- •Заява «Дванадцяти» про майбутній статус Росії та інших колишніх республік
- •О критериях ес для признания новых государств в Восточной Европе и на территории Советского Союза
- •Спільне Українсько-Китайське Комюніке
- •Віденська Конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів1
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Правонаступництво щодо частини території
- •Частина III. Нові незалежні держави
- •Частина IV. Об’єднання і відділення держав
- •Віденська Конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів1
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Державна власність
- •Частина III. Державні архіви
- •Частина IV. Державні борги
- •Рішення Ради Глав держав Співдружності Незалежних Держав
- •Про правонаступництво України
- •Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам
- •Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями1
- •Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями1
- •Розділ II. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина
- •Розділ XII. Конституційний суд україни
- •Декларація про державний суверенітет України
- •X. Міжнародні відносини
- •Про міжнародні договори України
- •I. Загальні положення
- •II. Укладення міжнародних договорів україни
- •III. Дотримання і виконання міжнародних договорів україни
- •IV. Оприлюднення, реєстрація та зберігання текстів міжнародних договорів україни
- •V. Припинення та зупинення дії міжнародних договорів україни
- •Кодекс адміністративного судочинства України
- •Розділ I. Загальні положення
- •Цивільний процесуальний кодекс України
- •Розділ I. Загальні положення
- •Глава 1. Основні положення
- •Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя
- •Частина II. Укладення договорів і набрання ними чинності
- •Частина III. Додержання, застосування і тлумачення договорів
- •Частина IV. Поправки до договорів і зміна договорів
- •Частина V. Недійсність, припинення і зупинення дії договорів
- •Частина VI. Інші постанови
- •Частина VII. Депозитарії, повідомлення, виправлення та реєстрація
- •Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон1
- •Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України1
- •Про державний кордон України
- •I. Загальні положення
- •II. Режим державного кордону україни
- •III. Прикордонний режим
- •IV. Охорона державного кордону україни
- •Заява Голови Ради Безпеки оон
- •Конвенція про режим судноплавства на Дунаї1
- •Глава і. Загальні положення
- •Глава іі. Організаційні положення
- •Глава III. Режим судноплавства
- •Додатковий протокол до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року1
- •Договір про Антарктику1
- •Часть II. Территориальное море и прилежащая зона
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Границы территориального моря
- •Раздел 3. Мирный проход в территориальном море
- •Раздел 4. Прилежащая зона
- •Часть III. Проливы, используемые для международного судоходства
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Транзитный проход
- •Раздел 3. Мирный проход
- •Часть V. Исключительная экономическая зона
- •Часть VI. Континентальный шельф
- •Часть VII. Открытое море
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Сохранение живых ресурсов открытого моря
- •Часть VIII. Режим островов
- •Часть XVI. Общие положения
- •Часть XVII. Заключительные положения
- •Договір між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки1
- •Конвенція про режим проток1
- •Розділ I. Торговельні судна
- •Розділ II. Військові судна
- •Розділ III. Повітряні судна
- •Конвенція про забезпечення вільного використання Суецького каналу1
- •Глава I. Загальні принципи і застосування Конвенції
- •Глава II. Політ над територією Договірних держав
- •Глава III. Національність повітряних суден
- •Глава IV. Заходи сприяння аеронавігації
- •Глава V. Умови, які підлягають дотриманню
- •Глава VI. Міжнародні стандарти і рекомендована практика
- •Частина II. Міжнародна організація цивільної авіації
- •Глава VII. Організація
- •Частина III. Міжнародний повітряний транспорт
- •Частина IV. Прикінцеві положення
- •Розділ vііi. Право зовнішніх зносин
- •Віденська конвенція про консульські зносини1
- •Глава і. Загальні положення про консульські зносини
- •Глава II. Переваги, привілеї та імунітет консульських установ, штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ
- •Глава пі. Режим, що застосовується до почесних консульських посадових осіб та консульських установ, очолюваних такими посадовими особами
- •Конвенція про спеціальні місії1
- •Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру1
- •Частина і. Вступ
- •Частина II. Представництва при міжнародних організаціях
- •Частина III. Делегації в органах і на конференціях
- •Частина IV. Делегації-спостерігачі в органах і на конференціях
- •Частина V. Загальні положення
- •Конституція України
- •Розділ I. Загальні засади
- •Розділ IV. Верховна рада україни
- •Розділ V. Президент україни
- •Розділ VI. Кабінет міністрів україни. Інші органи виконавчої влади
- •Про дипломатичну службу
- •Розділ I. Загальні положення
- •Розділ II. Члени організації
- •Розділ III. Органи
- •Розділ IV. Генеральна асамблея
- •Розділ V. Рада безпеки
- •Розділ VI. Мирне вирішення спорів
- •Розділ VII. Дії у відношенні загрози мирові, порушень миру та актів агресії
- •Розділ VIII. Регіональні угоди
- •Розділ IX. Міжнародне економічне і соціальне співробітництво
- •Розділ X. Економічна і соціальна рада
- •Розділ XIV. Міжнародний суд
