2. Поведінковий напрям

Цілі психологічної допомоги. Відповідно до загальної спрямованості біхевіоральной психотерапії, головна мета психологічної допомоги - забезпечення нових умов для навчення, тобто вироблення нового обумовлення і на цій основі допомога в оволодінні новою поведінкою. Приватні цілі можуть включати: формування нових соціальних умінь, оволодіння психологічними цілями саморегуляції, подолання шкідливих звичок і зняття стресу, позбавлення від емоційних травм і т.п.

Роль психолога консультанта. У біхевіоральной психотерапії психолог консультант виступає в чітко певній ролі вчителя, наставника або лікаря. Відповідно до фіксованої ролі, психолог консультант повинен бути готовий прийняти на себе вантаж соціально психологічної моделі, зразка для наслідування, яким він виступає в очах клієнта, а також усвідомлювати специфіку захисного механізму ідентифікації, що грає для клієнта важливу роль в біхевіоральной психотерапії.

Вимоги до клієнта. Позиція психотерапевта носить чітко фіксований характер, чітко визначається і роль клієнта. Заохочується його активність, свідомість в постановці цілей психотерапії, бажання співробітничати з психологом і імпровізація з новими формами поведінки. Найважливішим моментом в психологічній позиції клієнта виступає вироблення готовності до застосування нових форм поведінки.

Техніка психологічної роботи в біхевіоральном напрямі будується на детерміністичній посилці; певна поведінка є слідство певної дії. Це означає, що дезадаптівноє (невротичне) поведінка є результатом невірного навчення. Тому в основу психотерапії покладена сукупність прийомів формування нової поведінки (перенавчання), що базується на експериментальних дослідженнях і теоретичних допущеннях біхевіорізма. Розглянемо спочатку методи дії, засновані на позитивному підкріпленні.

Гіпноз. Один з традиційних методів психологічної дії.

Систематична десенсибілізация. Одна з найбільш ефективних традиційних психотехник в біхевіоральной терапії, заснована на класичному обумовленні, при якому травмуюча дія поєднується з реакцією гальмування. Як правило, даний прийом застосовується в поєднанні з релаксацією і використанням керованої уяви (візуалізація). Важливим моментом в застосуванні даного прийому є визначення ієрархії турбуючих стимулів і навчання прийомам релаксації.

Тренінг релаксації. Оволодіння умінням розслаблятися виступає важливою

передумовою в програмах саморегуляції.

Емоційний тренінг поведінки.

Занурення. Ця техніка нагадує “систематичну десенсибілізацию”, але без контр обумовлення. Суть її в тому, що клієнт, що випробував переживання страху і тривоги, пов'язані з певною ситуацією, за допомогою уяви занурюється в ситуацію небезпеки, тоді як психотерапевт прагне підтримувати за допомогою деталізованого зворотного зв'язку відповідні переживання. Звичайно захисне гальмування включається приблизно через 20-40 мін, хоча весь сеанс може тривати до двох годин. Важливе докладне опрацьовування всіх деталей ситуації.

Серед техніки, заснованої на негативному підкріпленні, можна виділити наступні:

Аверсивная терапія. Цей, один з найбільш суперечливих по своєму характеру дії, набір психотехник бере початок ще в діяльності В. М. Бехтерева, що виробляв огиду (від англ. “aversion” - огида) до алкоголю у хворих алкоголізмом за допомогою гіпнозу або шляхом введення спеціальних лікарських засобів.

Символічна економія.

Штраф