- •1 Сутність активних та пасивних операцій банку
- •2. Цілі, методи та розвиток механізмів рефінансування банків
- •3. Характеристика та особливості синтетичного обліку
- •3.Методи та прийоми аналізу банківської діяльності
- •2.Фінансовий механізм та характеристика його складових елементів.
- •1.Субординований борг як спосіб формування капіталу банку.
- •1. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
- •2. Класифікація банківських документів
- •3.Регулююча фінансова політика та її особливості.
- •1. Операції репо: Їх характеристика та особливості.
- •3. Політика обов’язкових резервних вимог
- •2.Види кредитних установ та їх характеристика
- •1. Аналіз кредитних операцій банку та його сутність
- •2. Основні принципи обліку касових операцій банку
- •3. Зміст, норми та правила облікової політики банку.
- •2.Формування резервів на покриття можливих втрат за активними операціями
- •Фінансова звітність банку
- •3.Методика складання фінансової звітності банку.
- •1. Облік залучених вкладів (депозитів)
- •2. Аналіз витрат банку та їх характеристика
- •3.Методи оцінки ризиків.
- •3 Політика рефінансування
- •Основні форми та способи організації безготівкових розрахунків комерційного банку.
- •2 Аналіз внутрішніх ризиків.
- •3. Процентна політика
- •2.Банківська система та види банківських установ, особливості їх діяльності.
- •1 Комісійні операції з векселями: сутність та економічна характеристика.
- •3. Політика операцій на відкритому ринку
- •2. Аналіз коефіцієнтів ліквідності
- •1. Аналіз кредитного портфелю банку та його характеристика
- •3. Акредитивна форма розрахунків при здійснені розрахункових операцій банком, види і порядок розрахунку.
- •2. Основні принципи обліку капіталу банку.
- •5000/1 — Для обліку вартості привілейованих акцій;
- •5000/2 — Для обліку вартості простих акцій.
- •1. Аналіз інвестиційних операцій банку та їх зміст
- •2.Система бухгалтерського обліку в банках та її складові: підсистема фінансового обліку; підсистема управлінського обліку; підсистема податкового розрахунків
- •Дати визначення балансу та його елементів
- •1. Сутність і значення посередницьких банківських операцій.
- •3. Структура балансового капіталу банку.
- •2.Аналіз форфейтингових операцій банків.
- •3. Аналіз лізингових операцій банку та їх зміст
- •1. Аналіз банківських послуг та методи його проведення
- •2. Організація операційної діяльності в банках
- •3.Ресурси комерційного банку та порядок їх формування.
- •1. Загальна характеристика інвестиційних операцій банків
- •3. Платіжні системи та роль центрального банку в їх організації та регулюванні
- •3. Грантування банківських вкладів
- •2.Види аналізу банківської діяльності.
- •Основні принципи оцінки кредитоспроможності позичальника.
- •1. Забезпечення касового виконання державного бюджету
- •2. Аналіз операцій банку з цінними паперами та методи його проведення
- •3. Облік кредитних операцій
- •2. Аналіз рентабельності банківської діяльності та його характеристика
- •3. Принципи організації та функціонування Національного банку України
- •1 Органи управління та структура Національного банку України
- •3.Сутність та значення банківських операцій з банківськими металами.
- •Аналіз власного капіталу банку за допомогою методу коефіцієнтів
- •1 Механізм здійснення форфейтингових бо. Їх відмінність від факторингових операцій.
- •3. Зіст, положення та правила облікової політики банку
- •2.Оцінка ризикованості активів комерційного банку
- •2. Ліцензування банківської діяльності
- •3. Аналіз доходів банку та їх зміст
- •Загальна характеристика операцій банків в іноземній валюті.
