- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 5
тичні формули та способи визначення наявності кореляції, які можна використовувати для пошуку детермінантів та детерміністичного зв'язку.
Детермінація — це форма спрямованого зв'язку, коли один об'єкт визначає інший, можливо, ще не обумовлює і тим більше не спричинює його, але між ними є детерміністична залежність. «Детермінізм означає зв'язок, що проявляється у залежності речей (властивостей речей і відносин між ними, подій, процесів, станів) у їх існуванні та зміні від будь-яких факторів»1. Основною рисою детерміністичного зв'язку між об'єктами (подіями, процесами, явищами) є наявність залежності між ними, одного від другого, а реально — одного від інших об'єктів.
Види детермінації різні, точніше багатозначні. Розділяють детермінацію причинну, обумовлюючу, корелятивну, функціональну, зв'язок станів та ін. У теорії детермінації, яка належить до філософії, зазначається, що існує понад ЗО видів детермінації, однак визначено її зміст і сутність лише стосовно однієї третини. Зокрема, виділяють причинну та непричинну детермінацію. До останньої відносять статистичну, кореляційну, зв'язок станів, системно-структурну та ін. Диференціація детермінації можлива й за інших підстав. Так, за ступенем, мірою залежності виокремлюють: 1) жорстку — однозначний зв'язок; 2) корелятивну, коли зв'язок не має визначеного змісту; 3) ймовірну, якщо залежність, у тому числі її зміст, можливі за певних умов; 4) розпливчасту детермінацію, за якої залежність існує, проте вона чітко та однозначно не виявляється. За часом детермінацію поділяють на минулу, нинішню та майбутню. За способом вона може бути однозначною та статистичною, тобто багатозначною, ймовірною. За формою — інформаційною, речовою, фізичною.
Відомий російський кримінолог Н. Ф. Кузнєцова, яка розробляла теорію кримінологічної детермінації у сучасний період (починаючи з 80-х років XX ст.) включає до системи кримінологічної детермінації три основні елементи: причини, умови та корелянти2. Названі терміни належать до теорії детермінації та її складової —
1 АскипЯ. Ф. Философский детермипизм й научнос знапие. - М., 1977. - С. ЗО.
2 Кузнєцова Н. Ф. Проблемі,: кримииологичсской дстсрминации. - М., 1984. - С. 11.
186
Теорія детермінації злочинності
теорії причинності. Важливою умовою правильного розуміння сутності та застосування цих термінів є їхнє вживання у будь-якій науці, включаючи кримінологію, у тому значенні, яке їм надають теорії детермінації та причинності. На жаль, цієї важливої умови часто не дотримують кримінологи, які надають згаданим термінам дещо інше значення.
Згідно з названими теоріями причиною називають явища (системи), які породжують, продукують інші явища (системи) — наслідки. Тобто між причиною і наслідком зв'язок генетичний, продукуючий. У тлумачних словниках слово «причина» звичайно етимологічне пов'язується з дієсловом «вчиняти», тобто робити, творити, виробляти1.
Важливим для розуміння дії причинності є питання про внутрішню структуру причинного зв'язку. Остання має такі різновиди: а) бінарний (двоелементний) зв'язок причини і наслідку; б) причинний ланцюг, тобто послідовна змінюваність двоелементних ланок причинного зв'язку, в якому причина цієї ланки є наслідком попередньої ланки, ЇЇ причини; в) причинна мережа або «дерево причинності», під якою розуміють систему процесів, утворень, що охоплюються єдиною динамічною структурою, стан кожного з елементів системи прямо або опосередковано обумовлений станом інших елементів цієї системи2. На думку Н. Ф. Кузнєцової, яку автор Курсу повністю поділяє, у системі причинності злочинності присутні всі згадані види причинного зв'язку: бінарний, злочинний ланцюг, причинна мережа. Але при цьому наголошується, що причинний зв'язок у кожній ланці завжди є безпосереднім, тобто А спричинює В. І якщо В спричинює С, то це не означає, що в усіх випадках А спричинює С. Це можливо, якщо між А та С також існує причинний зв'язок. При цьому причина попередньої причини — не причина наслідку цієї ланки, а його умова. За іншого підходу, коли вважають, що причина може бути «опосередкованою», тобто знаходиться у другій ланці спричинення, фактично відбувається поєднання різних причин і наслідків у міру просування за причинним кримінологічним ланцюгом. Після цього
1 Даль В. Й. Толковьій словарь всликорусского язмка. — М., 1965. — Т. III. — С. 459.
2 Кузпецова Я. Ф. Зазнач, праця. — С. 12.
187