- •1 Сутність активних та пасивних операцій банку
- •2. Цілі, методи та розвиток механізмів рефінансування банків
- •3. Характеристика та особливості синтетичного обліку
- •3.Методи та прийоми аналізу банківської діяльності
- •2.Фінансовий механізм та характеристика його складових елементів.
- •1.Субординований борг як спосіб формування капіталу банку.
- •1. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
- •2. Класифікація банківських документів
- •3.Регулююча фінансова політика та її особливості.
- •1. Операції репо: Їх характеристика та особливості.
- •3. Політика обов’язкових резервних вимог
- •2.Види кредитних установ та їх характеристика
- •1. Аналіз кредитних операцій банку та його сутність
- •2. Основні принципи обліку касових операцій банку
- •3. Зміст, норми та правила облікової політики банку.
- •2.Формування резервів на покриття можливих втрат за активними операціями
- •Фінансова звітність банку
- •3.Методика складання фінансової звітності банку.
- •1. Облік залучених вкладів (депозитів)
- •2. Аналіз витрат банку та їх характеристика
- •3.Методи оцінки ризиків.
- •3 Політика рефінансування
- •Основні форми та способи організації безготівкових розрахунків комерційного банку.
- •2 Аналіз внутрішніх ризиків.
- •3. Процентна політика
- •2.Банківська система та види банківських установ, особливості їх діяльності.
- •1 Комісійні операції з векселями: сутність та економічна характеристика.
- •3. Політика операцій на відкритому ринку
- •2. Аналіз коефіцієнтів ліквідності
- •1. Аналіз кредитного портфелю банку та його характеристика
- •3. Акредитивна форма розрахунків при здійснені розрахункових операцій банком, види і порядок розрахунку.
- •2. Основні принципи обліку капіталу банку.
- •5000/1 — Для обліку вартості привілейованих акцій;
- •5000/2 — Для обліку вартості простих акцій.
- •1. Аналіз інвестиційних операцій банку та їх зміст
- •2.Система бухгалтерського обліку в банках та її складові: підсистема фінансового обліку; підсистема управлінського обліку; підсистема податкового розрахунків
- •Дати визначення балансу та його елементів
- •1. Сутність і значення посередницьких банківських операцій.
- •3. Структура балансового капіталу банку.
- •2.Аналіз форфейтингових операцій банків.
- •3. Аналіз лізингових операцій банку та їх зміст
- •1. Аналіз банківських послуг та методи його проведення
- •2. Організація операційної діяльності в банках
- •3.Ресурси комерційного банку та порядок їх формування.
- •1. Загальна характеристика інвестиційних операцій банків
- •3. Платіжні системи та роль центрального банку в їх організації та регулюванні
- •3. Грантування банківських вкладів
- •2.Види аналізу банківської діяльності.
- •Основні принципи оцінки кредитоспроможності позичальника.
- •1. Забезпечення касового виконання державного бюджету
- •2. Аналіз операцій банку з цінними паперами та методи його проведення
- •3. Облік кредитних операцій
- •2. Аналіз рентабельності банківської діяльності та його характеристика
- •3. Принципи організації та функціонування Національного банку України
- •1 Органи управління та структура Національного банку України
- •3.Сутність та значення банківських операцій з банківськими металами.
- •Аналіз власного капіталу банку за допомогою методу коефіцієнтів
- •1 Механізм здійснення форфейтингових бо. Їх відмінність від факторингових операцій.
- •3. Зіст, положення та правила облікової політики банку
- •2.Оцінка ризикованості активів комерційного банку
- •2. Ліцензування банківської діяльності
- •3. Аналіз доходів банку та їх зміст
- •Загальна характеристика операцій банків в іноземній валюті.
