Глава 5

взаємодії з позитивними елементами, їхнє співвідношення у кожний історичний момент є мінливим, від чого залежить мінливість негативної характеристики елементів суспільної свідо­мості та виконання ними ролі причин злочинності. До того ж така суперечливість і мінливість властиві тим економічним, соціаль­ним, політичним, іншим чинникам, які обумовлюють негативні елементи суспільної свідомості. Тому, коли досліджуються і визна­чаються причини на рівні злочинності в цілому, дуже важко враху­вати та вирахувати точний стан та вплив усіх компонентів ЇЇ детермінації. Реально дослідник вимушений обмежуватися відо­мою методологічною детермінаційною схемою, де визначені функціональні ролі кожного з детермінантів, не враховуючи зміну значення їх показників. Більші можливості, очевидно, відкрива­ються на шляху застосування іншого методу: спочатку узагальнен­ня інформації щодо детермінантів злочинних проявів за певний час у межах видової сукупності останніх; потім узагальнення інфор­мації про детермінанти різних видів злочинів для отримання уяв­лення про детермінанти злочинності в цілому. Тобто і тут відкри­вається шлях від одиничного до особливого (видового) і через ньо­го — до загального. Зрозуміло, що під час переходу від одиничного до видового (особливого) і загального інформація про детермінан­ти злочинів має узагальнюватися не лише кількісно, а й якісно, на­буваючи якості певної абстракції, у якій кількісні зміни набувають нової більш загальної ознаки. Таким чином, теоретичне уявлення про детермінанти злочинності перетворюється у методологічну модель, структура якої, у тому числі її елементи, уточнюються кількісними показниками узагальненої емпіричної інформації.

Далі зробимо узагальнюючі висновки за результатами розгляду цього питання. Отже:

• до причин злочинності слід відносити соціально-психологіч­ ні детермінанти, зокрема негативні елементи суспільної свідомості у її різних формах, насамперед на рівні буденної психології як ча­ стини буденної свідомості;

• підсистема умов злочинності, що належить до формування негативних антисуспільних елементів свідомості, насамперед свідомості особи, включає відповідні негативні впливи сім'ї, найближчого оточення, недоліки шкільного, трудового, побутово-

210

Теорія детермінації злочинності

го виховання, соціальні нерівності та несправедливості, бай­дужість до них владних установ, негативний морально-психо­логічний вплив засобів масової інформації та ін.

• підсистема умов, що сприяють вчиненню злочинів, включає передусім ближчі наслідки зазначених негативних умов форму­ вання як неспроможності, нездатності особи, особливо молодої людини, правильно регулювати та контролювати поведінку, стри­ мувати негативні, протиправні, злочинні прояви; до цієї підсисте­ ми потрібно віднести організаційно-управлінські недоліки, неком­ петентність, прорахунки, байдужість до суспільних справ та прога­ лини профілактичної роботи, а також віктомологічні чинники, пов'язані з поведінкою потерпілих;

• у системі детермінації злочинності мають бути також враховані її залежність від подій, процесів, явищ, які мають з нею не причинно- обумовлюючий зв'язок, а кореляційну синхронність, спільне систем­ но-структурне становище, зв'язок станів, функцій тощо;

— до загальної системи детермінації злочинності як окремі підсистеми мають бути включені системи детермінації окремих видів злочинів та детермінанти індивідуальних злочинних проявів за механізмами діалектичного співвідношення загального, особли­ вого та одиничного;

— теоретичне уявлення щодо системи детермінації злочинності як методологічної моделі має отримувати конкретний зміст у координатах певного часу і території через наповнення кількісними показниками узагальненої емпіричної інформації стосовно детермінації окремих злочинів та їх видів.