Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети до ДЕК БС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
719.36 Кб
Скачать

1. Облік залучених вкладів (депозитів)

Депозитна політика комерційного банку багато в чому впливає на наявність ресурсів, що потім можуть використовуватись ним в своїй діяльності. Успішно впроваджена депозитна політика призводить до збільшення ресурсів банку. Процес залучення коштів на депозитні рахунки складається з наступних етапів: 1) Подача заяви на депозитний вклад (для юридичних осіб). 2) Обговорення умов депозиту. 3) Укладання депозитного договору. 4) Відкриття рахунку та занесення коштів на нього. 5) Нарахування процентів по вкладам. 6) Виплата процентів по депозитним вкладам. 7) Аналіз ефективності роботи по залученню коштів. 8) Аналіз ефективності процентних ставок по депозитам. 9) Прогнозування депозитної бази. Вклади на депозитних рахунках обліковуються для отримання даних про розміри залучених ресурсів. По депозитним операціям приймаються вклади, які поділяються за способом залучення, а саме: до запитання; строкові )до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 12 місяців, від 1 року до 5 років, більше 5 років – досить рідкий вид вкладу). У договорі на депозитний вклад вказується: сума, що вноситься; строк зберігання та порядок повернення коштів; розмір сплати відсотків; умови перегляду їх розміру; відповідальність сторін; умови розірвання договору; інше. Депозитний рахунок: 2630 Х Х Х ХХ ХХХХХ Поточний рахунок для обслуговування депозитного рахунку буде аналогічним до депозитного за винятком номеру балансового рахунку, який буде 2620.

2. Аналіз витрат банку та їх характеристика

Витрати – це зменшення екон. вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерц. б-ком фін-х та госп-х операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість. Здійснюючи аналіз витрат, необхідно: вивчити динаміку і структуру витрат за напрями та постатейно; оцінити виконання фін-го плану за витратами; визначити вплив відповідних факторів на величину ви трат з метою виявлення резервів їх оптимізації; виявити відповідність динаміки вартості ресурсної бази ціновій політиці б-ку; вивчити вплив стану грош. ринку на структуру ресурсної бази б-ку та величину його витрат; розрахувати ступінь диверсифікації ресурсної бази б-ку. Можна сказати, що у сфері витрат комерц. б-ку загальна цільова установка на їх мінімізацію дає вже за початкової неоднозначний результат. Тільки витрати б-ку за санкціями (сплата штрафів, пені та ін.) передбачають їх повну, гранично можливу мінімізацію, але не завжди. Якщо б-к, порушуючи паритет партнерських відносин, просто виключає можливість застосування до нього санкцій у депозитних, кредитних та ін. угодах, а клієнти при цьому несуть повну фін-ву відповідальність, то така економія здатна різко знизити його фін-вий стан, привести до втрати клієнтів, дефіциту ресурсної бази, кризи ліквідності та посилення ризиків. Що стосується «економії» на податках, резервуванні, страхуванні, то тут мова може йти лише про оптимізацію їх рівня відповідно до встановлених нормативів та до адекватності ризикам.

3.Методи оцінки ризиків.

На сьогодні найбільш розповсюдженими методами кількісного аналізу ризику, є:

• статистичний;

• аналіз доцільності витрат;

• метод експертних оцінок;

• аналітичний;

• використання аналогів.

Статистичний метод. Статистичний метод з визначення ризику використовується для обчислення очікуваної тривалості кожної роботи і проекту в цілому.

Суть цього методу полягає в тому, що для розрахунку ймовірностей виникнення збитків аналізуються всі статистичні дані, що стосуються результативності здійснення фірмою розглянутих операцій.

Аналіз доцільності витрат. Суть методу аналізу доцільності витрат ґрунтується на тому, що в процесі банківської діяльності витрати з кожного конкретного напрямку, а також з окремих еле­ментів мають неоднаковий ступінь ризику.

Метод експертних оцінок. Метод визначення ступеня ризику шляхом експертних оцінок носить більш суб´єктивний характер (порівнянне з іншими методами). Ця суб´єктивність є наслідком того, що група експертів, яка займається аналізом ризику, висловлює власні суб´єктивні судження як про минулу ситуацію, так і про перспективи її розвитку.

Аналітичний метод. Аналіз економічної літератури, присвячений проблемам оцінки ступеня ризику за допомогою використання аналітичного методу, показав, що його варто звести до декількох взаємозалежних етапів.

Метод аналогій. При аналізі ризику нового проекту дуже корисними можуть виявитися дані про наслідки впливу несприятливих факторів ризику на інші проекти.

Суть методу використання аналогів полягає у тому, що при аналізі ступеня ризику визначеного напряму діяльності суб´єкта доцільно використовувати дані про розвиток таких самих аналогічних напрямів у минулому.

При використанні методу аналогій слід дотримуватися певної обережності. Навіть у правильних випадках невдалого завершення проектів дуже важко створити передумови для майбутнього ана­лізу, тобто підготувати вичерпний і реалістичний набір можливих сценаріїв зривів проектів. Справа в тому, що для більшості негативних наслідків характерні певні особливості.

Білет № 8