27. Особливості психологічної допомоги в межах екзистенціальної психології.

Екзестиціальна психологія: її суть полягає у визнанні унікальності особистого досвіду конкретної людини. Одним із своїх завдань вона вважає розв'язання проблеми відновлення аутентичності особистості, забезпечення відповідності її буття у світі внутрішній природі. Австрійський психіатр і психолог Віктор-Еміль Франкл (1905 - 1989) вважав, що основним прагненням людини є усвідомлення смислу свого існування. Нереалізованість цього прагнення породжує фрустрацію або екзестиційний (буттєвий) вакуум. На його думку,пізнання сенсу життя може бути доступним кожному. Попри те, що цього не можнанавчитися, людина здатна його створити і відповідати за здійснення свого унікального сенсу життя. Шукаючи його, вона спрямовує свою совість - орган смислу. Почуття знайденого сенсу життя дає індивіду душевні сили для подолання життєвих негараздів.

Цілі психологічної допомоги. Основна мета екзистенціальної психотерапії і консультування - допомогти клієнту знайти сенс свого власного життя, усвідомити особову свободу і відповідальність і відкрити свої потенції як осіб в повноцінному спілкуванні. Одночасно завданням екзистенціального консультування і психотерапії виступає безумовне визнання особи клієнта і його долі найважливішим, унікальним і безумовно заслуговуючим визнання “життєвим світом”, саме існування якого є самоцінність.

Роль психолога консультанта. Основна передумова психологічної позиції в даній парадигмі - позиція розуміння клієнта в термінах його власного життєвого світу, образу самого себе і дійсності. Далі, основна увага психолог консультант і психотерапевт приділяють теперішньому, сьогохвилинному моменту життя клієнта і його “сейчасним” переживанням. Складність позиції полягає також в тому, що психолог повинен уміти суміщати розуміння клієнта і здібність до конфронтації з тим, що іменується “обмеженим існуванням” в клієнті. Здатність або властивість (якість) психолога - “бути в іре” - самоочевидна умова успішної діяльності.

Позиція клієнта. У екзистенціальній психотерапії основні зусилля направлені на допомогу клієнту в тому, щоб прийняти серйозно свій феноменологічний світ, усвідомити реальність своїх усвідомлених або неусвідомлюваних виборів і їх наслідків. Тому позиція клієнта не обмежується досягненням інсайта, формулюється очікування дій, що виникають з прояснених цінностей особи і її потенцій. Тому в клієнтах заохочується відвертість, спонтанна активність і зосередженість на основних проблемах життя (народження, любов, тривога, доля, провина, смерть, відповідальність) - на екзистенціальних проблемах, що не мають рішення раціонального, але конфронтація з якими дозволяє вирішувати поточні психологічні проблеми.

Психотехніка в екзистенціальній парадигмі. Парадокс полягає в тому, що представники європейської і американської екзистенціальної психології відкидають значущість яких або психотехник в консультативній роботі і психотерапії. Л. Бінсвангер, В. Франкл, Р. Мей, І. Ялом та інші не тільки не описували психотехніку роботи, але, навпаки, всіляко підкреслювали значення процесів розуміння, усвідомлення і ухвалення рішень - тих особових дій, які відкидають яку або “методику” психотерапії, не вимагаючи нічого, окрім уміння вислуховувати і співпереживати.

Разом з тим ці уміння цілком піддаються опису в термінах саме психотехнічних, оскільки є певними конструкціями дії. Ці підходи можна описати таким чином.

1. Упор на розвиток самосвідомості.

2. Культивування свободи і відповідальності.

3. Допомога у відкритті або творенні сенсу.

4. Унікальність і ідентичність.

5. Робота з тривогою.

6. Відносини з часом.