21. Особливості організації і проведення індивідуального психологічного консультування.

Важливе значення для початку Інд-го псих-го коне­ня є: особистість консультанта, приміщення для консультування, проблема дотиків. Фази першої зустрічі : 1. Підготовка до зустрічі (інтерв'ювання клієнта ще до зустрічі). 2. Початок зустрічі (фатальні перші хвилини, вирівняння позицій, клієнт першим повинен почати розмову, терапевт повинен створити умови для взаєморозуміння, дотримання принципу мовчання, уточнення намірів клієнта, конфіденційність). 3. Власне консультативна взаємодія (бачення проблеми, її причини, рівень відповідальності, дати можливість себе зрозуміти...). 4. Завершення (плавне, завчасне, підсумок, що далі робити...).

Етапи консультування: 1. Встановлення контакту. 2. Сповідь. 3. Тлумачення. 4. Трансформування випадку, знаходження вирішення проблеми, усвідомлення клієнтом джерел власних труднощів.

22. Особливості надання психологічної допомоги сім'ї

Сім'я - це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній спорідненості. Члени сім'ї об'єднані емоційними зв'язками, спільністю побуту, моральною відповідальністю, взаємодопомогою... Сімейні взаємини є офіційними за формою та неофіційними за змістом.

Психологічний аналіз сім'ї як малої соціальної групи, умов і механізмів її функціонування передбачає вивчення ціннісних орієнтацій подружжя, які є одним з констатуючих сім'ю чинників, що регулюють взаємини подружжя, визначають ставлення один до одного, до дітей, до інших людей, навколишнього світу.

Розбіжності в індивідуальних системах ціннісних орієнтацій подружжя є головною перешкодою інтеграції сім'ї, повноцінного її функціонування. Для психологічної сумісності подружжя важливе значення має взаємопізнання і взаємоузгодження індивідуальних ціннісних орієнтацій кожного з них, вироблення на їх основі загальносімейних цінностей. З погляду психологічної допомоги сім'ї доцільно з'ясувати характер ставлення кожного з подружжя до ціннісних орієнтацій партнера. У практиці псих. консультування виділені три його варіанти:

1. один з подружжя намагається дізнатися про ціннісні орієнтації іншого, а також сім'ї його батьків, але не приймає їх, визнає лише свої;

2. подружжя взаємотолерантні до ціннісних орієнтацій одне одного, визначають їх рівноправність, але не прагнуть до створення спільної системи цінностей. Наслідок цього життя - поруч, а не разом.

3. Подружжя схильні до схвалення і прийняття майже всіх цінностей один одного, значно змінюючи при цьому власні системи цінностей. Такий стан криє в собі небезпеку для самореалізації й самоствердження одного з подружжя, може призвести до надмірної залежності його від іншого,

4. подружжя створюють спільну систему цінностей, визнаючи при цьому право кожного на індивідуальні ціннісні орієнтації, але зберігаючи пріоритет загальносімейних орієнтацій.

23. Групові форми роботи в практичній психології

Підстави для здійснення групової психологічної допомоги: - людина формується в соціумі; група дає можливість отримувати зворотній зв'язок (як людина сприймається іншими і т. д.); особливості групової атмосфери (згуртованість).

Група - це тимчасове об'єднання людей, які пов'язані однією метою.

Елементи групової динаміки: - цілі роботи групи; - норми і правила роботи групи; - згуртованість; - лідерство; - фази роботи групи. Основні методи групової роботи: - психогімнастика; - рольова гра; - елементи псих одрами; - групова дискусія. Групові норми:

1) відкритість (високий рівень саморозкриття, бути самим собою), вона стає нормою поведінки, оскільки учасники врешті-решт переймаються думкою: якщо вони не будуть замикатися в собі, то набагато більше пізнають для себе нового та корисного;

2) принцип «тут і зараз»: тобто дискутуються події, що виникають у даній групі та переважно у даний момент; це дає змогу учасникам перейти від загальних міркувань до конкретних фактів;

3) заохочення емоційної виразності: акцентування уваги на емоційних станах і використання слів, які описують ці стани;

4) принцип конфіденційності: сприяє реалізації такої норми, як саморозкриття.

Етапи групового процесу:

1. створення групи та знайомство;

2. Зростання довіри та свободи в групі;

3. формування групової згуртованості, як найважливішої умови її функціонування;

4. Період активно працюючої групи;

5. Заключний етап, робота групи на цьому етапі вирізняється тісною згуртованістю, значним терапевтичним та коригуючим потенціалом, обов'язковим виконанням групових норм, високою інтенсивністю міжособистісного спілкування.