- •Розділ XV. Секретаріат
- •Розділ XVI. Різні постанови
- •Статут Міжнародного Суду
- •Розділ і. Організація суду
- •Розділ II. Компетенція суду
- •Розділ III. Судочинство
- •Розділ IV. Консультативні висновки
- •Статут Ради Європи1
- •Глава I. Мета ради європи
- •Глава II. Членство
- •Глава III. Загальні положення
- •Глава IV. Комітет міністрів
- •Глава V. Консультативна асамблея
- •Північноатлантичний договір1
- •Угода про створення Співдружності Незалежних Держав1
- •Статут Співдружності Незалежних Держав1
- •Раздел I. Цели и принципы
- •Раздел II. Членство
- •Раздел III. Коллективная безопасность и военно-политическое сотрудничество
- •Раздел IV. Предотвращение конфликтов и разрешение споров
- •Раздел V. Сотрудничество в экономической, социальной и правовой областях
- •Раздел VI. Органы содружества
- •Раздел VII. Межпарламентское сотрудничество
- •Розділ V. Положення про спільну закордонну та безпекову політику
- •Розділ VI. Положення про поліцейське та судове співробітництво у кримінальних справах
- •Розділ VIII. Прикінцеві положення
- •Договір, що засновує Європейське Співтовариство1
- •Частина перша. Принципи
- •Частина друга. Громадянство союзу
- •Міжнародний пакт про громадянські та політичні права1
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина III
- •Частина IV
- •Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права1
- •Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права1
- •Частина II
- •Частина III
- •Частина IV
- •Процедура розгляду повідомлень про порушення прав людини та основних свобод
- •Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод1
- •Розділ і. Права і свободи
- •Розділ іі. Європейський суд з прав людини
- •Розділ ііі. Інші положення
- •Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1
- •Протокол № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до Конвенції та Першого протоколу до неї2
- •Протокол № 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо скасування смертної кари1
- •Протокол № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод2
- •Протокол № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1
- •Протокол № 13 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари за будь-яких обставин1
- •Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції
- •Європейська угода про осіб, що беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини1
- •Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Доступ до рішення
- •Глава 3. Виконання рішення
- •Глава 4. Застосування в україні конвенції та практики суду
- •Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання1
- •Частина II
- •Європейська конвенція про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню1
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина і
- •Частина II
- •Частина ііі
- •Частина IV
- •Частина V
- •Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок1
- •Конвенція про статус біженців1
- •Розділ I. Загальні положення
- •Розділ II. Правовий статус
- •Розділ III. Заняття, які приносять доход
- •Розділ IV. Соціальне піклування
- •Розділ V. Адміністративні заходи
- •Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин
- •Рамкова конвенція про захист національних меншин1
- •Розділ I
- •Розділ II
- •Європейська хартія регіональних мов або мов меншин1
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Цілі та принципи, яких необхідно дотримуватися відповідно до пункту 1 статті 2
- •Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин
- •Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства2
- •Розділ і. Інститути та звичаї, подібні до рабства
- •Розділ II. Работоргівля
- •Розділ III. Рабство та інститути і звичаї, подібні до рабства
- •Розділ IV. Визначення
- •Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами1
- •Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання1
- •Частина I
- •Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом1
- •Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму1
- •Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом1
- •Конвенція про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряних суден1
- •Глава I. Сфера применения конвенции
- •Глава II. Юрисдикция
- •Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден1
- •Конвенція про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації1
- •Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу1
- •Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права1
- •Часть II. Территориальное море и прилежащая зона
- •Часть VII. Открытое море
- •Раздел 1. Общие положения
- •Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин1
- •Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності1
- •Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності1
- •І. Загальні положення
- •У кримінальних справах1
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава II. Судові доручення
- •Глава III. Вручення документів та розпоряджень суду щодо явки свідків, експертів і притягнутих до відповідальності осіб
- •Глава IV. Судові матеріали
- •Глава V. Процедура
- •Глава VII. Обмін інформацією по судових вироках
- •Європейська конвенція про видачу правопорушників1
- •Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників1
- •Глава I
- •В цивільних, сімейних та кримінальних справах1
- •Раздел I. Общие положения
- •Часть I. Правовая защита
- •Часть II. Правовая помощь
- •Раздел IV. Правовая помощь по уголовным делам
- •Часть I. Выдача.
