Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети до ДЕК БС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
719.36 Кб
Скачать

3. Зміст, норми та правила облікової політики банку.

Облікова політика банку - це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються установою банку для складання та подання фінансової звітності. Положення про облікову політику банку затверджується наказом до початку нового календарного року. Цим документом встановлюється методологія обліку окремих операцій. У ньому мають бути повно відображені особливості організації та ведення бухгалтерського обліку банку. Внесення змін до Положення про облікову політику банку протягом року, як правило, не допускається (окрім випадків істотних змін у діяльності або правовій базі).

При формуванні облікової політики передбачається, що:

- Активи і зобов'язання організації існують окремо від активів і зобов'язань власників цієї організації, активів і зобов'язань інших організацій, іменоване як допущення майнової відокремленості;

- Організація буде продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому і в неї відсутні наміри і необхідність ліквідації або суттєвого скорочення діяльності і, зобов'язання будуть погашатися у встановленому порядку, іменоване як допущення безперервності діяльності;

- Факти господарської діяльності організації повинні відносяться до того звітного періоду, в якому вони мали місце, незалежно від фактичного часу надходження чи виплати грошових коштів, пов'язаних з цими фактами іменується допущення тимчасової визначеності факторів господарської діяльності.

При формуванні облікової політики має сенс розглядати не всі теоретично можливі факти господарського життя організації, а лише ті, які мають місце у її реальної діяльності або плануються в найближчому майбутньому. У розділі облікової політики, що визначає особливості обліку банк-каса, необхідно затвердити наступні елементи:

- Положення про бухгалтерську службу, де визначено розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії, а також зазначені рівні відповідальності за порушення ведення обліку банківських та касових операцій. Посадові інструкції на працівників бухгалтерії повинні бути оформлені додатком до облікової політики;

- Графік документообігу банк-каса і технологія обробки облікової інформації;

- Поняття грошових коштів. Грошові кошти та їх еквіваленти являють собою гроші у касі та на поточних рахунках, а також еквіваленти грошових коштів, що представляють собою короткострокові, високоліквідні вкладення, легко оборотні в заздалегідь відому суму грошових коштів і зазнають незначного ризику зміни їх вартості. Суми, щодо яких є які-небудь обмеження на їх використання, виключаються зі складу грошових коштів та їх еквівалентів.

Білет № 6

2.Формування резервів на покриття можливих втрат за активними операціями

Резерви — це матеріальні чи грошові запаси, що створюються на випадок необхідності. Ця частина матеріальних, фінансових ресурсів тимчасово виключена з обороту і слугує джерелом, з якого використовуються ресурси у разі крайньої необхідності. У банківській справі розрізняють обов’язкові, загальні та спеціальні резерви. Обов’язкові резерви — це акумульовані комерційним банком кошти, які зберігаються на резервному рахунку у центральному банку з метою забезпечення ліквідності депозитної заборгованості чи інших пасивних операцій банків. Загальні резерви — це кошти, мобілізовані банком за рахунок прибутку банку після оподаткування для відшкодування непередбачених збитків від різних видів невизначених ризиків. Для покриття збитків від банківської діяльності в цілому за результатами фінансового року комерційні банки створюють резервний фонд, який, по суті, є загальним резервом, тобто резервом коштів для покриття збитків від статутної діяльності. Спеціальні резерви — це кошти, мобілізовані комерційним банком, на покриття сумнівних боргів, непередбачених втрат, збитків від проведення активних операцій. Формування спеціальних резервів здійснюється за рахунок витрат банку.

Отже, і обов’язкові, і спеціальні, і загальні резерви створюються для страхування ризиків: обов’язкові — для страхування ризику невиконання зобов’язань комерційних банків за депозитами та іншими пасивними операціями, спеціальні — для страхування певних ризиків невиконання зобов’язань клієнтів, контрагентів перед банком за кредитами та іншими активними операціями. Загальні резерви — для страхування невизначених ризиків, що притаманні діяльності банків

. Згідно з вимогами НБУ вітчизняні банки сьогодні з метою страхування ризиків від активних операцій повинні створювати такі спеціальні резерви за активними операціями:

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Резерв за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках, які визнані банкрутами або ліквідуються чи зареєстровані в офшорних зонах.

Резерв на відшкодування можливих збитків за простроченими понад 30 днів та сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями.

Резерв на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами.

Резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості.

Усі зазначені резерви формуються банками шляхом віднесення на витрати. Створені резерви за активними операціями не використовуються на покриття збитків від банківської діяльності в цілому. Перерахування коштів до резервів проводяться до встановленого строку подання щомісячного балансу.

До кредитних операцій відносять усі види активних операцій банків, пов’язаних із наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування на певних визначених кредитним договором (угодою) умовах, у тому числі операції факторингу, фінансового лізингу, врахування векселів, репо, а також надання гарантій, порук, авалів та розміщення депозитів.

Якщо банк виступає гарантом за операціями клієнта, то існує потенційна загроза виникнення ситуації неплатоспроможності клієнта-боржника і невиконання ним своїх зобов’язань. У такій ситуації саме банк-гарант виконує зобов’язання клієнта перед його кредитором. Саме тому комерційні банки повинні створювати резерви за наданими гарантіями у будь-якій формі: за гарантіями , акцептами та авалями, що надані банкам і клієнтам.