Рекомендована література

1. Блонська В.І., Васильків Т.Г., Гриневич С.С., Заярна Н.М. та ін. Економіка підприємства: теорія і практикум (За редакцією доц. Міценко Н. Г., доц. Ященко О.І.): Навчальний посібник. – Львів:«Магнолія 2006», 2008.– С. 289 -- 315.

2. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч.посібник.— Вид. 2-ге доповн. і переробл. -- К.: Атіка, 2007. -- С. 216 – 245.

3. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник – К.: В-во А.С.К., 2004. -- С. 289 – 333.

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного.-- Вид.

3-тє, без змін. – К.: КНЕУ, 2006, -- С. 157 – 202.

5. Закон України „Про інвестиційну діяльність” № 1560-ХІІ від 18.09.1991 (з подальшими змінами і доповненнями) // ВВР. – 1991. -- №47, ст. 646.

6. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 679 с. -- (Вища освіта ХХІ століття). – С. 311 – 364.

План семінарського заняття № 8

Змістовий модуль 9. Інвестиції

Семінарське заняття № 1. Інвестиції та інвестиційна діяльність підприємства

(2 години)

Питання для підготовки доповідей

1. Загальна характеристика і види фінансових інвестицій.

2. Оцінка ефективності фінансових інвестицій.

Питання для обговорення

1. Поняття, класифікація і структура інвестицій.

2. Сутність і структура виробничих інвестицій.

3. Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій.

4. Чинники підвищення ефективності використання виробничих інвестицій.

Методичні поради щодо самостійної роботи з підготовки

до семінарського заняття

Вивчення теми необхідне для визначення місця і ролі інвестиційних ресурсів та оборотних коштів у загальному обсязі і складі ресурсів підприємства, а також для оцінки економічної ефективності їх використання та прийняття управлінських рішень.

Передусім кожен студент повинен розуміти, що кожне підприємство має відповідні фінансові (грошові) кошти для забезпечення своєї ефективної діяльності. При створенні і функціонуванні будь-якого підприємства використовуються певні джерела формування фінансових коштів: статутний капітал, доходи від діяльності. амортизаційні відрахування. банківські кредити, державні субсидії та інші.

Сукупність фінансових коштів підприємства, що має постійно підтримуватись на необхідному рівні за рахунок перелічених основних джерел формування, прийнято розподіляти на оборотні кошти (поточні витрати) та інвестиційні капітальні витрати).

Вивчаючи питання про інвестиції і капітальні вкладення, студент повинен пам'ятати, що ці поняття мають суттєві особливості.

Інвестиції -- це усі види майнових і інтелектуальних цінностей, які здуються у об'єкти підприємницької діяльності з метою одержання певного прибутку або соціального ефекту.

Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном) відокремлюють внутрішні і зовнішні інвестиції. У свою чергу внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні -- на прямі і портфельні. Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для надбання акцій, облігацій та інші цінних паперів, що випускаються підприємством або державою.

Реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу в різні сфери і галузі народного господарства з метою оновлення існуючих і створення нових «капітальних» благ, а як наслідок цих результатів -- одержання набагато більшого прибутку Такі реальні інвестиції ще називаються виробничими: проте у практиці господарювання за ними закріпилась інша назва -- капітальні вкладення .

Слід відрізняти технологічну, відтворювальну та галузеву структуру капітальних вкладень.

Особливу увагу при вивченні цієї теми слід звернути на показники економічної ефективності капітальних вкладень.

Вивчаючи цю тему слід пам’ятати, що оцінка ефективності інвестицій є достатньо багатогранною і передбачає врахування широкого спектра показників, методів і підходів.

Економічна ефективність виробничих інвестицій на підприємстві може визначатися за допомогою показників їх абсолютної та порівняльної ефективності.

Під абсолютною ефективністю капіталовкладень слід розуміти загальну величину їх віддачі, яка визначається шляхом відношення величини економічного ефекту до величини понесених капітальних витрат.

Ґрунтуючись на загальних положеннях методології визначення ефективності інвестицій, можна переходити до детальнішого ви­вчення питань цього напряму. На початку необхідно звернути увагу на методи врахування грошових потоків суб'єктів господарювання при реалізації певного інвестиційного проекту або програми. Тут слід враховувати не тільки можливі доходи й витрати підприємства, в яке інвестовано певні фінансові ресурси, а й динаміку дохідності інвестора. Іншим важливим чинником, що впливає на ефективність інвестицій, є час. І тому студенту необхідно навчитися провадити розрахунки ефективності інвестицій з урахуванням інфляційних або дефляційних коливань у певному проміжку часу, тобто дисконтува­ти грошові потоки. Не менш впливовий чинник — це ризик. Так, вивчаючи цей аспект інвестиційної діяльності, студенту слід набути навичок визначення можливих ризиків, пов'язаних із проектом інве­стування. При цьому треба звернути увагу на те, що у певних сфе­рах діяльності підприємств існують свої групи ризиків.

Розрахунок розміру ефекту від використання інвестицій сам по собі дає мало інформації фахівцеві-економісту. Для отримання пов­ної інформації щодо результативності інвестування необхідно про­вести оцінку отриманих розрахункових і фактичних даних. Це мож­на зробити, якщо визначити чистий приведений дохід, індекс дохідності, період окупності інвестицій та внутрішню норму дохід­ності. Ці показники мають певні оптимальні значення, із досягнен­ням яких інвестування вважається доцільним та ефективним. Ви­вчаючи тематичний матеріал щодо показників оцінки ефективності інвестицій, слід навчитися на конкретному прикладі проводити роз­рахунки певних оціночних показників, їх порівняння та визначення найбільш ефективного способу інвестування.

Фінансові інвестиції підприємства нерозривно пов'язані з функ­ціонуванням фінансового ринку, основне завдання якого -- акуму­лювання та ефективне розміщення заощаджень у галузях економіки.

Опрацю­вання відповідного матеріалу необхідно починати з визначення ролі фінансових інвестицій у встановленні та розвитку ринкових відно­син не тільки в Україні, а й в інших економічно розвинутих держа­вах світу. Наступним кроком буде вивчення правових норм і регулюючих положень чинних законодавчих і нормативних актів державних ор­ганів, що встановлюють умови залучення й використання фінансо­вих інвестицій підприємствами. Після цього логічним буде перехід до вивчення видів застосу­вання цінних паперів, порядку їх формування, обігу та використан­ня. У першу чергу треба визначити всю сукупність цінних паперів, що обертається на ринку. При вивченні видів цін­них паперів слід використовувати не тільки підручник, а й законо­давчі та нормативні акти, чинні в Україні. Необхідно завжди зверта­ти увагу на риси, притаманні певному виду цінних паперів не тільки у статичній формі, а й у процесі обігу та використання.

Ефективність діяльності підприємства, що функціонує як акціо­нерне товариство, визначається за обсягом отримуваних дивідендів. Для економіста однією з основних кваліфікаційних вимог є уміння виконувати розрахунки, пов'язані із визначенням величини дивіден­дів. Необхідно звертати увагу на те, що розрахунки обсягів дивіден­дів різняться між собою залежно від фаз реалізації інвестиційного проекту, а також виду акції. Майбутній економіст має вміти виконувати економічні розрахунки щодо обґрунтування доцільності придбання акцій, набути навичок аналітичної оцінки багатоваріантних роз­рахунків і відбору найбільш ефективного варіанта інвестування.

Закінчувати вивчення теми рекомендується розглядом блоку пи­тань, які висвітлюють шляхи підвищення ефективності використання виробничих і фінансових інвестицій.