- •Часть II. Осуществление уголовного преследования.
- •Часть III. Специальные положения о правовой помощи
- •Правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року1
- •Щодо застосування конвенцій про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах
- •Кримінальний кодекс України
- •Загальна частина
- •Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього1
- •Конвенція про запобігання злочину апартеїду та про покарання за нього2
- •Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації1
- •Частина I
- •Частина II
- •Розділ IX. Припинення зловживань і порушень
- •Розділ VI. Виконання конвенції
- •Розділ IV. Виконання конвенції
- •Від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв
- •Конвенція про незастосування строків давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності1
- •Римський Статут міжнародного кримінального суду2
- •Часть 1. Учреждение суда
- •Часть 2. Юрисдикция, приемлемость и применимое право
- •Приложение 1а
- •Глава I. Основы международных
- •Глава II. Экономические права и обязанности государств
- •Глава III. Общая ответственность перед международным сообществом
- •Глава IV. Заключительные положения
- •Розділ хv. Забезпечення міжнародної безпеки міжнародно-правовими засобами
- •Резолюція 1267, прийнята на 4051 засіданні 15 жовтня 1999 року
- •Договір про нерозповсюдження ядерної зброї1
- •Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року
- •Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
- •Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою1
- •Розділ хvі. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
- •Декларація про попередження та усунення спорів та ситуацій, що можуть загрожувати міжнародному миру та безпеці, та про роль оон у цій сфері
- •Розділ II. Поранені і хворі
- •Розділ III. Санітарні формування і заклади
- •Розділ IV. Особовий склад
- •Розділ V. Будівлі і майно
- •Розділ VI. Санітарні транспорти
- •Розділ VII. Розпізнавальна емблема
- •Розділ і. Загальні положення
- •Розділ II. Постанови загального характеру про захист військовополонених
- •Розділ III. Полон
- •Глава IV. Медичний і духовний персонал, затриманий
- •Глава V. Релігія, інтелектуальна і фізична діяльність
- •Глава VI. Дисципліна
- •Глава II. Представники військовополонених
- •II. Дисциплінарні стягнення
- •III. Судове переслідування
- •Розділ IV. Кінець полону
- •Розділ V. Довідкове бюро і товариства допомоги військовополоненим
- •Розділ VI. Виконання конвенції
- •Від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв
- •Частина I. Загальні положення
- •Частина II. Поранені, хворі і особи, які потерпіли корабельну аварію
- •Частина III. Методи та засоби ведення війни – статус комбатантів і військовополонених
- •Частина IV. Цивільне населення
- •Глава I. Основна норма і сфера застосування
- •Глава II. Цивільні особи й цивільне населення
- •Глава III. Цивільні об’єкти
- •Глава IV. Запобіжні заходи
- •Частина V. Виконання конвенцій і цього протоколу
- •Частина VI. Заключні положення
- •Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних
- •Частина I. Сфера застосування цього протоколу
- •Частина II. Гуманне поводження
- •Частина III. Поранені, хворі та особи, які зазнали корабельної аварії
- •Частина IV. Цивільне населення
- •Статут Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця1
- •Раздел I. Общие положения
- •Глава I. Общие принципы
- •Глава II. Присвоение поведения государству
- •Глава III. Нарушение международно-правового
- •Глава IV. Ответственность государства в связи
- •Глава V. Обстоятельства, исключающие противоправность
- •Часть вторая. Содержание международной ответственности государства
- •Глава I. Общие принципы
- •Глава II. Возмещение вреда
- •Глава III. Серьезные нарушения обязательств, вытекающих
- •Часть третья. Имплементация международной ответственности государства
- •Глава I. Призвание государства к ответственности
- •Глава II. Контрмеры
- •Часть четвертая. Общие положения
- •Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про врегулювання претензій, які виникли внаслідок повітряної катастрофи, що сталася 4 жовтня 2001 року1
- •Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду1
Частина III. Методи та засоби ведення війни – статус комбатантів і військовополонених
РОЗДІЛ I. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ
Стаття 35. Основні норми. 1. У разі будь-якого збройного конфлікту право сторін, що перебувають у конфлікті, обирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим.
