Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети до ДЕК БС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
719.36 Кб
Скачать

1. Аналіз кредитних операцій банку та його сутність

Кредит – це екон. відносини між юр. та фіз. особами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою %. У кредитних відносинах беруть участь дві сторони: позичальник і кредитор. Ці сторони назив. суб’єктами кредитної угоди, а ті грош. чи матеріальні цінності, витрати чи проекти, стосовно яких укладається кредитна угода, є об’єктами кредиту. Розрізняють такі основні форми кредиту: товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послуги з відтермінування платежу; грошовий, що найбільш характерний у банківській практиці; зобов’язання б-ку гарантувати платіж клієнтові у випадку, коли той не може оплатити свої рахунки. Залежно від суб’єктів кредитних відносин кредит поділ. на види: національний, міжнародний, банківський, державний, комерційний, споживчий, лізинговий, консорціумний. За забезпеченням кредити розрізняють: забезпечені заставою (майном, майновими правами, ЦП); іпотечні – забезпечені нерухомістю; гарантовані (б-ками, третьою особою, свідоцтвом страх-ня); незабезпечені (бланкові). За строками користування кредити поділ. на: короткострокові – до 1 року; середньострокові – до 3 років; довгострокові – понад 3 роки. При визначенні ф-цій кредиту треба мати на увазі, що при зміні екон. суті кредиту в процесі історичного розвитку змінюються і його ф-ції. За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення, отже – кредит виконує перерозподільну ф-цію. Наступною ф-цією кредиту є створення грошей для грош. обігу – емісійна функція. Кредиту властива також контрольна ф-ція. Принципи кредитування – це головні правила, яких необхідно дотримуватися при наданні кредиту. Цільове використання – вкладення коштів у сферу обігу, вир-во, тобто на конкретні заходи, а не за нагальною потребою у коштах.

2. Основні принципи обліку касових операцій банку

Касові операції банки виконують за Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1, затвердженою Постановою Правління НБУ від 07.07.94 р. за № 129. НБУ має монопольне право емісії грошей в обіг, випуску національних грошових знаків (банкнот та монет). Як головний банк держави він здійснює грошово-кредитку політику і розпоряджається резервними фондами, що перебувають у його виключному віданні. Кошти резервних фондів можуть витрачатися лише за письмовими вказівками НБУ про випуск грошей в обіг або про видачу з метою відправлення до Республіканського банку Автономної Республіки Крим, регіональних управлінь НБУ.

Касові операції комерційного банку становлять значний обсяг роботи і характеризують одну із головних функцій банку. Більш того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що покладений на банківську систему, є однією з важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.

Сукупність усіх грошей у банку (готівки) називають операційною касою. У великих банках, а отже, за великого обсягу руху готівки та при виконанні інкасаторських послуг операційна каса може включати окремі види кас, а саме: прибутково-видаткову, вечірню, перерахунку грошової виручки. Як правило, основний обсяг готівки в системі комерційних банків проходить через прибутково-видаткові каси.

Готівка операційної каси, а також кошти резервних фондів НБУ, іноземна валюта, золото, інші цінності перебувають у грошових сховищах комерційного банку на відповідальному зберіганні керівника, головного бухгалтера й завідуючого касою, які мають окремий ключ від сховища та особисту печатку. Саме цими ключами відчиняються і зачиняються сховища, а факт опечатування сховища скріплюється особистими печатками відповідальних працівників. На касову роботу добирають надійних працівників. Саме на головного бухгалтера, який безпосередньо підпорядковується керівникові банку, покладено контроль за використанням коштів, незалежно від джерела їх формування. Обліково-операційний апарат банку працює за принципом відповідальних виконавців. За операційними працівниками закріплюється ведення відповідних рахунків, у тому числі і поточних рахунків контрагентів. Конкретні обов’язки працівників обліково-операційного апарату визначаються головним бухгалтером банку. Принцип відповідальних виконавців, яким доручається одноосібно оформляти і підписувати розрахунково-грошові документи, поширюється на касовий апарат.