- •1. Аналіз прибутку банку та його значення для визначення ефективності діяльності банку
- •2. Характеристика та особливості аналітичного обліку в банках
- •3. Облік доходів та витрат банку
- •Касові операції банків: сутність, види та порядок здійснення
- •Аналіз факторингових операцій банків
- •Організація міжбанківських розрахунків в Україні
- •1. Організація системи банківського регулювання
- •2.Аналіз залученого капіталу банку та його характеристика
- •3. Облік комісійних доходів і витрат банку
- •1. Принципи організації внутрішньобанківського аудиту
- •2. Рейтингові системи оцінки фінансового стану комерційного банку та їх види
- •3 Облік касових операцій банку
- •1. Аналіз ефективності діяльності банку та його зміст
- •2. Облік формування спеціальних резервів під заборгованість за нарахованими доходами і облік списання сумнівної заборгованості за рахунок резервів
- •3. Характеристика факторингових операції комерційного банку
- •2. Загальний аналіз ризиків комерційного банку
- •3. Зовнішній борг України і роль Національного банку в управлінні боргом
- •1. Облік операцій з передавання готівки між банками
- •1. Облік нарахування заробітної плати та розрахунків із працівниками
- •2. Аналіз фінансової стійкості банку та методи його проведення
- •3. Основні напрями діяльності центрального банку з обслуговування уряду
- •1.Основні напрями діяльності центральних банків
- •2. Стратегічний аналіз фінансових результатів комерційного банку та його сутність
- •3. Відображення в обліку операцій банку в іноземній валюті
- •1. Облік інкасації грошової виручки інкасаторами банків
- •2. Нормативи діяльності комерційного банку та їх види
- •3. Повноваження нбу як емісійного центру готівкового обігу
- •1. Облік процентних доходів і витрат банку
- •2. Облік кредитних операцій
- •3. Роль Національного банку України в управлінні внутрішнім державним боргом
- •1. Еволюція міжбанківських розрахунків, світовий досвід.
- •2. Аналіз внутрішніх ризиків
- •3.Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками
- •1. Порядок обліку операцій під час формування статутного капіталу банку
- •2. Аналіз ділової активності банку та їх характеристика
- •3. Державна реєстрація банків
- •3. Інструменти валютної політики
- •2.Облік цінних паперів у торговому портфелі банку
- •1. Основні принципи та механізми організації банківського кредитування
- •Облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів
- •3. Загальний аналіз активних операцій банку та їх зміст
- •2.Організація кредитної роботи банку.
- •3. Характеристика та структура класів Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках
- •Основні теоретичні положення кредитних операцій у банках.
- •2. Основні принципи бухгалтерського обліку доходів і витрат
- •3. Рейтингова оцінка діяльності банку та методи її здійснення
- •Система аналітичного обліку в банках.
- •2. Регулювання діяльності комерційних банків за допомогою економічних нормативів (неповністю)
- •3. Аналіз валютних операцій банку та їх характеристика
- •1. Аналіз власного капіталу банку та його сутність.
- •2. Повноваження нбу як емісійного центру готівкового обігу
- •3. Основні принципи оцінки кредитоспроможності позичальника
2 Аналіз внутрішніх ризиків.
Внутрішні ризики - це події, ймовірність виникнення яких безпосередньо пов'язана з виконанням структурними підрозділами та працівниками Державного казначейства відповідних процесів, операцій.
Відповідно вони пов’язані з:
1) активами банку (кредитні, валютні, ринкові, розрахункові, лізингові, факторингові, касові, інвестиційні ризики тощо);
2) зобов’язаннями банку (ризики за вкладами та іншими депозитними операціями, за міжбанківськими кредитами, отриманими кредитами);
3) якістю управління банком власними активами і пасивами (процентний ризик, ризик незбалансованої ліквідності, неплатоспроможності, ризик структури капіталу, недостатності капіталу);
4) ризиком реалізації фінансових послуг
Вивчаючи ризики, пов’язані з якістю управління активами і зобов’язаннями, слід особливо уважно аналізувати процентний ризик, тобто небезпеку втрат унаслідок перевищення сплачених процентних ставок над отриманими.
Щодо ризиків, пов’язаних із реалізацією фінансових послуг, застосовують спеціальні методи аналізу. Вивчаючи операційні ризики банку, оцінюють, як збільшується вартість послуг банку та зростають поточні витрати.
До технологічних відносять ризики зміни технології здійснення операцій (ризики, пов’язані з неполадками у комп’ютерній системі, втратою документів, комп’ютерним шахрайством тощо).
Залежно від методів розрахунку ризики поділяють на сукупні (загальні) і часткові.
Сукупним ризиком передбачається оцінка і прогнозування величини ризику банку залежно від його доходу, дотримання економічних нормативів ліквідності.
Частковий ризик оцінюється на основі шкали коефіцієнтів ризику за окремою банківською операцією чи групами операцій. Визначити розмір ризиків дають змогу методи розрахунку. Від їх вибору залежить правильність оцінки прогнозованих втрат. Існують три основні методи оцінки ризиків: метод експертних оцінок, аналітичний та частковий (статистичний).
