Глава 9

інтересам. Політика держави, в тому числі стосовно запобігання та протидії злочинності, реалізується через Конституцію, прийняті у встановленому порядку закони, забезпечення їхнього неухильного виконання та дотримання.

Разом із тим, у країнах недемократичних тоталітарних режимів управління антикримінальною та іншими соціальними видами діяльності здійснюється в інтересах не держави та її народу, а пану­ючого політичного режиму. Зокрема, в Україні командно-адміністративна політична система та її залишки у період після отримання державного суверенітету, які підтримувалися авторитар­ними методами правившого протягом десятиріччя (1994-2004 рр.) режиму, зробили вкрай негативний, а певною мірою і спотворюю­чий вплив стосовно системи управління діяльністю щодо запобіган­ня та протидії злочинності. Зазначене проявилося головним чином у такому:

— підкоренні управління антикримінальною діяльністю і безпосередньо самої цієї діяльності олігархічним інтересам корум­ пованої та криміналізованої верхівки влади, передусім її лідера, його політичних сподвижників та залежних від них бізнес-струк- ^ТУР; У результаті в країні розвинувся «вибірковий» підхід до оцінки злочинів та притягнення злочинців до відповідальності, через що значна їх частина не отримувала покарання;

— відсутності будь-якої офіційно визначеної державної політи­ ки та стратегії запобігання та протидії злочинності, механізму пуб­ лічної оцінки стану цієї діяльності;

• декларативності та демагогічності управлінських заходів щодо посилення боротьби зі злочинністю та хабарництвом, байду­ жості та незаінтересованості владних структур у забезпеченні їхнього виконання, що супроводжувалося безвідповідальністю ви­ конавців, фальшуванням показників реєстрації злочинів та реагу­ вання на них, демонстрацією показних «успіхів» у боротьбі з ними, особливо у передвиборчі періоди;

• майже повному знеціненні та занедбанні системи запобіган­ ня злочинності, діяльності щодо усунення її чинників та соціаль­ них передумов, наслідком чого стали найвищі в Європі показники судимості, в тому числі до позбавлення волі, утримання сотень ти­ сяч громадян у колоніях, де не забезпечуються елементарні умови

376

Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...

проживання, невпинно зростає захворюваність, рецидив зло­чинів;

• відстороненні інституцій громадянського суспільства від кон­ тролю за управлінням антикримінальною діяльністю, нехтуванні громадською думкою щодо фактичного стану останньої, реальної захищеності громадян від злочинних посягань, захисту їхніх прав і свобод, у тому числі від сваволі правоохоронців та чиновництва;

• умисному штучному дозуванні та закритості інформації про стан злочинності, реальної діяльності щодо боротьби з нею, відсут­ ності справжньої уваги до удосконалення системи управління цими процесами, теоретичного розроблення відповідних проблем, передусім кримінологічної складової останніх, яка розкриває їхню сутність та недоліки.

У сучасній українській кримінології ці проблеми не розробля­лися, а поодинокі публікації, де побіжно вони розглядалися, не да­ють повного уявлення про ці проблеми та містять сумнівні поло­ження не лише щодо об'єкта, а й щодо системи управління (такою визнається система його суб'єктів), форм управлінського впливу, ототожнення його стадій та елементів, стадій і функцій тощо¹.

За цих умов проблема управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності потребує нового системного викладення, в тому числі визначегіня через призму видової особливості його цілей, функцій, принципів, методів, механізму безпосередньо управлінсько­го процесу в цілому, а також заходів забезпечення останнього. Межі параграфу глави та, загалом, цільове кримінологічне призначення Курсу не дають можливості розглянути всі названі та інші питан­ня системи управління антикримінальною діяльністю. Наше завдання полягає у висвітленні кримінологічної складової цієї си­стеми, в тому числі більш предметне — кримінологічних засобів її забезпечення. Проте реалізація цього завдання вимагає поперед­ньо, хоча б коротко, розглянути функції управління, його стадії, управлінські засоби, що використовуються на цих стадіях, у тому числі кримінологічні засоби.

Серед багатьох варіантів розуміння терміна «функція» більш прийнятним для різновиду соціального управління, який є пред-

¹ Бандурка А. М., Давьіденко Л. М. Прсстуїшость в Украйно: причини й противодсйствие: Монография. - Харьков: Основа, 2003. - С. 117-118.

377