Частина IV. Делегації-спостерігачі в органах і на конференціях

Стаття 71. Направлення делегацій-спостерігачів. Держава може направити делегацію-спостерігача в орган або на конференцію відповідно до правил Організації.

Стаття 72. Загальне положення, що стосується делегацій-спостерігачів. Всі положення статей 43-70 цієї Конвенції застосовуються до делегацій-спосте­рігачів.

Частина V. Загальні положення

<...>

Стаття 77. Повага законів і постанов держави перебування. 1. Без шкоди для своїх привілеїв та імунітетів усі особи, які користуються такими привілеями та імунітетами, зобов’язані поважати закони і постанови держави перебування. Вони зобов’язані також не втручатися у внутрішні справи цієї держави.

2. У випадку серйозного і очевидного порушення кримінального законо­давства держави перебування особою, яка користується імунітетом від юрисдик­ції, акредитуюча держава, якщо вона не відмовляється від імунітету даної особи, відкликає її, припиняє її функції в представництві, делегації чи делегації-спостері­гача або вживає заходів для її від’їзду в залежності від обставин. Акредитуюча держава вживає таких же заходів у випадку серйозного і очевидного втручання у внутрішні справи держави перебування. Положення цього пункту не поширюю­ться на будь-які дії, що дана особа вчинила при виконанні функцій представни­цтва, завдань делегації чи делегації-спостерігача.

3. Приміщення представництва і приміщення делегації не повинно використо­вуватися в цілях, несумісних з виконанням функцій представництва або завдань делегації.

4. Ніщо в цій статті не повинно тлумачитись як таке, що забороняє державі перебування вживати таких заходів, які необхідні для захисту своїх інтересів. У таких випадках держава перебування, без шкоди для положень статей 84 і 85, проводить належним чином консультації з акредитуючою державою з метою забезпечення того, щоб такі заходи не перешкоджали нормальному функціону­ванню представництва, делегації чи делегації-спостерігача.

5. Заходи, передбачені в пункті 4 цієї статті, вживаються за схваленням міні­стра закордонних справ або будь-якого іншого правомочного міністра відповідно до конституційних норм держави перебування.

<...>

Стаття 82. Невизнання держав чи урядів або відсутність дипломатичних чи консульських відносин. 1. На права і обов’язки держави перебування та акредитуючої держави, передбачені в цій Конвенції, не впливає ні відмова однієї з цих держав визнати іншу державу чи її уряд, ні відсутність або розірвання дипломатичних чи консульських відносин між ними.

2. Заснування або збереження представництва, направлення або присутність делегації чи делегації-спостерігача або будь-які дії, вчинені у виконання цієї Конвенції, не припускають самі по собі ні визнання акредитуючою державою держави перебування чи її уряду, ні визнання державою перебування акредитуючої держави чи її уряду.

<...>

Конституція України

Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року

(витяги)

Розділ I. Загальні засади

<...>

Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечен­ня її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємо­вигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загально­визнаними принципами і нормами міжнародного права.

<...>