	Привласнення сукупності об’єктів деяких числових величин на підставі інтуїції або відповідно до ступеня вираженості якоїсь ознаки.
Спроб	Вибір з сукупності деяких об’єктів та їх випробування.
Середнього і відхилень від нього	Обчислюється деяка середня величина і виявляються відхилення від неї.
Моделювання	Побудова моделі, яка відображає істотні сторони об’єкту, що аналізується, спрощує його, і заміна нею реального об’єкт аналізу.
Амбівалентно-сті і суперечності	Пошук для пояснення чого-небудь амбівалентного йому явища (ситість – голод, великий – маленький і т.п.), пошук суперечностей, що визначають суть явища
Парадоксу	Розгляд явища з несподіваних позицій, які не відповідають загальноприйнятим уявленням.
Систематика-ції	Приведення даних в деяку систему, що дозволяє їх пояснити з позицій системного підходу.
Екстраполяції	Поширення висновків, отриманих із спостереження за однією частиною явища, на його іншу частину.
Індукції і дедукції	При індукції робиться висновок, в якому із знань про частину предметів класу виводиться висновок про весь клас. Дедукція застосовує операцію навпаки, коли із знань про весь клас робиться висновок про один предмет класу.
Ідеалізації	Уявна процедура, яка пов’язана з представленням чого-небудь як ідеалу і подальшим порівнянням реального об’єкту з ідеалом.
Формалізації	Дослідження об’єкту шляхом переводу його якісних характеристик в деяку знакову форму.
Спрощення	Представлення об’єкту у вигляді деякоїсь спрощеної моделі.
Морфологіч-ний	Спочатку виділяються головні характеристики об’єкту – осі, а потім по кожній з них записують всілякі варіанти.
Контрольних питань	Використовує складання списку питань, на які надаються відповіді.
Фокусування	Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об’єктів, що дозволяє отримати їх оригінальне бачення.
«Мозкового штурму»	Є організованою системою висловлювань учасників про проблему при одночасній забороні критики висловів колег.
Емпатії	Аналітик входить в образ аналізованого об’єкту, уявляє себе тим, що вивчається «деталью» і осмислює з його позиції, здійснюваних ним дій.
Синтезу	Здійснення після процедури аналітичного розкладання синтезу і перевірка ефективності й тотожності об’єкту самому собі.
Відбору	Вивчення не всієї сукупності явищ, а лише деякої частини, відібраної за певними правилами.
«Від супротивного»	Є зміною ситуації на діаметрально протилежну та її осмислення.

Характеристика видів аналізу

Аналіз	Характеристика
Проблемний	Здійснення проблемної структуризації, що припускає виділення комплексу проблем ситуації, їх типології, характеристик, наслідків, шляхів вирішення.
Системний	Визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем.
Причинно-наслідковий	Встановлення причин, які призвели до виникнення даної ситуації, та наслідків її розгортання.
Праксеологіч-ний	Діагностика змісту діяльності в ситуації, її моделювання та оптимізація.
Аксіологічний	Побудова системи оцінок явищ, діяльності, процесів, ситуацій з позицій тієї або іншої ціннісної системи.
Ситуаційний	Моделювання ситуації, її складових, умов, наслідків, дійових осіб.
Прогностичний	Підготовка прогнозів щодо вірогідного, потенційного і бажаного майбутнього.
Рекомендацій-ний	Вироблення рекомендацій щодо поведінки дійових осіб ситуації.
Програмно-цільовий	Розробка програм діяльності в даній ситуації.