2. Заборонено застосовувати зброю, снаряди, речовини й методи ведення воєнних дій, здатні завдати надмірних пошкоджень або надмірних страждань.
3. Заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу.
Стаття 36. Нові види зброї. При вивченні, розробці, придбанні чи прийнятті на озброєння нових видів зброї, засобів або методів ведення війни Висока Договірна Сторона повинна визначити, чи підпадає їх застосування, за деяких або за всіх обставин, під заборони, що містяться в цьому Протоколі або в яких-небудь інших нормах міжнародного права, застосовуваних до Високої Договірної Сторони.
Стаття 37. Заборона віроломства. 1. Заборонено вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства. Віроломством вважаються дії, спрямовані на те, щоб викликати довіру противника і примусити його повірити, що він має право на захист і зобов’язаний надати такий захист згідно з нормами міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів, з метою обману такої довіри. Прикладами такого віроломства є дії:
a) симулювання наміру вести переговори під прапором перемир’я або симулювання капітуляції;
b) симулювання виходу із строю внаслідок поранення або хвороби;
c) симулювання володіння статусом цивільної особи або некомбатанта; і
d) симулювання володіння статусом, що надає захист, шляхом використання знаків, емблем або форменого одягу Організації Об’єднаних Націй, нейтральних держав, які не є сторонами, що перебувають у конфлікті.
2. Воєнні хитрощі не заборонені. Такими хитрощами є дії, спрямовані на те, щоб призвести противника до помилки чи спонукати його діяти необачно, але які не порушують будь-яких норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів, і які не є віроломними, оскільки вони не обманюють довіри супротивної сторони щодо захисту, який надається цим правом. Прикладами хитрощів є такі дії: використання маскування, пасток, обманні операції та дезінформація.
Стаття 38. Визнані емблеми. 1. Заборонено використовувати не за призначенням розпізнавальну емблему Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Лева і Сонця або інші емблеми, знаки та сигнали, передбачені Конвенціями або цим Протоколом. Також заборонено навмисно зловживати під час збройних конфліктів іншими міжнародно визнаними захисними емблемами, знаками та сигналами, включаючи прапор перемир’я та захисну емблему культурних цінностей.
2. Заборонено використовувати розпізнавальну емблему Організації Об’єднаних Націй, крім як з дозволу цієї Організації.
Стаття 39. Національні емблеми. 1. Заборонено використовувати у збройних конфліктах прапори, воєнні емблеми, військові відзнаки або формений одяг нейтральних держав чи інших держав, що не є сторонами, які перебувають у конфлікті.
2. Заборонено використовувати прапори, військові емблеми, військові відзнаки або формений одяг супротивних сторін під час нападу або для прикриття воєнних дій, сприяння цим діям, захисту або утруднення їх.
3. Ніщо в цій статті або пункті 1 «d» статті 37 не торкається існуючих, загальновизнаних норм міжнародного права, застосовуваних до шпигунства чи до використання прапорів під час збройних конфліктів на морі.
Стаття 40. Пощада. Заборонено віддавати наказ не залишати нікого в живих, погрожувати цим противнику або вести воєнні дії таким чином.