- •1. Аналіз прибутку банку та його значення для визначення ефективності діяльності банку
- •2. Характеристика та особливості аналітичного обліку в банках
- •3. Облік доходів та витрат банку
- •Касові операції банків: сутність, види та порядок здійснення
- •Аналіз факторингових операцій банків
- •Організація міжбанківських розрахунків в Україні
- •1. Організація системи банківського регулювання
- •2.Аналіз залученого капіталу банку та його характеристика
- •3. Облік комісійних доходів і витрат банку
- •1. Принципи організації внутрішньобанківського аудиту
- •2. Рейтингові системи оцінки фінансового стану комерційного банку та їх види
- •3 Облік касових операцій банку
- •1. Аналіз ефективності діяльності банку та його зміст
- •2. Облік формування спеціальних резервів під заборгованість за нарахованими доходами і облік списання сумнівної заборгованості за рахунок резервів
- •3. Характеристика факторингових операції комерційного банку
- •2. Загальний аналіз ризиків комерційного банку
- •3. Зовнішній борг України і роль Національного банку в управлінні боргом
- •1. Облік операцій з передавання готівки між банками
- •1. Облік нарахування заробітної плати та розрахунків із працівниками
- •2. Аналіз фінансової стійкості банку та методи його проведення
- •3. Основні напрями діяльності центрального банку з обслуговування уряду
- •1.Основні напрями діяльності центральних банків
- •2. Стратегічний аналіз фінансових результатів комерційного банку та його сутність
- •3. Відображення в обліку операцій банку в іноземній валюті
- •1. Облік інкасації грошової виручки інкасаторами банків
- •2. Нормативи діяльності комерційного банку та їх види
- •3. Повноваження нбу як емісійного центру готівкового обігу
- •1. Облік процентних доходів і витрат банку
- •2. Облік кредитних операцій
- •3. Роль Національного банку України в управлінні внутрішнім державним боргом
- •1. Еволюція міжбанківських розрахунків, світовий досвід.
- •2. Аналіз внутрішніх ризиків
- •3.Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками
- •1. Порядок обліку операцій під час формування статутного капіталу банку
- •2. Аналіз ділової активності банку та їх характеристика
- •3. Державна реєстрація банків
- •3. Інструменти валютної політики
- •2.Облік цінних паперів у торговому портфелі банку
- •1. Основні принципи та механізми організації банківського кредитування
- •Облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів
- •3. Загальний аналіз активних операцій банку та їх зміст
- •2.Організація кредитної роботи банку.
- •3. Характеристика та структура класів Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках
- •Основні теоретичні положення кредитних операцій у банках.
- •2. Основні принципи бухгалтерського обліку доходів і витрат
- •3. Рейтингова оцінка діяльності банку та методи її здійснення
- •Система аналітичного обліку в банках.
- •2. Регулювання діяльності комерційних банків за допомогою економічних нормативів (неповністю)
- •3. Аналіз валютних операцій банку та їх характеристика
- •1. Аналіз власного капіталу банку та його сутність.
- •2. Повноваження нбу як емісійного центру готівкового обігу
- •3. Основні принципи оцінки кредитоспроможності позичальника
2.Фінансовий механізм та характеристика його складових елементів.
В даний час специфіка фінансових відносин у вітчизняній економіці характеризується їхнім різноманіттям, що є результатом існування різних форм власності. Все розмаїття фінансових відносин постійно розвивається і реформується, як у народногосподарському, так і в регіональному масштабах, відображаючи рух грошових коштів, мобілізацію і розміщення фінансових ресурсів, формування доходів і здійснення витрат.
До цього часу в економічній літературі немає єдиного визначення фінансового механізму та його складових. Як визначає М.М. Александрова, С.О. Маслова, в економічній літературі існує два підходи до визначення фінансового механізму.
Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування безпосередньо фінансів підприємств. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що і характеризує фінансову “техніку”. На підставі даного підходу і виходить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів підприємств. Однак, це цілком точно втілюється в понятті “організація фінансів”, і ототожнювати це поняття з фінансовим механізмом недоцільно.
Другий підхід до розгляду поняття “фінансовий механізм” полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства. Цей підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Завдяки такому аспекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити його складові, його структуру.
У дослідженнях провідних західних вчених фінансовий механізм не виділяють як відокремлений об’єкт вивчення, але всебічно і ґрунтовно досліджують фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство.
фінансово-кредитний механізм включає три підсистеми:
-фінансово-кредитне планування;
-фінансово-кредитні важелі;
-організаційні структури і правовий режим фінансово-кредитної системи.
В сучасних умовах визнається, що серед складових фінансового механізму найефективнішими є фінансові важелі, які приводяться в дію через відповідні фінансові методи. Окрім того, фінансовий механізм має відповідне правове, нормативне, інформаційне та організаційне забезпечення.
