Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети до ДЕК БС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
719.36 Кб
Скачать

3. Відображення в обліку операцій банку в іноземній валюті

Обслуговування потреби клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют вважається однією із основних форм участі банків у здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Коло подібних операцій досить широке. Так, імпортерам іноземна валюта необхідна для здійснення розрахунків за товари та послуги. Водночас експортери продають валюту, що їм надійшла за реалізовані товари (послуги). За виконання операцій купівлі-продажу валюти банк стягує комісію з клієнта та сплачує комісію зовнішньому контрагенту. Комісійні доходи обліковуються за балансовим рахунком 6114, сплачені комісійні витрати – за рахунком 7104. Для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової валюти за дорученням клієнтів банки використовують транзитні рахунки: 2900 Кредиторська заборгованість за операціями х купівлі-продажу іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів; 2800 Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів. Дол.. США – код валюти 840; російський рубль – код валюти 810; українська гривня – 980.

Білет 31

1. Облік інкасації грошової виручки інкасаторами банків

Інкасацію здійснюють на підприємствах, організаціях, установах інкасатори-збирачі банків на основі «Доручень на інкасацію грошей», посвідчення особи і спеціального посвідчення на автомашину. Механізм інкасації полягає в обміні сумок з грошовою виручкою на порожні і виписувані підприємствами, що здають гроші, до кожної сумки супровідної відомості у трьох примірниках. При цьому інкасатор-збирач не перераховує готівку грошей, а лише перевіряє кількість сумок і загальну суму виторгу за записами в накладній та копії супровідної відомості на кожну сумку яку він приймає і розписується в тій, що залишається на підприємстві. Доставлені в банк сумки з готівкою інкасатор здає бухгалтеру-контролеру, який перевіряє відповідність записів у супровідних відомостях, реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки (мішки0 в «Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою і порожніх сумок» у двох примірниках і в міру реєстрації передає накладні (супровідні відомості) касирові. У бухгалтерії банку операції з інкасації готівки відображають на відповідних балансових рахунках: 1) На надходження готівки грошей до її перерахування: Д-т рахунку № 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування», К-т рахунку № 26 «Кошти клієнтів банку». 2) Зарахування готівки, якщо не виявлено відхилень фактичної наявності від документальної: Д-т рахунку № 1001 «Банкноти та монети в касі банку», К-т рахунку № 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».

2. Нормативи діяльності комерційного банку та їх види

У світовій практиці банківської справи спостерігається стійка тенденція до уніфікації системи банківського регулювання та нагляду. Ця тенденція передусім пов’язана з діяльністю Міжбанківського комітету з банківського нагляду (Базельський комітет з банківського нагляду). Комітет на базі власного досвіду розробляє рекомендації щодо регулювання банківської діяльності, які не мають директивного характеру, але активно використовуються центральними банками більшості країн світу з метою зближення національних та створення уніфікованої системи банківського регулювання та нагляду. Одним із основних напрямів банківського регулювання та нагляду Базельський комітет визначає необхідність установлення та контроль за дотриманням банками економічних нормативів, що регулюють банківську діяльність. Закон України «Про банки і банківську діяльність» передбачає необхідність дотримання комерційними банками економічних нормативів, що їх встановлює Національний банк України. Національний банк України як орган регулювання та нагляду за банківською діяльністю дотримується рекомендацій Базельського комітеті з урахуванням національної специфіки розвитку банківської системи та економіки. Відповідно до чинного законодавства та Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженої постановою.

снуючі нормативи поділяються на

нормативи капіталу:

мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), (120 млн грн)

адекватність регулятивного капіталу/ платоспроможність (Н2), (не менше 10%)

співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3); (не менше 9%)

нормативи ліквідності:

миттєва (Н4),(не менше 20%)

поточна (Н5), (не менше 40%)

коротко-строкова ліквідність (Н6) (не менше 60%);

нормативи кредитного ризику:

максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7), (не більше 25%)

великі кредитні ризики (Н8), (не більше 800%)

максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), (не більше 5%)

максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)(не більше 30%);

нормативи інвестування:

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), (не більше 15%)

загальна сума інвестування (Н12) (не більше 60%);

нормативи загальної довгої та короткої валютної позиції банку: Н13-1 та Н13-2 (не більше 30%). Станом на 2011 рік норматив Н13 вже не діє!

При цьому, базою для розрахунку Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 та Н13 є регулятивний капітал, а Н9 та Н10 – статутний капітал.