10. Особливості психологічної допомоги в молодшому шкільному віці.

Молодший шкільний вік є вершиною дитинства - вік (з 6 до 11 років). Дитина зберігає багато своїх дитячих якостей: наївність, легкомисленність, погляд на дорослого знизу вверх. Але уже починає втрачати дитячу безпосередність в поведінці. У неї з'являється друга логіка мислення. Учіння для неї важлива діяльність В школі вона отримує все нові знання і вміння, також соціальний статус. Міняються інтереси, цінності дитини, сам стиль, уклад життя. Саме в цей час починають формуватися характерологічні властивості, новий рівень потреб, який дозволяє їй діяти, керуючись своїми цілями, потребами, почуттями, виникає вимога і вибірковість в стосунках з ровесниками, розвивається пізнавальне відношення до світу, диференціюються здібності. Формується внутрішня позиція школяра. До школи індивідуальні особливості дитини могли не заважати її розвитку, так як приймалися близькими людьми. В школі проходить стандартизація умов життя дитини, в результаті чого виявляється багато відхилень Ці відхилення лягають в основу дитячих страхів. Знижують вольову активність, пригнічують. Дитині треба долати труднощі. Головна особливість внутрішнього світу молодшого школяра в тому, що він мало знає про зміст своїх переживань, так як вони в нього в повній мірі ще не сформовані, щоб допомогти дитині-школяру, практику - психологу потрібно побачити повну картину його розвитку, співвіднести її з шкільною і сімейною ситуацією з властивостями його особистості та характеру.

11. Особливості психологічної допомоги в підлітковому віці.

Підлітковий вік - період життя людини від дитинства до юності (14-15 р). В цей самий короткий період підліток проходить в своєму розвитку дуже великий шлях, через внутрішні конфлікти з самим собою, і з іншими через зовнішні зриви і колосальні досягнення, досягає порогу юності. Підлітковий період, коли підліток заново оцінює свої відносини з сім'єю. По інерції дитинства велика частина підлітків гостро реагує на свої сприймання, мову, пам’ять і намагаються придати їм блиск і глибину. Моральні цінності, якості особистості також стають для них об'єктом самовиховання. Інтенсивно розумово працюючи та також інтенсивно відпочиваючи, підліток поступово усвідомлює себе як особистість. Виділивши психічні новоутворення віку психолог може зробити прогноз супроводжуючих їх становленню труднощів:

1. Розвиток самопізнання, формування самооцінки, незріла особистість.

2. Інтенсивне формування характеру, акцентуація характеру.

3. Відчуття дорослості - реакція емансипації.

4. Потреба в самоствердженні, патологічне захоплення і хобі реакції. Проблеми цього віку можуть бути пов'язані з пошуком шляхів задоволення основних потреб: фізіологічних, потреби в безпеці, в незалежності від сім'ї, потреби в успіхах, перевірці своїх можливостей, потреби в самореалізації і розвитку особистісного «Я».

Основними завданнями психологічної роботи з підлітками з ціллю їх соц. адаптації можна вважати надання їм можливості усвідомити значимість придбання ними соц.-псих. навиків, розширення рольового репертуару, забезпечення чого покращить комунікацію і актуалізацію процесу соц. самовизначення. Засобами вирішення поставлених завдань є: групова діяльність (соц.-псих. тренінг, індив. консультаційна робота з підлітками, їх батьками і педагогами по питаннях міжособистісних відносин), вивчення сімейної ситуації, шкільної адаптації, учіння і профорієнтації, консультативна робота з батьками і педагогами по активізації їх виховного потенціалу (тест Смішека – особистісні властивості, самооцінку по тесту «Хто я», інтелектуальний розвиток – тести Амтхауера, характер взаємостосунків - метод незакінчених речень, соціометрія). Для коректування програми тренінгу (врахуванням труднощів підлітка) важливо провести зустрічі з батьками підлітків, активувати їх на позитивне втручання в розвиток підлітка, зустріч з батьками.