1.Субординований борг як спосіб формування капіталу банку.
Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума субординованого боргу, включеного у капітал, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного протягом п'яти останніх років дії договору.
Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, можуть включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку в разі їх відповідності таким критеріям:
є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;
не можуть бути погашені за ініціативою власника;
можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій;
дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє банку здійснити такі виплати.
Залучення коштів на умовах субординованого боргу для банків вигідніше (порівняно з іншими методами збільшення капіталу) з кількох причин. Основні з них такі:
1. Субординовані зобов’язання менш ризиковані, ніж, наприклад, акції банку, оскільки мають нижчий рівень дохідності та є дешевшим (порівняно з емісією акцій) джерелом формування банківського капіталу.
2. Проценти за субординованим боргом сплачуються за рахунок збільшення валових витрат банку.
3. Боргові зобов’язання не надають їх власникам права на управління банком, тобто перед акціонерами не виникає загроза втрати контролю над банківською установою.
4. Механізм залучення грошових коштів на умовах субординованого боргу простіший, за застосовуваний, наприклад, у разі емісії акцій.
5. Формування капіталу шляхом емісії субординованих зобов’язань і цінних паперів сприяє підвищенню прибутковості акцій (звісно, якщо дохід від розміщення коштів перевищує витрати, пов’язані з їх запозиченням).
6. Залучення коштів на умовах субординованого боргу є прийнятнішим для банків також з огляду на складну економічну ситуацію в Україні, за якої банківським установам проблематично розміщувати акції, оскільки їх придбання можливе лише за рахунок власних коштів акціонерів (учасників).
Водночас залучення коштів на умовах субординованого боргу має й певні вади, а саме:
1. Не всі банки можуть сповна користуватися зазначеним джерелом капіталу, адже воно наповнюється лише за наявності довіри інвесторів до країни та до конкретного банку. Міжнародна рейтингова агенція Fitch влітку 2001 р. присвоїла Україні довгостроковий і короткостроковий валютні рейтинги на рівні відповідно «В-» і «В», а також довгостроковий рейтинг зобов’язань у місцевій валюті на рівні «В-». Експерти агенції пов’язували порівняно низькі рейтинги України з її економічним станом, макроекономічною і політичною нестабільністю, реструктуризацією боргу, а також із млявістю структурних реформ. Не дуже високий рейтинг присвоїли Україні й інші агентства. Так, міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service у січні 2002 р. підвищило рейтинг зобов’язань України в іноземній та національній валютах до «В2» і банківських депозитів до «В3». Раніше ці рейтинги перебували на рівні «Саа 1». Згідно з рейтинговою шкалою рейтинг В2 вказує на невисоку платоспроможність емітента. Зміна рейтингу спричинена значним поліпшенням цілої низки макроекономічних показників за останні два роки, включаючи поліпшення експорту, бюджетної політики, скорочення заборгованості і зростання валютних резервів, поліпшення управління зовнішнім боргом.
2. Зазначений вище спосіб формування капіталу впливає на співвідношення власного та залученого й позиченого капіталів. Він може справляти негативний вплив також на фінансову стійкість банку, на курс його акцій. Зауважимо, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 % від капіталу банку. Оскільки капітал банку, як зазначається в Законі, — це залишкова вартість активів банку після відрахування всіх його зобов’язань, то збільшення останніх (у тому числі й за рахунок субординованого боргу) впливає на співвідношення власних і залучених коштів.
За своєю економічною сутністю субординовані зобов’язання є для банку позичковими грошовими коштами, які, зрештою, потрібно повертати власникам. Та з огляду на достатньо тривалий строк використання зазначених коштів і можливість їх конвертування (зокрема на акції банку) такі позичкові кошти прирівнюються до власних. Банки можуть погашати попередній борг за рахунок нового запозичення, користуючись цим джерелом коштів необмежено довго. За Базельською угодою капітал банку складається з елементів капіталу першого та другого рівнів, які певною мірою лімітуються та обмежуються. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» до банківського капіталу входять основний та додатковий капітали. У свою чергу, додатковий капітал, який не повинен бути більшим за основний, включає в себе, зокрема, гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти та субординований борг. Максимальна сума субординованого строкового боргу обмежується 50 % суми елементів капіталу першого рівня.
Білет № 3