Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети до ДЕК БС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
719.36 Кб
Скачать

2. Загальний аналіз ризиків комерційного банку

Д-ть б-ку з управління рівнем ризику назив. політикою ризику. Політика ризику – це сукупність різних заходів, які мають на меті зменшити небезпеку помилкового прийняття рішень уже на момент його прийняття, а також скорочення можливих негативних наслідків цих рішень на ін. етапах д-ті б-ку. Банківські ризики в залежності від сфери виникнення поділ. на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх ризиків належ. ризики безпосередньо не пов’язані з д-тю б-ку. Аналіз проводять щоб з’ясувати втрати б-ку в наступному періоді в наслідок впливу зовн-х факторів, а також сформулювати його стратегію. На основі отриманих даних розраховують вплив зовніш. ризику і виявляють фактори, які його визначають. Крім аналізу ризику країни при визначенні заг. зовніш. ризику необхідно зважати на ризики пов’язані із зовнішньо-екон. д-тю б-ку. Одним з осн-х ризиків пов’язаних із зовнішньо-екон. д-тю б-ку є валютний ризик, який пов'язаний із невизначеністю майбутніх змін %-вої ставки і ціни нац. валюти щодо іноземної та поділ. на: 1) економічний валютний ризик – це ризик зміни вартості активів чи пасивів б-ку в наслідок майбутніх змін курсу валюти; 2) ризик переводу – це ризик зміни вартості активів і зобов’язань б-ком пов'язаний із зниженням курсу;3) ризик угоди – це ризик, що обумовлюється невизначеністю вартості в нац. валюті майбутньої угоди укладеної в іноз. валюті. Внутрішні ризики виникають в результаті д-ті самого б-ку і залежать від операцій, які він проводить. До них відносять: 1) кредитні ризики (виникають в наслідок погіршення фін-го стану позичальника, непередбачених ускладнень в його д-ті, несприятливих обставин на ринку); 2) ризики, пов’язані із зобов’язаннями, що виникають в процесі формування депозитів (н-д: довгострокова вимога повернення вкладу чи міжбанківського кредиту); 3) ризики пов’язані з якістю управління активами і зобов’язаннями (н-д: %-вий ризик, тобто небезпека втрат в наслідок перевищених сплачених %-х ставок над отриманими); 4) ризики, пов’язані із реалізацією фін-х послуг. 5) стратегічні ризики, прогнозують шляхом розрахунку ризику недоотримання запланованого прибутку в наслідок перевищення допустимого ризику. Залежно від методів розрахунку ризики поділ. на сукупні і часткові. При визначенні сукупного ризику передбачається оцінка і прогнозування величини ризику б-ку залежно від його доходу і дотримання екон. норм ліквідності. Частковий ризик оцінюється на основі шкали коефіцієнтів ризику за окремою банківською операцією чи групами операцій.

3. Зовнішній борг України і роль Національного банку в управлінні боргом

Зовнішній борг країни — це сукупність зовнішніх фінансових зобов’язань держави та резидентів на певну дату, які підлягають погашенню в установлені строки. За типом позичальника зовнішній борг поділяється на державний, гарантований державою та приватний негарантований державою борг.

До державного зовнішнього боргу відносять фінансові зобов’язання держави перед нерезидентами, що виникли внаслідок позик, здійснених урядом. Платежі з погашення та обслуговування державою зовнішнього боргу здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

До зовнішнього боргу, гарантованого державою, відносять фінансові зобов’язання резидентів перед нерезидентами, які виникли внаслідок отриманих під гарантію держави зовнішніх позик. Платежі з погашення та обслуговування цих позик здійснюються за рахунок власних коштів позичальників, а в разі їх неплатоспроможності — за рахунок коштів державного бюджету.

До приватного негарантованого державою зовнішнього боргу відносять фінансові зобов’язання резидентів перед нерезидентами, які виникли внаслідок отримання ними позик. Платежі з погашення та обслуговування недержавного зовнішнього боргу здійснюються за рахунок власних коштів позичальників.

У загальній сумі зовнішнього боргу збільшується частка заборгованості за приватними запозиченнями уряду на міжнародному ринку капіталів у зв’язку з розміщенням Україною облігацій зовнішньої державної позики, деномінованих в іноземній валюті. Із загального потоку зовнішніх фінансових ресурсів, що надходять в Україну, слід виділити позики, що надаються по лінії офіційної допомоги розвитку. У межах такої допомоги Україна співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями: Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР)