- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 9
метом нашого розгляду, є його визначення в якості «призначення» та спрямування ним діяльності згідно з цим призначенням. У теорії управління існує багато різних класифікацій функцій останнього, кожна з яких виокремлює їхні певні ознаки. Так, за найзагальнішої диференціації груп основних функцій управління, крім технічних, фінансових та інших, виділяють функції адміністрування, що мають своїм предметом передбачення, організацію, розпорядництво, погодження, контроль1. Через значний обсяг функцій адміністрування інколи вважається, що саме ними і обмежуються функції управління. Останні, як правило, поділяють на загальні, які притаманні будь-якій системі управління, та особливі або безпосередні, що призначені лише для певної конкретної управлінської системи згідно з її специфічними об'єктом та метою впливу. На відміну від перших, які мають назву функції управління, другі часто іменують функціями системи управління. Згідно з цим є підстави, крім загальних функцій управління, до яких належать аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання, контроль, визначити особливі функції системи управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності. Не претендуючи на закінченість наступної класифікації зазначених функцій і вбачаючи, насамперед, їхню кримінологічну складову, можна визначити, що призначення особливих функцій системи управління вказаним різновидом діяльності полягає у забезпеченні:
її відповідності державній політиці у сфері протидії злочин ності, а також концептуально обґрунтованій стратегії цієї протидії;
її інформаційної, передусім інформаційно-кримінологічної, обґрунтованості на засадах сучасних теорій кримінології та інфор матизації;
її досконалого правового регулювання згідно з завданнями Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України передусім щодо охорони прав і свобод людини і громадянина, а та кож щодо правових засобів управління цією діяльністю;
— наповнення загальних функцій управління, насамперед підготовчих (пізнавально-програмуючих2) — інформаційно-аналі-
1 Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія: Навч. Ітосіб. / Уиоряд. І. О. Слєіюв; пер. з рос. - К., 1993. - С. 140.
2 Плішкіп В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ. — К., 1999. — С. 91.
378
Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...
тичної, прогнозування, планування, особливим, передусім кримінологічним, змістом згідно з видовою специфікою цієї системи управління;
під час здійснення загальних організаційно-регулюючих функцій управління — організації, регулювання, контролю1 — дотримання особливих вимог цього різновиду діяльності щодо повноти та своєчасності реагування на злочинні прояви, причини та умови їх вчинення, запобігання дії останніх, використання для цього у повному обсязі всіх передбачених законом прав, повнова жень та засобів, а також досягнень науки і техніки, заходів взаємодії та координації всіх суб'єктів управлінської та виконавсь кої діяльності, системного спрямування цієї діяльності на досяг нення кінцевої мети (результату) у вигляді скорочення злочин ності, усунення (нейтралізації) її чинників, тобто елементів, результуючих у системі управління антикримінальною діяль ністю;
її у належному ресурсному відношенні: інформаційному, освітньому, кадровому, науково-методичному, фінансовому, матеріально-технічному.
Реалізація функцій управління відбувається у процесі його здійснення, на певних стадіях процесу, які у сукупності становлять управлінський цикл. У теорії управління запропоновано багато варіантів поділу останнього на стадії (етапи) та більш дрібні складові процедури і операції. Узагальнивши змістовно-цільову відмінність певних видів загальних функцій управління можна погодитися з поділом управлінського циклу на такі стадії: 1) визначення мети; 2) визначення проблеми (проблемної ситуації) щодо реалізації мети; 3) діагноз стану управлінської системи та керованого нею об'єкта щодо визначених заходів (засобів) реалізації мети; 4) розроблення управлінського рішення (програми, плану, директиви) щодо реалізації мети (стадії 2-4 зазвичай відносять до підготовчих, що відповідають реалізації пізнавально-програмуючих функцій); 5) прийняття управлінського рішення; 6) його реалізація, в тому числі безпосередня організація, ресурсне забезпечення, контроль виконання; 7) аналіз результатів виконання управлін-
1 Пліиікін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ. — К., 1999. — С. 96.
379