Стаття 41. Гарантії особам супротивної сторони, які вибули із строю. 1. Заборонено нападати на особу, яку визнано чи яку за даних обставин належить визнати особою, яка вибула із строю.
2. Вибулою із строю вважається будь-яка особа, якщо вона:
a) перебуває під владою супротивної сторони;
b) ясно виражає намір здатися в полон; або
c) непритомна чи яким-небудь іншим чином виведена із строю внаслідок поранення чи хвороби й тому не здатна оборонятися,
за умови, що в будь-якому разі ця особа утримується від ворожих дій і не намагається втекти.
3. Якщо особи, які мають право на захист як військовополонені, підпадають під владу супротивної сторони при незвичайних умовах воєнних дій, за яких неможлива їхня евакуація, як це передбачено в частині I розділу III Третьої конвенції, то вони звільняються, а для їхньої безпеки належить вжити всіх можливих застережних заходів.
Стаття 42. Особи на борту літальних апаратів. 1. Жодна особа, яка покидає на парашуті літальний апарат, що зазнає аварії, не зазнає нападу протягом свого спускання на землю.
2. Особі, яка покинула на парашуті літальний апарат, що зазнає аварії, після приземлення на території, що контролюється супротивною стороною, надається можливість здатися в полон до того, як вона стане об’єктом нападу, якщо не стає очевидним, що вона вчиняє ворожу дію.
3. Повітряно-десантні війська не підпадають під захист цієї статті.
РОЗДІЛ II. СТАТУС КОМБАТАНТІВ І ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
Стаття 43. Збройні сили. 1. Збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи властями, не визнаними супротивною стороною. Такі збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.
2. Особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу, про який ідеться у статті 33 Третьої конвенції), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.
3. Щоразу, коли сторона, яка перебуває в конфлікті, включає у свої збройні сили напіввоєнну організацію або озброєну організацію, що забезпечує охорону порядку, вона повідомляє про це інші сторони, що перебувають у конфлікті.
Стаття 44. Комбатанти і військовополонені. 1. Будь-який комбатант, як це визначено у статті 43, який потрапляє під владу супротивної сторони, є військовополоненим.
2. Хоча всі комбатанти зобов’язані додержувати норм міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів, порушення цих норм не позбавляє комбатанта його права вважатися комбатантом або, якщо він підпадає під владу супротивної сторони, його права вважатися військовополоненим, за винятком випадків, передбачених у пунктах 3 і 4.
3. Для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов’язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв’язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях він відкрито носить свою зброю:
a) під час кожного воєнного зіткнення, і
b) в той час, коли він перебуває на виду у противника в ході розгортання в бойові порядки, що передують початку нападу, в якому він повинен взяти участь.
Дії, що відповідають вимогам цього пункту, не розглядаються як віроломні в значенні статті 37, пункт 1 «b».
4. Комбатант, який підпадає під владу супротивної сторони в той час, коли він не виконує вимог, викладених у другій фразі пункту 3, позбавляється права вважатися військовополоненим, проте йому надається захист, рівноцінний у всіх відношеннях тому, який надається військовополоненим згідно з Третьою конвенцією і цим Протоколом. Такий захист включає захист, рівноцінний тому, який надається військовополоненим згідно з Третьою конвенцією, в разі якщо така особа передається до суду й несе покарання за будь-які правопорушення, які вона вчинила.
5. Будь-який комбатант, який потрапляє під владу супротивної сторони, якщо він не бере участі в нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу, не втрачає свого права вважатися комбатантом і військовополоненим через вчинені ним раніше дії.
6. Дана стаття не завдає шкоди праву будь-якої особи вважатися військовополоненим відповідно до статті 4 Третьої конвенції.
7. Дана стаття не має на меті змінити загальноприйняту практику держав щодо носіння форменого одягу комбатантами, включеними до складу одягнених у форму озброєних підрозділів регулярних військ сторони, що перебуває в конфлікті.
8. На доповнення до категорій осіб, зазначених у статті 13 Першої і Другої конвенцій, всі особи із складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, як це визначено у статті 43 цього Протоколу, мають право на захист згідно з цими Конвенціями, якщо вони поранені або хворі, або стосовно до Другої конвенції, якщо вони зазнали корабельної аварії на морі або в інших водах.
