- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 9
ведінки1. Організація та порядок практичного використання цієї методики, зокрема з метою профілактики злочинів, розглядаються в главі 4 Книги 3 Курсу. :ж
гп , £ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування ш
у! діяльності щодо запобігання злочинності -ц
6 та злочинним проявам
Як зазначалося у § 2 цієї глави, кримінологічне планування є способом, а план — формою управлінського рішення. Розроблення та прийняття такого рішення — важливі, якщо не вирішальні, стадії управлінського циклу в системі управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності. Через кримінологічне планування реалізуються отримані на стадії діагностування управлінської системи та керованої нею зазначеної антикримінальної діяльності висновки, пропозиції, прогнозні оцінки, з метою їхнього втілення в управлінське рішення, що має перетворити узагальнені положення на конкретні норми, завдання, заходи визначених виконавців на визначений період. Управлінський аспект планування діяльності щодо боротьби зі злочинністю, як і вся проблема управління цією діяльністю, тривалий час не розроблялися у радянській кримінології, а в науці управління правоохоронною діяльністю не розглядалися особливості планування стосовно окремих напрямів останньої, зокрема щодо запобігання та протидії злочинності.
У публікаціях кримінологів 70-80-х років питання кримінологічного планування розглядалися, як правило, в ракурсі відображення у планах соціального розвитку потреб боротьби зі злочинністю (В. В. Орєхов, 1972), планування запобігання останній як складової частини соціального планування (В. В. Клочков, 1977) або цільового його різновиду щодо боротьби з правопорушеннями (О. Б. Сахаров, Г. М. Міньковський, Л. А. Волошина, В. В. Орєхов, 1979). У багатьох регіонах, у тому числі у Львові, Києві, Харкові, а у 1979 р. у Всесоюзному інституті вивчення причин і розроблення
1 ЗакалюкА. П. Пропюзировапие й прсдупреждсмис ипдивидуального преступного поведе-пия. — М., 1986.
412
Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...
заходів запобігання злочинності були розроблені методичні рекомендації щодо планування профілактики правопорушень, де завдання останнього обмежувалися організаційним забезпеченням запобіжних заходів. На колоквіумі Міжнародного товариства соціального захисту, що проходив у Москві у жовтні 1980 р., обговорювалися проблеми планування кримінальної політики, соціальної профілактики, практики боротьби зі злочинністю. У 1983 р. Ю. В. Солопанов намагався окреслити специфіку планування боротьби із злочинністю через використання у ньому кримінологічних прогнозів. В аспекті різновиду соціального планування кримінологічне планування висвітлювалося у підручниках з кримінології, в тому числі опублікованих в Україні. Лише у 2003 р. кримінологічне планування було розглянуто як функція (стадія) управлінського циклу організаційного забезпечення протидії злочинності. Але виклад обмежився фрагментарним переліком його принципів, видів, умов і в основному зосередився на характеристиці відмінності програм від планів1. Тобто і в цьому разі управлінський ракурс кримінологічного планування виявився не розвинутим. Наведене обумовлює потребу розглянути його більш докладно саме в аспекті управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності. Як зазначалося, таке управління є різновидом соціального управління і управління взагалі та співвідноситься з ними діалектичним зв'язком за схемою «окреме — особливе — загальне». У подібному співвідношенні знаходяться і характеристики окремих елементів цих управлінських систем, зокрема їхніх управлінських рішень та планів як форми останніх. Тому план як форма реалізації кримінологічного планування у своїх загальних характеристиках має відтворювати з науки управління основні властивості (сутність, вимоги, принципові ознаки та ін.) управлінського рішення взагалі і плану як його організаційної форми.
З науки управління відомо, що до управлінського рішення як прояву свідомої спрямовуючої діяльності суб'єкта управління, яка виконує функцію реалізації мети системи управління через визна-
1 Бандурка А. М., Давьідеііко Л. М. Зазнач, праця. — С. 143-150.
413