Рекомендована література

1. Блонська В.І., Васильків Т.Г., Гриневич С.С., Заярна Н.М. та ін. Економіка підприємства: теорія і практикум (За редакцією доц. Міценко Н. Г., доц. Ященко О.І.): Навчальний посібник. – Львів:«Магнолія 2006», 2008.– С. 399 -- 417.

2. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч.посібник.— Вид. 2-ге доповн. і переробл. -- К.: Атіка, 2007. -- С. 286 – 314.

3. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного.-- Вид.

3-тє, без змін. – К.: КНЕУ, 2006, -- С. 326 – 368.

План практичного заняття № 11

Тема: Розрахунок показників витрат підприємства

(2 години)

Вимоги до змісту і обсягу теоретичної підготовки

Студент повинен знати сутність і класифікацію витрат підприємства, склад операційних витрат; види собівартості продукції, групування витрат за економічними елементами та калькуляційними статтями; планування і показники витрат на виробництво; шляхи зниження витрат підприємства.

Вимоги до вмінь та навичок

Студент повинен вміти розв’язувати задачі на визначення загального обсягу витрат, виробничої собівартості, собівартості реалізованої продукції, рівня витрат, зниження рівня витрат та виявлення основних резервів зниження поточних витрат підприємства.

Питання для самоконтролю

1. Поняття і класифікація витрат підприємства.

2. Групування витрат за економічними елементами і статтями витрат.

3. Види собівартості продукції.

4. Планування витрат підприємства.

5. Шляхи зниження витрат підприємства.

Методичні поради щодо самостійної підготовки до заняття

Починаючи роботу над темою студент повинен усвідомити, що витрати підприємства – це зменшення економічної користі у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу.

При розв'язанні задач треба пам'ятати:

Структура витрат – це співвідношення різних елементів і груп витрат в їх загальній вартості у %.

Собівартість реалізованої продукції (С_РП) визначається так:

С_РП = Свир + ЗВВнерозп + ПНВ,

де Свир -- виробнича собівартість продукції, грн.;

ЗВВнероз -- загальновиробничі витрати, грн.;

ПНВ -- понаднормативні витрати, грн..

Виробнича собівартість продукції складається з таких витрат: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати.

Визначення витрат виробництва провадиться на підставі розроб­люваних кошторисів виробництва продукції. Такі кошториси мають певну структуру та логіку побудови. Розглядаючи тематичні матері­али, що стосуються підходів до складання кошторисів виробництва, необхідно у першу чергу з'ясувати зміст елементів кошторису, вивчити загальну методику обчислення витрат, які включаються до кошторису виробництва продукції. Із знаннями про зміст і методику обчислення кошторису виробництва можна переходити до вивчення методів розрахунку кошторису за окремими економічними елемен­тами. Слід звернути увагу на головні елементи кошторису: матері­альні витрати; заробітну плату; відрахування на соціальні потреби; амортизацію основних фондів і нематеріальних ресурсів; витрати на виробництво; собівартість валової продукції; виробничу собівартість товарної продукції; позавиробничі витрати; повну собівартість товар­ної продукції. Треба з'ясувати, які витрати включаються до окремих економічних елементів кошторису і як вони розраховуються.

Кошторис виробництва, узагальнюючи поелементні витрати під­приємства, показує їх ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, основні фонди), що надзвичайно важливо для аналізу чинників формування і зниження собівартості продукції. Порядок розробки кошторису виробництва може бути різним залежно від планування, стану інформаційної бази та розміру виробництва. На стадії прогнозних оцінок величини витрат кошторис виробництва можна складати корегуванням фактичних витрат за минулий період. Елементи фактичних витрат корегуються на прогнозні коефіцієнти зміни обсягів виробництва, кількості товару, що виробляється, кіль­кості персоналу і вартості основних фондів з урахуванням закономі­рності динаміки витрат, імовірності зміни норм і цін (тарифів). Більш обґрунтовано кошторис виробництва обчислюється за кож­ним елементом на підставі планових обсягів виробництва продукції (надання послуг). На малих підприємствах таке обчислення відразу є узагальнюючим. На середніх і великих підприємствах кошторис виробництва складають, підсумовуючи кошториси витрат цехів (служб), загальногоспо-дарських витрат.

Ґрунтуючись на вивчених методологічних підходах щодо визна­чення по економічних елементах витрат на виробництво продукції, доцільно перейти до розгляду теоретико-методологічної основи роз­рахунку загального рівня поточних витрат на виробництво валової, товарної та реалізованої продукції. При цьому необхідно звернути особливу увагу на декілька основних методів розрахунку собіварто­сті товарної продукції. Перший з них — синтетичний — ґрунтується на кошторисі виробництва. Другий — обмеження собівартості това­рної продукції — полягає у підсумовуванні попередньо визначеної собівартості окремих виробів. Необхідно докладно ознайомитися та набути певних навичок використання в економічних розрахунках пофакторного методу як додаткового.

Закінчуючи розгляд тематичного матеріалу щодо визначення ви­трат на виробництво, треба звернути увагу та вивчити показник рів­ня витрат на одиницю обсягу товарної продукції. Він є одним з уза­гальнюючих оціночних показників і дає змогу робити певні обґрунтовані висновки щодо прогнозних розрахунків витрат і ви­значення їх доцільності. Студентам потрібно знати формули розрахунку таких показників:

1. Витрати на 1 грн. товарної продукції (рівень витрат):

Рв = В / ТП (грн./ грн.)

2. Розмір змінення рівня витрат в абсолютних одиницях:

R = Рв(пл) – Рв(передпл) (грн./ грн.)

3. Розмір змінення рівня витрат у відносному виразі:

R = (Рв(пл) – Рв(передпл)) * 100% / Рв(передпл) (%)