Стаття 45. Захист осіб, які беруть участь у воєнних діях. 1. Особа, яка бере участь у воєнних діях і потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненою й тому користується захистом Третьої конвенції, якщо вона претендує на статус військовополоненого, якщо видається, що вона має право на такий статус, або, якщо сторона, від якої вона залежить, вимагає для неї такого статусу шляхом повідомлення держави, що її затримує, або Держави-покровительки. У разі виникнення якогось сумніву в тому, чи має будь-яка така особа право на статус військовополоненого, вона продовжує зберігати такий статус і, отже, користуватися захистом Третьої конвенції і цього Протоколу доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом.
2. Якщо особа, яка потрапила під владу супротивної сторони, не затримується як військовополонена й підлягає суду цієї сторони за правопорушення, пов’язане з воєнними діями, вона має право на стутус військовополоненого перед судовим органом і на винесення рішення з цього питання. У тих випадках, коли це можливо згідно із застосовуваною процедурою, це рішення виноситься до суду за правопорушення. Представники Держави-покровительки мають право бути присутніми на судовому розгляді, на якому виноситься рішення з цього питання, якщо тільки, як виняток, він не відбувається на закритому судовому засіданні в інтересах державної безпеки. У такому разі затримуюча держава відповідним чином повідомляє Державу-покровительку.
3. Будь-яка особа, що бере участь у воєнних діях, яка не має права на статус військовополоненого й не користується більш сприятливим ставленням згідно з Четвертою конвенцією, має право в усіх випадках на захист, передбачений статтею 75 цього Протоколу. На окупованій території будь-яка така особа, якщо тільки вона не затримана як шпигун, має також, незалежно від статті 5 Четвертої конвенції, право на зв’язок, що надається даною Конвенцією.
Стаття 46. Шпигуни. 1. Незалежно від будь-якого іншого положення Конвенцій або цього Протоколу будь-яка особа із складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, яка потрапляє під владу супротивної сторони в той час, коли вона займається шпигунством, не має права на статус військовополоненого, і з нею можуть поводитися як із шпигуном.
2. Особа із складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, яка від імені цієї сторони збирає або намагається зібрати інформацію на території, що контролюється супротивною стороною, не вважається особою, яка займається шпигунством, якщо, діючи таким чином, вона носить формений одяг своїх збройних сил.
3. Особа із складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, яка проживає на території, окупованій супротивною стороною, і яка від імені сторони, від котрої вона залежить, збирає або намагається збирати на цій території інформацію, що має воєнне значення, не вважається особою, яка займається шпигунством, якщо вона не діє обманним шляхом або навмисно не вдається до таємних методів. Понад те, така особа не втрачає свого права на статус військовополоненого, і з нею не можуть поводитися як із шпигуном, якщо тільки вона не захоплена в той час, коли займалась шпигунством.
4. Особа із складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, яка не проживає на території, окупованій супротивною стороною, і яка займається шпигунством на цій території, не втрачає свого права на статус військовополоненого, і з нею не можуть поводитися як із шпигуном, крім випадків, коли її захоплено до того, як вона знову приєдналася до збройних сил, до яких вона належить.
Стаття 47. Найманці. 1. Найманець не має права на статус комбатанта або військовополоненого.
2. Найманець – це будь-яка особа, яка:
a) спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб брати участь у збройному конфлікті;
b) фактично бере безпосередню участь у воєнних діях;
c) бере участь у воєнних діях, керуючись, головним чином, бажанням одержати особисту вигоду, і якій дійсно було обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальну винагороду, що істотно перевищує винагороду, яка обіцяна чи сплачується комбатантам такого ж рангу і функцій, які входять до особового складу збройних сил даної сторони;
d) не є ні громадянином сторони, що перебуває в конфлікті, ні особою, яка постійно проживає на території, яка контролюється стороною, що перебуває в конфлікті;
e) не входить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті;
f) не послана державою, яка не є стороною, що перебуває в конфлікті, для виконання офіційних обов’язків як особи, яка входить до складу її збройних сил.