Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети до ДЕК БС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
719.36 Кб
Скачать
  1. Основні теоретичні положення кредитних операцій у банках.

На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів. Так, станом на 1 грудня 2007 р. кредитні вкладення становили 79,0 % від загальних активів.

Кредит (від лат. creditum — позика, борг) — одна з найскладніших економічних категорій, характер об'єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого — такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов'язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. У цьому плані база функціонування кредитних відносин — тимчасове вивільнення грошових коштів та поява тимчасової потреби в них.

Таким чином, як економічна категорія кредит — це сукупність відповідних економічних відносин між кредитором та позичальником з приводу поворотного руху вартості. Суб'єктами кредитної угоди можуть виступати будь-які юридично самостійні господарюючі одиниці, що вступають у відносини тимчасового запозичення вартості в грошовій або товарній формі.

Відповідно до строків користування виділяють короткострокові, середньострокові та довгострокові кредити.

2. Основні принципи бухгалтерського обліку доходів і витрат

Ведення бухгалтерського обліку в будь-якій країні здійснюється згідно із затвердженими принципами. У різних країнах принципи бухгалтерського обліку мають певні відмінності, бо сформувалися вони залежно від національних особливостей їх економічного і суспільного розвитку. Принципи бухгалтерського обліку – це основні засади, на яких здійснюються функції суб’єктів господарської діяльності у мікроекономічному середовищі. Згідно із ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ведення обліку та складання звітності ґрунтується на таких принципах: автономність, безперервності, єдиного грошового вимірника, історичної (фактичної) собівартості, обачності, нарахування та відповідності доходів і витрат, періодичності, повного висвітлення, послідовності, превалювання сутності над формою. Принципи бухгалтерського обліку взаємопов’язані та визначають правила його ведення. Для здійснення управління суб’єктом господарської діяльності необхідно мати певні показники його діяльності, які повинні бути виміряні. У бухгалтерському обліку для кількісного відображення ружу засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників: натуральні; трудові; грошові (вартісні).