Білет № 9
3. Процентна політика
Процентна політика центрального банку – це інструмент грошово-кредитної політики, який є широко відомим і застосовується центральними банками практично всіх розвинених країн. Дія цього інструмента полягає в установленні і періодичній зміні центральним банком процентної ставки, за якою він здійснює рефінансування комерційних банків. Офіційна процентна ставка центрального банку часто називається обліковою, або дисконтною. Облікова ставка центрального банку має особливий статус в економіці. Вона є ціною, за якою центральний банк емітує гроші в оборот у процесі первинної безготівкової (кредитної) емісії, що дає підстави вважати облікову ставку офіційною ціною грошей, на яку орієнтуються всі інші суб’єкти грошового ринку. Рівень облікової ставки центрального банку – це одна із головних умов рефінансування комерційних банків,тобто забезпечення їх додатковими резервами на кредитній основі. Змінюючи рівень облікової ставки, центральний банк впливає на пропозицію грошей. Підвищення рівня облікової ставки веде до подорожчання кредитів центрального банку для комерційних банків У цьому випадку комерційні банки прагнутимуть компенсувати свої втрати, викликані зростанням облікової ставки, тобто подорожчанням кредиту, шляхом підвищення ставок за кредитами, яких вони надають суб’єктам економіки (позичальникам). Процентна політика центрального банку має вплив на динаміку кон’юнктури на ринку цінних паперів, а отже, і на дохідність цінних паперів.
1.Загальна характеристика основних операцій банків з векселями.
Невід’ємним елементом сучасного грошового обігу є вексель. Як платіжний засіб вексель може використовуватись для погашення заборгованості між ринковими суб’єктами, запобігаючи платіжній кризі. Водночас вексель є інструментом комерційного кредиту, що виступає у вигляді відстрочення платежу за надані товари та послуги.
У буквальному перекладі слово «вексель» (wechsel, change, exchange, cambio) означає «розмін».
За формою та способом використання векселі поділяють на прості і переказні.
Простий вексель означає зобов’язання однієї особи виплатити зазначену суму коштів іншій особі за поставлені товари чи надані послуги.
Переказний вексель є наказом позичальнику виплатити певну суму коштів пред’явнику векселя.
Залежно від характеру угод, що спричинили появу векселя, розрізняють комерційні та фінансові векселі.
Комерційний вексель з’являється в обігу в результаті реальної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг. Звідси походять синоніми комерційного векселя: товарний, торговий.
Вексель — це свідоцтво боргу. Право власності на вексель зумовлює право на зобов’язання, покладені в основу векселя, а вексель є символом цих зобов’язань під час надання, обігу та виконання останніх. Реалізація прав, що випливають з векселя, можлива лише по його пред’явленні, а у разі втрати векселя вимоги до боржника реалізують через складну судову процедуру. Угоди про кредитні, торговельні та гарантійні операції, а також інкасування векселів і зберігання, купівлю, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів (інших банків) мають бути укладені в письмовій формі з урахуванням вимог чинного законодавства. Розрахункові операції можуть здійснюватись без угод (договорів) на підставі первинних документів (реєстрів, актів тощо).
Окрім зазначених у Положенні «Про операції банків з векселями», банки можуть також здійснювати й емісійні операції у сфері вексельного обігу. Зокрема, як і інші суб’єкти господарської діяльності, банки використовують векселі для оформлення своїх господарських боргів, а також для переоформлення власної фінансової заборгованості.
До прийняття Закону України «Про обіг векселів в Україні» вітчизняні банки емітували векселі з метою залучення ресурсів, кредитування клієнтів, організації системи розрахунків між підприємствами. Унаслідок цих операцій виникав специфічний продукт, який було заведено називати банківським векселем. Нині ж, відповідно до чинного законодавства подібні інструменти як такі, що не мають товарного підґрунтя, випускати заборонено.
Організаційне забезпечення проведення операцій з векселями визначається банком. У банках, які активно використовують векселі, як правило, створюються спеціалізовані структурні підрозділи, до основних функцій яких належать: координування здійснення установами банку операцій з векселями; контроль за до- триманням вимог законодавчих та нормативних актів; здійснення юридичної та фінансової експертиз векселів, що подаються в банк; накопичення, оброблення і зберігання інформації про фінансовий стан зобов’язаних осіб за векселями, що належать банку на праві власності або перебувають у заставі; контроль за строками здійснення відповідних дій за векселями (платіж, акцепт тощо); складання, видача й акцептація банком простих і переказних векселів.